Рішення № 97035252, 05.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року Справа № 160/892/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача Захарчук К.О.

представника відповідача Похило І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АВТОГАЗСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2021 року Приватне підприємства «АВТОГАЗСЕРВІС» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2020 р. №1613-п про проведення фактичної перевірки ПП «АВТОГАЗСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31197861) за адресою Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широва, буд. 45;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 31.08.2020 р. №0011390510, відповідно до якого ПП «АВТОГАЗСЕРВІС» було застосовано адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, а саме, зобов`язано сплатити суму штрафу у розмірі 1 499 363,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 31.08.2020 р. №0011360510, відповідно до якого ПП «АВТОГАЗСЕРВІС» було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за платежем акцизний податок на пальне, а саме, зобов`язано сплатити суму штрафу у розмірі 60 000,00 грн.;.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 31.08.2020 р. №0011380510, відповідно до якого ПП «АВТОГАЗСЕРВІС» було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, а саме, зобов`язано сплатити суму штрафу у розмірі 141 871,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.07.2020 р. відповідачем проведено фактичну перевірку ПП «АВТОГАЗСЕРВІС». За результатами перевірки складено акт (довідку) від 06.08.2020 р. №0137/04/36/РРО/31197861, відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено порушення: п.11, п. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», пп.230.1.2 п.230.1 ст.ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПК України)

Прийняті на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 31.08.2020 р. №0011380510, №00113680510, №0011390510 вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Окрім того, вказує на протиправність підстав для проведення фактичної перевірки, оскільки наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2020 р. №1613-п не містить в собі будь-якого посилання на отриману контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформації про факти, які б свідчили про порушення законодавства позивачем, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

22.02.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту фактичної перевірки від 06.08.2020 року №0137/04/36/РРО/31197861, складеного за наслідками проведеної фактичної перевірки АГЗС за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 45. Перевірка здійснювалась на підставі наказу ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 21.07.2020 р. №1613-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 21.07.2020 р. №2128, №2129.

Перевіркою встановлено факти проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) АЗС POS Mini, заводський №TN80080940, фіскальний №3000783037, без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для кожного найменування пального при продажу, зокрема, 10 л газу пропану на суму 119,99 грн. (фіскальний чек від 27.07.2020 №7893), проведення розрахункових операцій у періоді з 10.04.2020 по 30.07.2020 р. через РРО АЗС POS Mini, заводський №TN80080940, фіскальний №3000783037, POS Mini, заводський №TN80081195, фіскальним №3000767491, не зазначений у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №04030314201900250.

Вартість реалізованого пального через відповідний РРО, не зазначений у додатку до ліцензії №04030314201900250, складає 749681,75 грн.

Також перевіркою встановлено факт не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 68385,60 грн.

Станом на 27.07.2020 року згідно з даними X звіту залишки скрапленого газу у кількості 8432 л. на суму 91065,60 грн. та фактичні залишки скрапленого газу згідно з замірами у кількості 2100 л. на суму 22 680,00 грн., що свідчить про нестачу скрапленого газу у кількості 6332 л. (8432 л. - 2100) на суму 68 385,60 грн. (91065,60 грн. - 22680 грн.).

Крім того, податковим органом було встановлено факти реалізації пального на АЗС, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 45, з 3-х місць відпуску пального (1-й резервуар - газ пропан (скраплений), 2-й резервуар - бензин А-92, 3-й резервуар - дизельне паливо) необладнаних рівнемірами-лічильниками рівня пального.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1 701 234,70 грн.

24.02.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

01.03.2021 року представником відповідача надано суду заперечення на відповідь на відзив з викладенням правової позиції, аналогічної заявленій у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 24.03.2021 року задоволено клопотання представника відповідача про заміну сторони, замінено ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ.

В судовому засіданні 05.04.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, наведених у позові, відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов, запереченні на відповідь, підтримав, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що видами діяльності позивача відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є:

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний);

77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів;

47.30 Роздрібна торгівля пальним;

77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.;

46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 21.07.2020 р. №1613-п проведена фактична перевірка АЗС, що належить ПП «АВТОГАЗСЕРВІС», розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка., 45, результати якої оформлені актом (довідкою) від 06.08.2020 року №0137/04/36/05/РРО/31197861.

Згідно з висновками акта (довідки) від 06.08.2020 року, перевіряючими встановлені порушення:

- п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями):

Проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями):

Вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Загальна сума по товарним запасам, які не обліковані в установленому законодавством порядку складає 68 385,60 грн.

- ст. 15 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами та пальним» із змінами та доповненнями, а саме:

роздрібна торгівля пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), незазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суми реалізованого пального за період з 10.04.2020 р. по 30.07.2020 р. складає - 749 681,75 грн.

- пп. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме:

реалізація пального без застосування обладнання та введених належним чином в експлуатацію рівнемірів - лічильників на 3 місцях відпуску пального.

На висновки, викладені в акті перевірки, позивачем були подані заперечення, які відповідач залишив без задоволення.

Встановлені порушення мали наслідком прийняття:

- податкового повідомлення-рішення форми «С» від 31.08.2020 р. №0011390510, про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну;

- податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 31.08.2020 р. №0011360510, про застосовування фінансових санкцій у вигляді штрафу за платежем акцизний податок на пальне;

- податкового повідомлення-рішення форми «С» від 31.08.2020 р. №0011380510, про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів.

Не погоджуючись із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було направлено відповідну скаргу до ДПС України.

За результатами розгляду зазначеної скарги, ДПС України залишило без змін податкові повідомлення-рішення 31.08.2020 р. №00113680510 форми «ПС», №0011390510 форми «С», а податкове повідомлення-рішення №0011380510 від форми «С» було скасовано в частині 136 771,20 грн. застосованих штрафних санкцій за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Щодо призначення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Підпункт 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст. 39 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1. ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно з абзацом 3 п. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання, в тому числу копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Аналіз наведених приписів законодавства у контексті спірних правовідносин дає підстави для висновку, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, на відміну від інших питань, перелік яких наведено вище.

У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган обов`язку здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Слід зазначити, що позивач не посилався на процедурні питання (вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не ставив під сумнів повноваження особи, яка підписала оскаржуваний наказ.

При цьому, спірний наказ містить дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мету перевірки, а також підстави для її проведення, визначені ПК України, зокрема: пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України; дату початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України.

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги твердження позивача, що відповідачем без законних підстав проведено перевірку, оскільки перевірка була проведена відповідно до наказу №1613-п від 21.07.2020 року на підставі п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який є самостійною підставою для проведення перевірки на виконання функцій контролю податкового органу, та направлень на перевірку від 21.07.2020 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки ПП «АВТОГАЗСЕРВІС» щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, відповідач діяв у спосіб, передбачений законодавством України, відтак, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 31.08.2020 року №0011380510 в частині не скасованих в адміністративному порядку нарахування 5100 грн. штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Так відповідно до приписів п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України Закон № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що фіскальний чек № 7893 від 27.07.2020 р. о 15:22:29 на придбання 10 л газу пропану на суму 119,99 грн. не містить кода УКТ ЗЕД, як то передбачено Законом №265/95 - ВР, як наслідок, застосування штрафної санкції в сумі 5100,00 грн. за порушення п.11 ст.3 Закону №265/95 - ВР є правомірним.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2020 р. №0011380510 обґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції, в зв`язку з чим, доводи позивача щодо протиправності спірного рішення суд вважає такими, що задоволенню не підлягають.

В частині нарахування 136 771,20 грн. штрафних санкцій, суд зазначає, що нарахування в цій частині скасовані ДПС України рішенням №34998/6/99-00-06-02-06-06 від 11.12.2020, а тому судом не розглядалися.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 31.08.2020 р. №0011390510, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Частиною одинадцятою ст. 15 Закону №481/95-ВР визначено, що Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закон №481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

За приписами ч.ч. 33, 34, 36 ст. 15 Закон №481/95-ВР, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Так, з 01.07.2019 року Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» введено ліцензування таких операцій з пальним: виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, зберігання. Усі види ліцензій - терміном дії на 5 років.

Роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/ автогазозаправної станції/ газонаповнювальної станції/ газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів - так визначено ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним СГ додатково зазначають адресу місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та інформацію про них: модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дату початку їх обліку в податкових органах.

Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22).

Статтею 2 Закону України № 265/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що розрахунковою операцією є, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій

Пункти 1 та 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари/ послуги, який повинен містити обов`язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

Суб`єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального в безготівковій формі (у тому числі, якщо розрахунки здійснюються через установи банку), за умови обов`язкової видачі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати - безготівкова.

Відповідно до ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійсню ють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п. 1 ст. З Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. З Закону)

Згідно з п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 № 1442 із змінами та доповненнями (далі - Постанова № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (п, 10 Постанови № 1442). Державний реєстр РРО містить окремий розділ «Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)».

Тобто, реалізація палива на АЗС мас здійснюватися із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи спеціалізованого РРО з роздрукуванням чеків установленої форми.

Платникам податків для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, пальним щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) чи книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, дату початку їх обліку в органах державної податкової служби, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі, якщо в результаті внесення таких змін у платника передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий платник додатково повинен внести плазу за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України №481/95-ВР.

При цьому відповідно до ст. 17 Закону України №481/95-ВР, у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями, пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200% вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 грн.

Під час судового розгляду встановлено, що ліцензію на право реалізації роздрібної торгівлі пальним видано ПП «АВТОГАЗСЕРВІС» 01.07.2019 року за №04030314201900250, термін дії до 01.07.2024 р.

Позивачем було сплачено за ліцензію: за період с 01.07.2019 р. по 01.07.2020 р. грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. (платіжне доручення № 2838 від 11,06.2019 р. та за період с 01.07.2020 р. по 01.07.2021 р. у розмірі 2000,00 грн., (платіжне доручення № 3327 від 15.06.2020 року).

Відповідно до положень Закону України №265/95-ВР та Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України 30 листопада 1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 березня 2000 року за N 133/4354, встановлено семирічний строк експлуатації РРО, який обраховується з дня введення його в експлуатацію. Семирічний строк експлуатації РРО повинен був закінчитися 01.08.2020 р.

У зв`язку із наближенням до спливу строку експлуатації РРО Марія-ЛТ-МТМ заводський номер М31212002370 позивач звернувся до відповідача для реєстрації іншого РРО, а саме, ASC POS mini, заводський номер TN80080940. Зазначений РРО було зареєстровано відповідачем 10.04.2020 р. та присвоєно номер №3000783037. Внесення даних про РРО ASC POS mini, заводський номер TN80080940 було здійснено 31.07.2020 р., тобто без переривання строку ліцензії.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 р. №0011390510 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 31.08.2020 року №0011360510, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.08.2020 р. №0011360510 є встановлене порушення, а саме: не обладнання трьох резервуарів рівномірами лічильниками рівня пального (один резервуар - газ пропан (скраплений), другий резервуар - бензин А-92, третій резервуар - дизельне паливо), чим порушено пп. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Підпунктом 14.1.4 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний податок непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно з п. 230.1 ст. 230 ПК України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Поняття акцизного складу визначено пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно з пп.14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Так, п. 230.1.2. ст. 230 ПК України передбачено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

За змістом п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, норми п. 230.1 ст. 230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.

Відповідно до вимог ст. 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 N 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок).

Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 3 п. 2 Порядку).

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Враховуючи норми п. 22 підрозділу 5 розділу XX ПК України та відповідно до пункту 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019 р.;

2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019 р.;

3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020 р..

Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України № 391-ІХ від 18.12.2019 було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 ПК України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 р. не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст. 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 р..

Законом України № 391-ІХ від 18.12.2019 були внесені зміни та слово «січня» замінено словом «квітня».

Отже, законодавець надав розпорядникам акцизних складів додатковий термін (до 01.04.2020 р.) для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Відомості про внесення даних про витратоміри-лічильники до Реєстру, підтверджується довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та вівноміри. Паливо роздавальні колонки, які виконують функцію рівномірів-лічильників в розумінні абз.5 пп. 230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, належним чином зареєстровані у відповідному реєстрі марки Alison (Італія) моделі Delfi 485. за серійним (ідентифікаційними) номерами 043521, 043536, 043529, які встановлено на 3 резервуарах на АЗГС ПП «АВТОГАЗСЕРВІС» за адресою Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 45.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позивачем 31.03.2020 р. та 09.04.2020 р. до контролюючого органу надавались Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари, вітроміри та рівноміри.

За встановлених обставин, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 р. №0011360510 про застосування штрафних санкцій у сумі 60 000,00 грн. за не обладнання рівнемірами-лічильниками трьох резервуарів пального (один резервуар - газ пропан (скраплений), другий резервуар - бензин А-92, третій резервуар - дизельне паливо) на момент проведення перевірки, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 цієї статті).

З урахуванням часткового задоволення позову підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 22 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.01.2021 р. №3541.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 20 806,98 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «АВТОГАЗСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.08.2020 р. №0011360510 про застосовування фінансових санкцій у вигляді штрафу за платежем акцизний податок на пальне, у розмірі 60 000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.08.2020 р. №0011390510 про застосування адміністративного штрафу та штрафних санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 1 499 363,50 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства «АВТОГАЗСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31197861) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 806,98 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 15.04.2021 року.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді В.В. Кальник

15.04.2021

Рішення не набрало законної сили 15 квітня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник