Рішення № 97035580, 14.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 р. Справа№200/2546/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання скласти та подати нову довідку про розмір грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання скласти та подати нову довідку про розмір грошового забезпечення. Просив: 1) визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в підготуванні та надані оновленої довідки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розмір його грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства України; 2) зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 545 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 грудня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до МВС України із заявою про виготовлення та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 19.11.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2021 року, позивачу було відмовлено у підготовці та направленні до Пенсійного фонду оновленої довідки, з огляду на те, що після визнання судами окремих положень Постанови № 103 протиправними та не чинними Урядом не прийнято жодної іншої постанови, яка б визначала умови, порядок та розміри перерахунку пенсій. Відповідач зазначив, що для виготовлення нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на будь-яку іншу дату підстави відсутні.

Позивач з даним висновком не погоджується у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

15 березня 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не був військовослужбовцем строкової служби, а проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 «Про затвердження «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», а отже на думку відповідача до позивача не можуть застосовуватися правові висновки, які викладені у рішенні Верхового Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій адміністративній справі № 160/8324/19. Крім того, відповідачем зазначено, що питання грошового забезпечення поліцейських врегульовано постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988. Оскільки позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії та їх розмір, що зазначаються у довідці про грошове забезпечення, яка враховується під час перерахунку пенсії, визначаються Постановою № 988. З огляду на викладене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області. Позивач проходив службу в УМВС України та є пенсіонером органів внутрішніх справ України, що підтверджується копією пенсійного посвідчення Серія НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу було призначено пенсію за вислугу років.

У квітні 2018 року, відповідно до п. 3 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України був здійснений перерахунок пенсії.

09 лютого 2020 року, позивач звернувся до МВС України із заявою про виготовлення та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 19.11.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з врахуванням положень Постанови КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Листом № Д-3931/22 від 22.02.2021 року МВС України відмовило позивачу у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 19.11.2019 року.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо відмови у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки для перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Питання грошового забезпечення поліцейських врегульовано постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988.

Оскільки позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії та їх розмір, що зазначаються у довідці про грошове забезпечення, яка враховується під час перерахунку пенсії, визначаються Постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 988.

Як вбачається з п. 55 мотивувальної частини рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій адміністративній справі № 160/8324/19, це рішення суду є зразковим для справ, у яких позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови КМУ № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії та зобов`язання відповідача підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України таку довідку, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови КМУ № 704.

Предметом регулювання постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, застосованої у вказаній вище зразковій справі Верховного Суду, є грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, до яких а ні поліцейські, а ні колишні працівники органів внутрішніх справ (міліції) не належать.

Тоді, як зазначалося вище, питання грошового забезпечення поліцейських врегульовано іншим актом законодавства, а саме Постановою КМУ № 988.

Згідно із частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень Постанови КМУ № 704 відсутні, суд вважає, що правові висновки Верховного Суду викладені у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 у справі 160/8324/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин,

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення пунктів 1 і 2 постанови 21.02.2018 року № 103 є незастосовними відносно позивача, так як стосуються виключно пенсіонерів за лінією Міністерства оборони України (тобто військовослужбовців), а заявник є пенсіонером за лінією МВС України (тобто працівником міліції атестованим працівниками органів внутрішніх справ).

Тому і положення пунктів 1 та 2 постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103, і наслідки втрати чинності цими положеннями у зв`язку з набранням чинності рішенням суду по справі № 826/3858/18 не мають для вирішення справи жодного юридичного значення.

Суд вважає, що на заявника поширювалась дія п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, котра не містила жодних обмежувальних приписів стосовно розрахункової бази обчислення грошового забезпечення діючого публічного службовця у цілях перерахунку розміру раніше призначених пенсій.

Тому і втрата чинності п.1.2 постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 і наслідки втрати чинності цими положеннями у зв`язку з набранням чинності рішенням суду по справі № 826/3858/18 не мають для заявника жодного юридичного значення, адже не спричиняють виникнення нової (збільшеної) розрахункової бази для перерахунку пенсії.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби,

Військовослужбовці - громадяни України, які проходять дійсну військову службу у складі Збройних сил України та інших військ відповідно до Закону України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової служби і військової служби за контрактом Збройних сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, а також інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, військовослужбовці жінки, курсанти військово-навчальних закладів,

Усі військовослужбовці мають відповідні військові звання, користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод, виконують обов`язки громадян України, передбачені Конституцією України.

В той же час, відповідно до Закону України «Про міліцію» (який був чинний на момент проходження служби та звільнення позивача з органів внутрішніх справ) - особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Отже, враховуючи вимоги законодавства суд приходить до висновку, що військова служба і служба в органах внутрішніх справ (міліції) є різними поняттями, що визначаються різними нормативно-правовими актами, а отже не є тотожними.

Суд вказує, на те що позивач не був військовослужбовцем строкової служби, а проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції) України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114 «Про затвердження «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» .

Постановою КМУ № 114 передбачено, що до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до статті 103 Закону України «Про Національну поліцію» - пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,

Аналіз вищевикладеного свідчить про неможливість застосування до даних спірних правовідносин рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 у зразковій адміністративній справі № 160/8324/19 щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям.

Суд також вказує, що статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із положеннями статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подає додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

При цьому законодавцем прийнято Порядок № 45, яким саме і передбачено порядок перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262.

Отже, законодавець визначив виключно 2 обставини, які мають правові наслідки у виді зобов`язання суб`єкта владних повноважень (МВС) вчинити дії, щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, якими зокрема є заява (з обов`язковим додаванням додаткових документів) та прийняття (та набуття чинності) рішення Кабінету Міністрів України.

Саме Кабінет Міністрів України, за наявності фінансових можливостей держави, визначає підстави для проведення перерахунку пенсії особам, яким пенсія призначена за нормами Закону № 2262.

Пунктом 2 Порядку №45 визначено, що Пенсійний Фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС,

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

За приписами пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особу було звільнено.

Навіть після прийняття постанов КМУ № 704 (яка не стосується працівників ОВС (міліції), а стосується перерахунку пенсії військовослужбовцям) та № 103 (п. 3 стосовно перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції, поліції) рішення про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та рішення про перерахунок пенсій КМУ не приймалися, а отже відсутні підстави для задіяння алгоритму дій стосовно перерахунку пенсій визначеного Порядком № 45.

Пенсія позивачу призначена на підставі норм спеціального Закону № 2262, тому до нього потрібно застосовувати виключно норми цього закону.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду з приводу додаткових видів грошового забезпечення (в тому числі індексації), що викладена у постанові від 06.02.2019 по справі №522/2738/17.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що виключними підставами для здійснення перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ (міліції) є: заява позивача з доданням додаткових документів стосовно прийняття постанови Кабінетом Міністрів України стосовно збільшення розмірів грошового забезпечення (ч. 2 ст. 63 Закону № 2262), отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики (п. 2 Порядку № 45), отримання відповідних списків від територіальних органів Пенсійного фонду (ч. 2 п. 2 Порядку № 45).

При дослідженні наданих матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до моніторингу офіційного сайту Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, друкованих відомостей за 2019 (100) та 2020 (74) роки та сайту Офіційного вісника України за період з 01.01.2019 року по 15.12.2020 року відсутні будь-які постанови (рішення) стосовно підвищення розмірів грошового забезпечення та наявності підстав для проведення перерахунку пенсії колишнім працівникам органів внутрішніх справ (міліції). У зв`язку з чим на адресу Міністерства не надходило будь-яких списків стосовно необхідності оформлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 63, 64 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262 - XI, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. № 393» від 13 лютого 2008 року № 45, висновків викладених Верховним Судом в зразковій адміністративній справі Пз/9901/8/18 від 15.02.2018 року, від 17.06.2020 року у справі № 2540/2873/18, від 17.06.2020 року у справі № 2540/2873/18, правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року по зразковій справі № 240/5401/18, п. 2. ч. 2 ст. 2, ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання скласти та подати нову довідку про розмір грошового забезпечення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко