Ухвала суду № 97035592, 19.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

19 травня 2021 р. Справа №200/1966/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Кульматицького Я.В., позивача – ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1580 від 24.07.2013 року), представника відповідача – Волчека Г.О. (підписант згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.12.2020 року), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 10.04.2020 року в адміністративній справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (надалі – Мінюcт, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2019 року №3557/7, прийнятого на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення дисциплінарного стягнення (в подальшому – Спірний наказ) та виключення запису з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення дисциплінарного стягнення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі №200/1966/20-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, у задоволенні позову Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено повністю.

23 квітня 2021 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за його позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить прийняти заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі № 200/1966/20-а.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення обґрунтовували свої висновки, посилаючись виключно на рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2019 року у справі про банкрутство №5006/5/39б/2012 ПАО «Донбаспромелектромонтаж», яке було скасовано Верховним Судом16 вересня 2020 року, що на думку позивача є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд заяви призначено на 19 травня 2021 року.

18 травня 2021 року до суду надійшов відзив від представника відповідача на заяву позивача про перегляд справи за нововиявленими обставинами, в якому зазначено, що на момент проведення перевірки та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, ухвала господарського суду Донецької області від 24.01.2019 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 у справі №2006/5/39б/2012 щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого ОСОБА_1 були чинні та не скасовані у встановленому судом порядку, тому заява позивача є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити заяву про перегляд за новоявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі №200/1966/20-а.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд за новоявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі №200/1966/20-а.

Дослідивши подану заяву про перегляд за новоявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі №200/1966/20-а в сукупності із матеріалами адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини – це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018р. №816/4947/14 та від 13.02.2018р. №815/756/14.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018р. у справі №2а-23903/09/1270 та від 03.04.2018р. у справі №477/1012/14-а.

Також, суд звертає увагу на те, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29.08.2018р. у справі №552/137/15-ц.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява №69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v. Moldova №2, заява №19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява №24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2019р. у справі №826/14797/15.

На обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражний керуючий ОСОБА_1 вказує на те, що обґрунтовуючи свої висновки суд посилався виключно на рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2019 року у справі про банкрутство №5006/5/39б/2012, яким було відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ «Донбаспромелектромонтаж» про визнання недійсним правочину (результату другого повторного аукціону з продажу майна банкрута) та яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 року. Однак, Верховним Судом від 16 вересня 2020 року касаційну скаргу ліквідатора ПАТ «Донбаспромелектромонтаж» арбітражного керуючого Скалянського В.В. задоволено, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Так, як вказує позивач в заяві, 12 березня 2021 року Господарський суд Донецької області по справі №5006/5/39б/2012, задовольнив заяву ліквідатора Скалянського В.В. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 07.09.2018 з продажу майна банкрута та визнано недійсними результати другого повторного аукціону від 07.09.2018. Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення.

Позивач вказує, що підсумком свого рішення суд дійшов висновку про доведеність матеріалами справи порушень, вчинених не ліквідатором, а саме порушень з боку ТБ «Межрегіональна Українська Біржа», допущених при організації та проведенні спірного аукціону, а саме: проведення аукціону без укладеного з ліквідатором договору на проведення торгів; відсутність в оголошенні про проведення торгів тексту договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця; відсутність інформації про строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; відсутність письмового повідомлення ліквідатора за 15 робочих днів про проведення аукціону; проведення торгів за наявності обґрунтованих заперечень проти їх проведення з боку замовника, зумовлених посиланнями на допущені організатором порушення в оголошенні; невідповідність протоколу про проведення торгів в частині відсутності засвідченого організатором аукціону тексту договору як додатку до протоколу, відсутності реквізитів рахунків, на які вносяться платежі переможцем аукціону; порушення строків вручення/направлення замовнику протоколу про проведення аукціону; ненаправлення разом з протоколом тексту договору з зазначенням ціни та переможця аукціону. Вказані порушення не можуть бути розцінені судом як порушення окремих вимог щодо порядку проведення аукціону, які не мали наслідком порушення прав учасників аукціону, оскільки саме ці порушення зумовили неотримання ПАТ "Донбаспромелектромонтаж" коштів за майно боржника, яке було предметом продажу на спірному аукціоні. Суд зауважує, що неотримання грошових коштів за умови продажу майна (на чому наполягає відповідач-2) розцінюється судом як безумовні порушення прав як банкрута, так і кредиторів ПАТ "Донбаспромелектромонтаж".

Суд зауважує, що вказана ухвала від 12.03.2021 року прийнята після прийняття Донецьким окружним адміністративним судом рішення від 10.04.2020 року, яке просить переглянути позивач, тобто така обставина не існувала на час розгляду цієї справи, а тому ця обставина дійсно не може зумовити перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.361 КАС України, оскільки не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Крім того, преюдиціальні факти це факти, встановлені рішеннями суду, що набули законної сили, і не підлягають повторному доказуванню. Водночас суд наголошує, що преюдиціальність має свої суб`єктивні й об`єктивні межі, які мають бути у сукупності. Суб`єктивні межі мають місце, коли в обох справах беруть участь одні й ті самі особи або їх представники. Якщо судове рішення зачіпає інтереси осіб, які не були залучені судом до справи, то преюдиціальність на таких осіб не може поширюватися (об`єктивні межі).

Таким чином, предмет доказування складається з обставин, які мають значення для судової справи і які необхідно доказувати для її вирішення. Встановлення таких обставин, у свою чергу, досягається за рахунок доказів, якими, згідно з процесуальним законодавством, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог статей 11, 86 КАС України, не є нововиявленими обставинами.

Підстави, на які посилається відповідач у заяві як на нововиявлені обставини, не є такими у розумінні ст.361 КАС України, і з підстав того, що під час розгляду адміністративного позову суд встановлював обставини прийняття спірного наказу, прийнятого на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення дисциплінарного стягнення, в тому числі щодо дотримання позивачем як арбітражним керуючим покладених на нього повноважень.

Так, судом було встановлено, що позивач, як ліквідатор, не вчинив всіх необхідних і залежних від нього дій із підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна банкрута, проданого на аукціоні, тобто допустив невиконання обов`язків, визначених законом, а рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2019 року у справі про банкрутство №5006/5/39б/2012, на яке посилається позивач при перегляді нововиявлених обставин, згадувалось судом лише у контексті при встановленні порушень, вчинених позивачем, як ліквідатором ПАТ «Донбаспромелектромонтаж».

Отже, суд зазначає, що наведені обставини були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Відтак, суд приходить до висновку, що заявник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року по справі №200/1966/20-а мала б переглядатися, а обставини, наведені ним у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні КАС України.

Згідно п.4 ст.368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Частина 1 ст.369 КАС України передбачає, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене суд зазначає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст.361 КАС України, а тому підстави для скасування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року по справі №200/1966-20-а у суду відсутні, а заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 368, 369 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 10.04.2020 року в адміністративній справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

2. Залишити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року по справі №200/1966-20-а в силі.

Ухвалу постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 19 травня 2021 року.

Повний текст ухвали складено 20 травня 2021 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.М. Чучко