Рішення № 97035418, 20.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Справа № 160/1631/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» з позовом Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2020/000167/1 від 20.11.2020 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2020/00297 від 20.11.2020 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки, відповідачем не наведено доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. На думку позивача, підстави, за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів полягають у припущеннях та необґрунтованих сумнівах щодо заявленої декларантом вартості товару.

Також, позивач зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, позивач просить взяти до уваги те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів позивача та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та карта відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митницею відповідно до вимог чинного законодавства. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» (покупець) та HangzhouGrand IM-&ExportCo.LTD», Китай (продавець) було укладено контракт № GR-TNP-2020/1, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах FOB, NINGBO, Китай/Інкотермс 2000/ товари, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та порт відвантаження яких зазначається в специфікації до цього контракту.

Специфікація складається сторонами на кожну окрему поставку і є невід`ємною частиною цього контракту (п. 1.2 контракту).

Ціни за даним контрактом встановлюються в доларах США на умовах FOBNINGBO, Китай і зазначаються в специфікації на відповідну поставку (п. 2.1 контракту).

Ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортного упакування та маркування, транспортування до порту відправлення, навантажувальних робіт, витрат з оплати митного оформлення та інші витрати в країни вивезення (п. 2.2 контракту).

Поставка здійснюється на умовах FOBNINGBO, Китай (Інкотерсм-2000). Сторони керуються положенням Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції Міжнародної торгової палати 2000 року) в частині, що стосується визначення базиса поставки FOB, використовуваного в даному контракті (п. 3.1 контракту).

Згідно з п. 3.2 контракту строк постачання встановлюється як 50 днів з моменту прийняття замовлення покупця продавцем, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації. Замовлення вважається розміщеним та прийнятим у виробництво з моменту підписання специфікації на дане замовлення обома сторонами.

Відповідно до 6.1 контракту оплата товару, що поставляється за дійсним контрактом здійснюється наступним чином, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації: 100% балансовий платіж не пізніше 30 днів від дати виходу товару з порту відвантаження та після отримання покупцем копії коносамента. Датою виходу товару з порту відвантаження вважати дату, зазначену в коносаменті (Bill of Lading).

Також, судом встановлено, що між ТОВ «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» (клієнт) та ТОВ «АФ-ГРУП» (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування № ТО40861807 від 08.05.2020 року, відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за винагороду і за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів у міжнародному сполученні та по території України, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за погодженням сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 15.09.2020 року позивачем до митного оформлення подана електронна митна декларація №UA110150/2020/019059, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступний товар: кухонне приладдя, дерев`яні: дошка кухонна дерев`яна 40х30х2 см., 26-300-003-1000 шт.; дошка кухонна дерев`яна 35х25х2 см., 26-300-002-1900 шт.; дошка кухонна дерев`яна 30х20х2 см., 26-300-001-1950 шт.; дубова дерев`яна кухонна дошка з алюмінієвою ручкою. Торгова марка «Krauff». Виробник: HangzhouGrand IM-&ExportCo., LTD. Країна виробництва: СN.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару, що вказана в Комерційному Інвойсі № 20GR09105 від 29.09.2020 року, а саме – 9 657,50 доларів США.

Митна вартість товару заявлена позивачем визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: Сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 29.09.2020р.; Пакувальний лист (Packinglist) б/н від 29.09.2020р.; Рахунок-проформа (Proformainvoice) P20TP0701R від 15.07.2020р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercialinvoice) 20GR09105 від 29.09.2020; Коносамент (Billoflading) 204921381 від 07.10.2020р.; Коносамент (Billoflading) 8KF041W від 10.11.2020р.; Домашній коносамент (Housebilloflading) DXG2010501В від 07.10.2020р.; Автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 0591/2 від 14.11.2020; Сертифікат про походження товару (Форми А (Certificateoforiginform A (GSP)) 20С360000295/00002 від 14.10.2020р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару 280 від 31.07.2020р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару 326 від 29.10.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1968 від 13.11.2020р.; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №12788/1/2 від 13.11.2020р.; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, маршрутна довідка №12788/1/4 від 13.11.2020р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 0001 від 15.07.2020р. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення н GR-TNP-2020/1 від 15.07.2020р.; Договір (контракт) про перевезення 12788 від 07.10.2020р.; Договір (контракт) про перевезення ТО40861807 від 08.05.2020р.; Експортна митна декларація з перекладом від 30.09.2020р.; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA110150/2020/019059 від 18.11.2020р.

Судом встановлено, що митним органом було складено та направлено позивачу повідомлення № 1 до ЕМД від 18.11.2020 року № UA110150/2020/019059, в якому, зокрема, зазначено наступне: «у відповідності до ст. 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: Оцінювана партія товарів постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту за продавцем HANGZHOU GRAND IM- & EXPORT CO., LTD. від 15.07.2020р. № GR-TNP-2020/1. Пунктом 3.2 контракту передбачена заявка на поставку товару. Зазначений документ не надано до митного оформлення. У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012р. № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. За ЕМД №UA110150/2020/019059 декларантом заявлено контракт з виробником товару HANGZHOU GRAND IM- & EXPORT CO., LTD. Торгівельна марка KRAUFF. Предметом контракту від 15.07.2020р. № GR-TNP-2020/1 є товар, ціна, умови поставки, номенклатура, кількість, порт відвантаження, що зазначається у специфікації. Специфікація до контракту складається на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною контракту У наданому контракті № GR-TNP-2020 та специфікації №1 від 15.07.2020р. на оцінювану партію товару постачальник HANGZHOU GRAND IM- & EXPORT CO., LTD зазначений виключно як продавець. Наданий інвойс 20GR09105 від 29.09.2020р. не містить посилання на специфікацію 1, відповідно до якої сформована оцінювана партія товарів. Копія митної декларації країни відправлення надана без перекладу, що не відповідає вимогам статті 254 Митного кодексу України. Поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB NINGBO. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця належить витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судно. Правилами заповнення декларації митної вартості (далі – Правила), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12р. №599 зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.06.12р. за №984/21296 встановлено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: 1. рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; 2. банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 3. калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. За ЕМД №UA110150/2020/019059 декларантом включені обов`язкові складові митної вартості - витрати на транспортування - 20797,99 грн. У підтвердження надано: договір транспортного експедирування від 08.05.2020р. № ТО40861807, заявку від 07.10.2020р. №12788, рахунок на оплату від 13.11.2020р. №1968, довідки експедитора від 13.11.2020р. №12788/1/2 та № 12788/1/4. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості У митній декларації країни відправлення 30.09.2020р. зазначений номер коносаменту НОМЕР_1 , який виданий пізніше - 07.10.2020р. Пунктом 1.3 договору транспортного експедирування від 08.05.2020р. № ТО40861807 визначені вимоги до укладення заявки на експедирування. Відповідно до пункту 3.1.5 договору транспортного експедирування від 08.05.2020р. № ТО40861807 клієнт зобов`язаний надати експедитору документи на відвантаження імпортних вантажів з порту не пізніше ніж за 4 дні до прибуття судна, доручення на організацію робіт. Дата відвантаження оцінюваної партії товару із порту Нінгбо (Китай) відповідно до коносаменту DXG2010501В-07.10.2020р. При цьому, заявка експедитора на міжнародне перевезення №12788 укладена сторонами 07.10.2020р. Вимоги пункту 3.1.5 договору транспортного експедирування від 08.05.2020р. № ТО40861807 не дотримані. Відповідно до вимог статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів. Відповідно до вимог п.8 ч.2 статті 53 МКУ Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Пунктом 2.2.2 договору транспортного експедирування від 08.05.2020р. № ТО40861807 передбачено, що обов`язком експедитора є страхування вантажу за дорученням та рахунок клієнта. Рахунок на оплату 1968 від 13.11.2020р. наданий на вартість транспортно-експедиційних послуг товарів у контейнері TCKU7840591 вагою бруто 18305,4кг. Загальна вартість 98404,97 кг. Розрахунок витрат експедитора на доставку оцінюваної партії товарів Нінгбо-Дніпро надано на підставі довідки експедитора від 13.11.2020р. №12788/1/2, яка не передбачена вимогами транспортного договору. Вимоги пункту 4.7 договору транспортного експедирування від 08.05.2020р. № ТО40861807 всі ставки, тарифи, ціни і штрафи, зазначені у даному договору у дол. США оплачуються в гривнях за курсом узгодженим сторонами у заявці. Згідно офіційного курсу Нацбанку на дату рахунку 1968 від 13.11.2020р. склав 28,19630 грн. за 1 дол. США. Згідно заявки від 07.10.2020р. №12788 вартість транспортно-експедиційних витрат партії товарів за маршрутом Нінгбо-Південний- Дніпро склала 3490 дол. США (вага брутто 18305,40кг). Згідно заявки, вартість морського фрахту -2400 дол. США, експедиторські витрати 25 дол. Разом 2425 дол. США. У перерахунку 2425 дол*28,19630=68 376,027 грн. Відповідно до наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів. Вага брутто товарів за ЕМД від 18.11.2020р. №UA110150/2020/019059 – 5573 кг. Розрахована вартість транспортно-експедиційних витрат – 20816,79 грн., що не відповідає заявленим відомостям у декларації митної вартості. У разі здійснення оплати витрат на транспортно-експедиційні послуги прошу надати банківські платіжні документи. Митний Орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.6 ст.54 МКУ).

Відповідно до положень ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Згідно п.6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена».

Судом встановлено, що позивачем надано до митного органу лист від 20.11.2020 року щодо надання декларантом додаткових документів та інформації, достатніх для підтвердження митної вартості товару за ЕМД від 18.11.2020 року № UA110150/2020/019059, в якому позивачем викладено пояснення та додано додаткові документи, а саме: бухгалтерська довідка № 4 по взаєморозрахункам з постачальником товарів; оборотно-сальдову відомість за 31.07.2020 року по 18.11.2020 року; прайс-листи виробника від 29.05.2020 року з перекладом; платіжне доручення № 811 від 20.11.2020 року про оплату послуг згідно рахунку 1968 від 13.11.2020 року; переклад експортної декларації; додаткову угоду № 1 від 03.11.2020 року до договору ТЕО про зміну директора ТОВ «АФ-ГРУПП»; додаткову угоду № 2 від 13.11.2020 року до договору ТЕО про обов`язок експедитора надавати довідку про транспортні витрати; розрахунок витрат експедитора на доставку оцінюваної партії товарів Нінгбо-Дніпро надано на підставі довідки експедитора №12788/1/2 від 13.11.2020 року.

Проте, 20.11.2020 року відповідачем складено повідомлення №2 до електронної митної декларації від 18.11.2020 року №UA110150/2020/019059, відповідно до якого, в рамках проведення консультації зазначено наступне: «у відповідь на повідомлення митниці №1 декларантом від 20.11.2020 року надані наступні додаткові документи: додаткову угоду №1 від 03.11.2020 року до договору транспортного експедирування ТО40861807, додаткову угоду №2 від 13.11.2020 року до договору транспортного експедирування ТО40861807, відповідь директора ТОВ "ТОРГОВА ГРУПА"ТНП" від 20.11.2020 року, переклад експортної декларації, бухгалтерську довідку №4, платіжне доручення №4 від 20.11.2020 року, прайс-лист. За результатами розгляду додатково наданих документів митного оформлення повідомляємо. Відповідно до додаткової угоди №2 від 13.11.2020 року до договору транспортного експедирування ТО40861807 внесені зміни до транспортного договору в частині включення довідки про транспортування. Відповідно до морського коносаменту дата відвантаження оцінюваної партії товарів 07.10.2020 року. Надання та перелік послуг транспортно-експедиційних послуг із перевезення товарів за маршрутом NINGBO-Дніпро узгоджено сторона у Заявці на транспортування 12788 підписана 07.10.2020 року. Відповідно до п.1.2,1.3 Заявки на транспортування зазначено, що під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору заявку. Враховуючи, дату укладення заявки на поставку оцінюваної партії товарів - 07.10.2020 року, додаткові зміни до транспортного договору не стосуються перевезення товарів у контейнері TCKU7840591. Окрім того, у наданому платіжному дорученні на оплату транспортних послуг №4 від 20.11.2020 року відсутні реквізити довідки, як невід`ємної частини контракту. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 29.05.2020 року містить номенклатуру товарів, заявлених до митного оформлення за МД від 18.11.2020 року №UA110150/2020/019059. Зазначене унеможливлює використання відомостей, що містяться у вказаному прайс-листі як об`єктивної інформації з урахуванням п.2 ст.52 Кодексу. Щодо невідповідності числового значення вартості транспортно-експедиційних послуг зазначених у заявці від 07.10.2020 року № 12788 та рахунку 1968 від 13.11.2020 року як загальної вартості так і витрат за межами митної території України, пояснень, обґрунтувань, документів до митного органу не надходило. Враховуючи зазначене, відмову декларанта від подання додаткових документів у 10-денний термін (лист директора ТОВ "ТОРГОВА ГРУПА"ТНП" від 20.11.2020 року), митницею прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів. Консультацію проведено.».

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2020/000167/1 від 20.11.2020 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2020/00297 від 20.11.2020 року.

Вважаючи вказане рішення №UA110150/2020/000167/1 від 20.11.2020 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2020/00297 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний органне може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

У ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, митне оформлення яких здійснено за ЕМД UA 110430/2020/010493 від 29.09.2020 року на рівні 5,0268 дол/кг.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як встановлено судом, згідно пункту 3.2 контракту строк поставки встановлюється як 50 днів з моменту прийняття замовлення покупця продавцем, якщо інше не вказано у відповідній специфікації. Замовлення вважається розміщеним та прийнятим у виробництво з моменту підписання специфікації на дане замовлення обома сторонами.

Тобто, суд зазначає, що в пункті 3.2 контракту не йдеться про заявку на поставку товару. В даному випадку йде мова про замовлення партії товару, яке вважається розміщеним і прийнятим у виробництво з моменту підписання специфікації на дане замовлення обома сторонами.

Як встановлено судом, специфікація була надана позивачем разом з декларацією. Крім того, була надана проформа інвойсу номер P20TP0701R від 15 липня 2020 , підписана обома сторонами.

Судом встановлено, що в наданому сертифікаті якості виробника від 29 вересня 2020 року, який було випущено компанією HANGZHOU GRAND ІМ- & EXPORT CO., LTD, компанія HANGZHOU GRAND IM- & EXPORI CO., LTD зазначена як виробник товару.

Митний орган зазначив, що наданий інвойс 20GR09105 від 29.09.2020 не містить посилання на специфікацію № 1, відповідно до якої сформована оцінювана партія товарів.

Суд зазначає, що інвойс містить посилання на контракт GR-TNP-2020/1 від 15 липня 2020 року. Позивачем була підписана специфікація 0001 від 15 липня 2020 року, яка була надана до митного органу.

Щодо номеру коносаменту DKG2010501B, який виданий пізніше, позивач надав пояснення до митного органу, що згідно прийнятої практики датою коносаменту вважається дата завантаження контейнеру на борт судна. Так як контейнер може бути дозволено до завантаження лише після проходження процедури експорту, то дата експортної декларації відповідно буде раніше, ніж дата коносаменту.

Судом встановлено, що після прибуття судна в порт МТП «Південний» експедитор має приступити до своїх обов`язків по експедируванню і організації автоперевезення до м. Дніпро. Для своєчасного виконання своїх обов`язків експедитор має отримати від ТОВ «Торгова група» «ТНП» документи - на навантаження імпортних вантажів з порту (інвойс, пакувальний лист, коносамент) не пізніше ніж за 4 дня до дати прибуття судна в порт. Дата прибуття судна в порт МТП «Південний» 10 листопада 2020 року. Відповідно заявка експедитора на міжнародне перевезення №9127S8, укладена сторонами 07.10.2020 року,не містить протиріч з пунктом 3.1.5 договору.

Щодо страхування вантажу, то судом встановлено, що пунктом 2.2.2 договору транспортного експедирування передбачено право, а не обов`язок експедитора щодо страхування вантажу. Зокрема, зазначено, що відповідно до цього договору експедитор має право за дорученням та за рахунок клієнта страхувати вантажі Клієнта.

Позивач пояснив, що ТОВ «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» не доручало страхування вантажу за Заявкою №12788 від 07.10.2020 року. На підтвердження зазначеного в Довідці про транспортні витрати № 12788/1/2 від 13.11 2020 року, яка додавалась в тому числі й до митного оформлення, експедитором зазначено: «Страхування вантажу за межами митної території України не проводилось.».

Серед іншого, як вже було встановлено судом, позивачем було надано до митного органу додаткові документи, а саме: бухгалтерську довідку №4 по взаєморозрахункам з постачальником товарів; оборотно-сальдову відомість за 31.07.2020 року по 18.11.2020 року; прайс-лист виробника від 29 травня 2020 року з перекладом; платіжне доручення №811 від 20 листопада 2020 року про оплату послуг згідно рахунку 1968 від 13 листопада 2020 року; переклад експортної декларації; додаткова угода № 1 від 03.11.2020 року до Договору ТЕО про зміну Директора ТОВ «АФ- ГРУПП»; додаткова угода №2 від 13.11.2020 року до Договору ТЕО про обов`язок експедитора надавати довідку про транспортні витрати; розрахунок витрат експедитора на доставку оцінюваної партії товарів Нінгбо-Дніпро надано на підставі довідки експедитора №12788/1/2 від 13.11.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4 540, 00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученням № 2884 від 28.01.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 4540,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2020/000167/1 від 20.11.2020 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2020/00297 від 20.11.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» (код ЄДРПОУ 40861807, 49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 31Д) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20.05.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька