Рішення № 97035422, 20.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Справа № 160/1648/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК МЕДІКУС» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки, -

ВСТАНОВИВ:

До дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК МЕДІКУС» з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000135/1 від 11.11.2020 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, в митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA110130/2020/00388.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000135/1 від 11.11.2020 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, в митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA110130/2020/00388, оскільки ТОВ «СВК МЕДІКУС» надано до митного оформлення всі необхідні документи, в яких відсутні розбіжності. Документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсі, специфікації).

На думку позивача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також не містить належного обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем та фактів, які вплинули на таке коригування.

У той же час, за поясненням позивача, в зовнішньоекономічному контракті, декларації, інвойсі, специфікації, платіжних дорученнях, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості чи кількості товару не міститься.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів позивача та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та карта відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митницею відповідно до вимог чинного законодавства. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

03.03.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що надані відповідачу для митного оформлення товару документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МКУ, у повній ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжність щодо даних, які підлягають обчисленню при визнанні саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаної в контракті (інвойсі, специфікації), позивачем вірно обрано метод визначення митної вартості товару – за ціною контракту. Натомість, як зазначає позивач, у відповідача були відсутні будь-які підстави виносити рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає, що всі сумніви чи доводи відповідача є лише формальними підставами для прийняття оскаржуваного рішення. Тому, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВК МЕДІКУС» (покупець) та Guangdong Dayang Medical Technology CO., LTD, Китай (продавець) було укладено контракт № SVK001/20 від 03.01.2020 року, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар згідно специфікацій (додатків), що є невід`ємною частиною цього контракту.

Кількість та якісні характеристики товару, його комплектність визначаються в Специфікаціях (п. 1.2 контракту).

Ціна товару вказується в специфікаціях на кожну партію товару (п. 2.1 контракту).

Продавець зобов`язаний відвантажити товар покупцю на умовах FOB порт відвантаження (Інкотермс-2010), якщо інше не буде зазначено в специфікації (п. 3.1 контракту).

Оскільки продавець, на замовлення покупця, придбаває товари безпосередньо у виробника та з метою оптимізації логістичних витрат, продавець доручає покупцеві отримувати товар в порту відвантаження безпосередньо від виробника цих товарів на умовах FOB і відправляти її на території України через перевізника (експедитора), найнятого покупцем за його рахунок. В цьому випадку, продавець бере на себе зобов`язання узгодити з виробником оформлення документів на корабель перевізника (пакувальний лист, коносамент та інші необхідні документи) (п. 3.2 контракту).

Умови та строк поставки вказуються в специфікаціях на кожну партію товару (п. 3.3 контракту).

Кількість місць, вага і розміри товару згідно з кожною специфікацією продавець вказує в пакувальному листі (п. 3.4 контракту).

Страхування може здійснюватись при обопільній згоді покупця і продавця (п. 3.5 контракту).

Умови оплати товару вказуються в специфікаціях на кожну партію товару (п. 4.1 контракту).

Згідно специфікації № 12/03/2 від 12.03.2020 року умови оплати – передплата. Сума товару згідно вказаної специфікації – 48370,20 доларів США.

Судом встановлено, що 10.11.2020 року позивачем до митного оформлення подано електронну митну декларацію №UA110130/2020/032584, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступний товар.

Товар №1 – пристрої ортопедичні, включаючи пристрої для лікування переломів, милиці, ходунки: вироби медичного призначення. Пристрій опорно-руховий: арт DY05933L милиці з металевим підлокітником (палиця) – 160 шт.; арт. DY04919L двосторонній ходунок, алюмінієвий, бронзового кольору (волкер) – 200 шт.; арт. DY04913L двосторонній ходунок, алюмінієвий (волкер) – 700 шт.; арт. DY04962L Ходунок складний, алюмінієвий (волкер) – 300 шт.; арт. DY05937L алюмінієві милиці, що регулюються по висоті, сірі (палиця) – 300 шт.; арт. DY05937L-ВК алюмінієві милиці, що регулюються по висоті, чорні (палиця) – 240 шт.; арт. DY05937L-RD алюмінієві милиці, що регулюються по висоті, червоні (палиця) – 100 шт.; арт. DY04912L (6)-5 алюмінієвий ходунок з 5-дюймовими колесами, фіксований (волкер) – 100 шт.; арт. DY04914L алюмінієвий складний ходунок, з м`якими ручками та спинкою, з 5-дюймовими передніми колесами (волкер) – 30 шт.; арт. DY049146L (2) ролатор алюмінієвий складний, 8-дюймові колеса, з кошиком, блакитний – 30 шт.; арт. DY049142 ролатор сталевий складний чотириколісний з порошкованою рамою, колеса 200*500, сірий – 30 шт.; арт. DY05925L (М) алюмінієві милиці, середній розмір (палиця) – 1000 шт.; арт. DY05925L (L) алюмінієві милиці, великий розмір (палиця) – 200 шт. Виробник Guangdong Dayang Medical Technology CO., LTD

Товар № 2 - коляски інвалідні без механізму для пересування: коляска, оснащена чотирма колесами для переміщення (перевезення) хворих з порушенням функцій опорно-рухового апарату: арт. DY01903-46 Інвалідний візок сталевий ручний (каркас з порошковим покриттям, знімний підлокітник, знімна підставка для ніг, 8-дюймів передні колеса, 24-дюймів сипцеві колеса) – 40 шт.; арт. DY01875D-46 інвалідний візок сталевий ручний (каркас з порошковим покриттям, фіксований підлокітник, фіксована підставка для ніг, 8-дюймів передні колеса, 24-дюймів сипцеві колеса) – 60 шт.; арт. DY02683Q-46 Інвалідний візок-туалет сталевий ручний, хромована сталь, відкидні підлокітники та зміні підтримувачі для ніг, 8-дюймів передні колеса, 24-дюймів сипцеві колеса – 10 шт.; арт. DY02608(4)GC-46 інвалідний візок-туалет сталевий ручний, хромована сталь, відкидні висока спинка, знімні підлокітники та знімні підтримувачі ніг 8-дюймів передні колеса, 24-дюймів спицеві колеса – 10 шт. Виробник Guangdong Dayang Medical Technology CO., LTD.

Товар № 3 – вироби санітарно-технічного призначення для людей з фізичними вадами або після хвороб, операцій, ушкоджень. Виготовлено з пластмаси та металу: арт. DY02696 (5) Е стілець-туалет сталевий складний, біла порошкована рама – 20 шт.; арт. DY02894 (5) Е стілець-туалет сталевий складний, біла порошкована рама – 400 шт.; арт. DY02800 стілець-туалет сталевий порошкований з відкидними підлокітниками – 80 шт. Виробник Guangdong Dayang Medical Technology CO., LTD.

Товар № 4 – вироби для підтримки тіла під час ходьби: арт. DY05924 палиця на чотирьох ніжках (палиця) – 100 шт.; арт. DY05932 палиця на чотирьох ніжках (палиця) 100 шт.; арт. DY05920L – алюмінієва палиця, що регулюється по висоті (палиця) – 140 шт.; арт. DY05939L алюмінієва палиця, що регулюється по висоті, чорного кольору (палиця) – 140 шт.; арт. DY059201LВ алюмінієва палиця, що регулюється по висоті, бронзового кольору, дерев`яна ручка (палиця) – 200шт.; арт. DY05920LG алюмінієва палиця з м`якою ручкою, чорна гумова кінцівка (палиця) – 60 шт.; арт.DY05938LВ алюмінієва палиця, що регулюється по висоті, округлена, бронзового кольору (палиця) – 40 шт. Виробник Guangdong Dayang Medical Technology CO., LTD.

Товар № 5 – вироби медичного призначення. Апаратура для механотерапії: протипролежневий матрац ніздрюватий в комплекті з компресором. Принцип дії – за допомогою компресора повітря потрапляє в камери матраца в заданій послідовності. Поверхня протипролежневого матраца повністю масажує м`які тканини пацієнта. арт.DY075001 матрац протипролежневий з компресором (бежевого кольору) – 400 шт. Виробник Guangdong Dayang Medical Technology CO., LTD.

Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу представником позивача був поданий відповідний пакет документів згідно з ч.2 ст.53 МК України, а саме:пакувальний лист (Packinglist) б/н від 21.08.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №20DY01-02 від 21.08.2020 року; коносамент (Bill of lading) №LSSZEC200807495 від 31.08.2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) №24.10 04.09.2020 року; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №20С4406М0458/00126 від 30.09.2020 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №31JBKLK828.08.2020 року;банківський платіжний документ, що стосується товару №33JBKLKА від 16.10.2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2010399 від 19.10.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару – довідка 5842 від 19.10.2020 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02.03.2020 року; некласифікований документ, що підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) б/н від 02.03.2020 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація 12/03/2 від 12.03.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №SVK001/20 від 03.01.2020 року; договір (контракт) про перевезення №0811/17-01 від 08.11.2017 року; копія митної декларації країни відправлення від 22.08.2020 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA110130.2020.032854 від 10.11.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2020 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №№UA110130/2020/000135/1, яким була визначена митна вартість товару, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2020/00388 від 11.11.2020 року, якою повідомлено позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач сплатив різницю митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої рішенням №UA110130/2020/000135/1 про коригування митної вартості та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA110130/2020/00388, яка склала 95948,83 грн.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості №№UA110130/2020/000135/1, а також карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2020/00388 від 11.11.2020 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

У ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, митне оформлення яких здійснено 1) за ЕДМ №UA110130/2020/005566 від 24.02.2020 року та № UA110130/2020/001377 від 21.01.2020 року на рівні 9,5532 дол. США за кг., 2) за ЕДМ №UA110130/2020/005566 від 24.02.2020 року та № UA110130/2020/001377 від 21.01.2020 року на рівні 5,9415 дол. США за кг., 3) №UA110130/2020/005566 від 24.02.2020 року та № UA110150/2020/231283 від 18.07.2020 року на рівні 5,2239 дол. США за кг., 4) №UA110130/2020/005566 від 24.02.2020р. на рівні 11,5691 дол. США за кг, 5) №UA110130/2020/005566 від 24.02.2020р. на рівні 6,8484 дол. США за кг.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, щодо твердження митного органу стосовно того, що декларантом не надано до митного оформлення платіжні документи, що підтверджують оплату даних послуг, суд зазначає, що позивачем було надано до митного органу рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2010399 від 19.10.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару – довідка 5842 від 19.10.2020 року.

Суд повторно зазначає, що Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є ,зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Щодо неможливості ідентифікувати наданий декларантом платіжний документ з поставкою оцінюваного товару та відсутності посилання в платіжному документі на специфікацію № 12/03/2, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18.

Стосовно твердження відповідача, що один з платіжних документів датується 16.10.2020 року в той час як датою коносамента №LSSZEC200807495 є 31.08.2020 року, а умовами поставки є передплата, тому відправка вантажу здійснена всупереч умовам договору, то з матеріалів справи вбачається, що на момент отримання позивачем товару на митній території України, партія товару була повністю оплачена позивачем, що підтверджено матеріалами справи.

Щодо тверджень митного органу про можливу наявність факту перепродажу, а також перевантаження товару на шляху слідування до кінцевого споживача, то позивачем до матеріалів справи надано довідку від перевізника ТОВ «ФОРМАГ», відповідно до якої товар дійсно було перевантажено на шляху слідування. Проте, на переконання суду, вказане жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки перевізник має право самостійно визначати маршрут слідування товару та транспорт, яким здійснюється доставка, якщо це відповідає інтересам замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученням № 3643 від 28.01.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужи за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК МЕДІКУС» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000135/1 від 11.11.2020 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, в митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA110130/2020/00388.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК МЕДІКУС» (код ЄДРПОУ 37987591, 49000, м. Дніпро, вул. Князя Володимира, 15А) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20.05.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька