Рішення № 9703524, 02.06.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 2-4276/10 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Кунцьо С.В.

з участю секретаря Музики О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» звернулося з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду в сумі 428 грн. 27 коп.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення з позовом до суду є невиконання відповідачем зобовязань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг за спожиту теплову енергію.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві та просить його задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача заборгованість в сумі 428 грн. 27 коп., понесені судові витрати та 9,09 грн. судових витрат, понесених при поданні оголошення в засобах масової інформації про виклик відповідача по справі на судове засідання. Також пояснила, що у мешканки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зареєстровано автономне опалення з 12 грудня 2006 року, однак після відєднання від системи централізованого опалення гаряча вода подається централізовано, ЛГВ є в наявності, про що вказано в акті про відєднання від централізованого опалення. Станом на 01.08.2001 року по даній квартирі встановлено та зареєстровано лічильник гарячої води. Попередню держповірку прилад обліку пройшов в грудні 2004 року. Про необхідність повірки лічильників гарячого водопостачання мешканців даної квартири позивач повідомляв письмово в «Рахунках…(з серпня 2007 р. по січень 2008 р.), а також рекомендованим листом повідомленням . З 31.01.2008 року лічильник вважається недійсним тому, що не проведена повірка і нарахування проводилося по нормі відповідно до кількості зареєстрованих мешканців квартири. Тобто за одну зареєстровану особу згідно норми за період з 01.01.2008 року по 10.07.2009 року нараховано за гаряче водопостачання 428,27 грн. (508,26 грн. (нарахування) 3,30 грн. (перерахунок) 76,69 грн. (відключення водопостачання) = 428,27 грн.). Отже, 428,27 грн. це сума заборгованості за гаряче водопостачання. Станом на 10 липня 2009 року ЛГВ опломбовано за заявою мешканки та припинено нарахування за постачання гарячої води.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, з невідомої суду причини, хоча про час та день розгляду справи була повідомлена належним чином. А тому відповідно до ст.ст. 169 ч.4, 224 ЦПК України суд розглядає справу заочно, на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступні факти:

Комунальне підприємство теплових мереж “Тернопільміськтеплокомуненерго” у відповідності з «Правилами надання населенню послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 здійснює забезпечення тепловою енергією житла відповідача ОСОБА_1, яка проживає в приватизованій квартирі АДРЕСА_1. В звязку з цим ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення нарахування та оплати послуг за спожиту теплову енергію та гарячу воду.

Як вбачається із виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач не вносить своєчасно і в повному обсязі плату за надані їй позивачем послуги, у звязку з чим утворилася заборгованість в сумі 428 грн. 27 коп.

У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків відповідач за надані позивачем послуги зобовязаний щомісяця вносити на його рахунок оплату за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Положенням ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» обумовлено необхідність проведення обовязкової метрологічної держповірки приладів обліку, в тому числі лічильників гарячого водопостачання .

Стаття 11 ч. 2 вказаного вище Закону забороняє застосування приладів обліку, які не пройшли повірку.

Як встановлено в судовому засіданні, про необхідність повірки лічильників гарячого водопостачання відповідача підприємство повідомляло письмово в «Рахунках…(з серпня 2007 р. по січень 2008 р.), а також рекомендованим листом повідомленням, що підтверджується наданими в судовому засіданні представником позивача копіями рахунків із вказівкою термінового проведення повірки лічильників.

Рішенням Тернопільської міської ради від 22.12.2009р. № 5/31/11, КП “Тернопільміськтеплокомуненерго” звільнено на 100% від сплати державного мита до міського бюджету при звільненні до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості по оплаті послуг теплопостачання.

Позивачем, в процесі розгляду справи, були понесені витрати при поданні оголошення в засобах масової інформації про виклик відповідача по справі на судове засідання в розмірі 9,09 грн., що підтверджується представленим в судовому засіданні платіжним дорученням.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що КП ТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» сплачено 9,09 грн. судових витрат, понесених при поданні оголошення в засобах масової інформації про виклик відповідача по справі на судове засідання, а позов задоволено у його користь, тому слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 9,09 грн. судових витрат.

Судовий збір відповідно до п.3 ч.1 ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду в сумі 428 грн. 27 коп. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Керуючись, ст.ст.82, 88, 169 ч.4, 209 ч. 1, 2; 213-215, 217, 218, 223, 294 ч.1, 295 ч. 4 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 509 ч.1, 629, 901, 905-906 Цивільного кодексу України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 р. в редакції постанови КМУ від 24 січня 2006 року № 45, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж “Тернопільміськтеплокомуненерго” (м. Тернопіль вул. І.Франка, 16, р/р 2600630011566 в АКБ Укрсоцбанку, МФО 338017, код 14034534) заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду в сумі 428 чотириста двадцять вісім) гривень 27 (двадцять сім) копійок та 30 (тридцять) грн. в повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 51 (пятдесят одну) гривню судового збору в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 9 (девять) гривень 09 (девять) копійок судових витрат, понесених позивачем при поданні оголошення в засобах масової інформації про виклик відповідача по справі на судове засідання в користь комунального підприємства теплових мереж “Тернопільміськтеплокомуненерго”.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо у встановлені для їх подання строки їх не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя С.В. Кунцьо

Копія вірна:

Суддя С.В. Кунцьо