Ухвала суду № 97035400, 20.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2021 року Справа 160/1958/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Широківський виправний центр (№75)", в якій позивач просить: - визнати бездіяльність Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» протиправною що полягає у невиплаті грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 18991 гривня 74 копійки (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня 74 копійки) ОСОБА_1 . - стягнути з Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 18991 гривня 74 копійки (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня 74 копійки). - стягнути з Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.06.2020 року по день звернення до суду, а саме до 06.02.2021 року у сумі 124196 гривень 22 копійок (сто двадцять чотири тисячі сто дев`яносто шість гривень 22 копійки).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судом після відкриття провадження по справі встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишено без руху.

Позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.

До суду від позивача на адресу суду надійшла заява, в якій останній фактично не погоджується з ухвалою суду від 29.04.2021 року.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, предметом спору є бездіяльність Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» протиправною що полягає у невиплаті грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 18991 гривня 74 копійки (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня 74 копійки) ОСОБА_1 , а також стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 року у справі №460/4872/20 зазначив:

" судами встановлено, що при звільненні з військової служби відповідач не виплатив ОСОБА_1 належні суми коштів у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Військової частини А0796, відповідно до статті 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який тривав у період з 01 березня 2018 року по 07 квітня 2020 року.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що спірні правовідносини, які склались у цій справі, стосуються несвоєчасного розрахунку з працівником при звільненні, а відтак є трудовим спором, строк звернення до суду для вирішення якого визначений у частині першій статті 233 КЗпП України.

Отже, спірним питанням у цій справі є визначення строку звернення до адміністративного суду з таким позовом та його дотримання позивачем.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби всіх належних йому сум.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд повторно звертає увагу позивача, що частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах КЗпП України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20".

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що він проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 10.05.2012 року на різних посадах та наказом начальника Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" №62/ОС-20 від 01.06.2020 року його було звільнено з посади чергового помічника начальника Державної установи "Широківський виправний центр (№75)". У день звільнення він звернувся до начальника Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» з заявою щодо виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. На його питання чому не виплачена грошова компенсація за належні до видачі предмети речового майна в день звільнення позивачу відповіли, що через недофінансування, компенсація за належні до видачі предмети речового майна буде виплачена у кінці 2020 року. 28.12.2020 року він звернувся через урядового гарячу лінію до Міністерства Юстиції України, з приводу невиплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Своїм листом № 2693/Д-36693/16.3.1 від 21.01.2021 року МЮУ повідомило що через відсутність бюджетних асигнувань на ці цілі не можливо на теперішній час здійснити ці виплати. У кінці січня 2021 року позивач звернувся з заявою щодо видачі довідки про загальну суму грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. 01.02.2021 року він отримав у Державній установі «Широківський виправний центр (№75)» довідку № 138 за вих. № 75/4-328 від 01.02.2020 року про загальну суму грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, згідно якої загальна сума яка належить до виплати складає 18991 гривня 74 копійки.

Як зазначалося вище, частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

При цьому, юридично значимими обставинами в межах спірних правовідносин є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Встановлюючи своєчасність розрахунку з позивачем при звільненні, суд зазначає, що позивача звільнено 01.06.2020 року.

Згідно довідки, яка надана відповідачем остаточний розрахунок при звільненні з позивачем було проведено 25.06.2020 року згідно платіжного доручення №130.

Отже днем фактичного розрахунку з позивачем є 25.06.2020 року, і саме з цього дня, на думку суду, необхідно обчислювати строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні звернувся лише 10.02.2021 року, тобто пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятоюстатті 122 КАС України, з заявою про поновлення строку на звернення до суду не звертався.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.003695.

Суд звертає увагу, що позивачем ані в позові ані в заяві на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2021 року не наведено жодних підстав для поновлення строку звернення до суду, а також не надано до суду заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведену норми, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.160, 161 а тому згідно з ч.1 ст.240 КАС України позивачу необхідно надати строк для протягом десяти днів, з моменту отримання копії ухвали усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 240, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Широківський виправний центр (№75)" про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, – вдруге залишити без руху.

Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 8 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса