Рішення № 97034918, 06.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року ЛуцькСправа № 803/152/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко І.П.,

представника позивача - Давидюка В.Г.,

представника ГУ ДПС у Волинській області - Щербатюк Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Старовижівське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Державне підприємство «Старовижівське лісове господарство» (далі - ДП «Старовижівське ЛГ», позивач, підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2017 року №0000221401, №0000081400, №0000071400 та від 30 січня 2017 року №0000241401.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо наявності порушень, які виникли внаслідок фінансово-господарських правовідносин з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія). Позивач зазначає, що факт виконання господарських операцій з іноземним контрагентом повністю підтверджується первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, а доводи ГУ ДФС суперечать вимогам Закону України «Про міжнародне приватне право».

У письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що в ході перевірки ДП «Старовижівське ЛГ» було встановлено взаємовідносини позивача із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), з якою протягом 2013-2014 років було укладено контракт з оплатою в іноземній валюті, предметом якого була поставка лісоматеріалів. Відповідно до даних з інформаційної мережі Інтернет фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» припинила свою діяльність з 15 липня 2014 року. Вказана обставина також підтверджена листом Міністерства закордонних справ України, в якому зазначено про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15 липня 2014 року. Таким чином, враховуючи факт ліквідації 15 липня 2014 року фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», наявність у ДП «Старовижівське ЛГ» облікових документів не є безумовним свідченням фактичного здійснення господарської операції з даним нерезидентом та не дивлячись на їх формальну відповідність нормативно встановленим вимогам, вони не можуть бути підставою для внесення відображених в них показників до даних бухгалтерського обліку.

У зв`язку з наведеним представник відповідача зауважує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 183-185 том 1).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позов задоволено повністю (арк. спр. 139-147, 180-186 том 2).

Постановою Верховного Суду від 28 січня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задоволено частково: постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду (арк. спр. 37-46 том 3).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року адміністративну справу прийнято до провадження, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 03 березня 2021 року (арк. спр. 51 том 3).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року замінено у даній справі відповідача Головне управління ДФС у Волинській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Волинській області (арк. спр. 67-68 том 3).

У додаткових поясненнях від 24 лютого 2021 року №01-7/89-21 ДП «Старовижівське ЛГ», із врахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 року зазначило, що посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 року №630/17-200-490 як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з, метою визначення об`єкта оподаткування та застосування податкових наслідків є обґрунтованими та таким, що не відповідає пункту 103.5 статті 103 ПК України та приписам Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна від 10 лютого 1993 року. Щодо наявності кримінального провадження №3201500000000072 за ознаками статті 212 КК України, що станом на сьогодні відсутні відомості про повідомлення підозри будь-яким особам у вказаному кримінальному провадженні, так само як і наявність вироку суду, який би набрав законної. При цьому, податковим органом не надано доказів звернення до уповноважених органів країни реєстрації контрагента позивача фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» про надання інформації щодо її правомочності в період з 15 липня 2014 року по 30 вересня 2014 рік, а також щодо наявності чи відсутності правонаступництва внаслідок перереєстрації місця її знаходження з однієї країни до іншої.

Наведене свідчить про відсутність належних доказів, які слугували б правовою підставою для збільшення позивачу об`єкта оподаткування податком на прибуток, як безповоротну фінансову допомогу.

На підставі наведеного позивач просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 58-60 том 3).

Представник ГУ ДПС у Волинській області у поясненнях від 25 березня 2021 року просить в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, які є аналогічними доводам викладеним у запереченні на позовну заву (арк. спр. 115-116 том 3).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:30 год. 06 травня 2021 року (арк. спр. 142).

В судовому засіданні 06 травня 2021 року представник позивача позовні вимоги підтримує та просить задовольнити повністю з підстав, викладених у заявах по суті справи та додатково наданих поясненнях.

Представник ГУ ДПС у Волинській області просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у запереченні та поясненнях наданих з урахуванням висновків Верховного Суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13 листопада 2007 року внесено відомості щодо ДП «Старовижівське ЛГ», видами діяльності якого є КВЕД: 02.40 - Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (основний); 02.10 - Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 - Лісозаготівлі; 02.30 - Збирання дикорослих недеревних продуктів; 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво; 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (арк. спр. 180-181 том 1).

У період з 28 листопада 2016 року по 28 грудня 2016 року посадовими особами Головного управління ДФС проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Старовижівське ЛГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року.

За наслідками проведення перевірки був складений акт від 05 січня 2017 року № 2/03-20-14-01-09/13354633 (далі - Акт), яким встановлено, у тому числі, порушення позивачем:

- підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 395191,00 грн, в тому числі: за 2013 рік на 34681,00 грн, за 2014 рік на 308137,00 грн; за 2015 рік на 32028,00 грн, за 3 квартали 2016 року на 20345,00 грн;

- вимог наказу Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності, вимог розділу ІІІ «Зміст статей звіту про фінансові результати», наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статей звіту про фінансові результати» та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 року № 353, пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, Закону України «Про управління об`єктами державної власності», пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження відрахування частини чистого прибутку на загальну суму 368240,00 грн, в тому числі: за 2013 рік - 27380,00 грн, за 2014 рік - 256780,00 грн, за 2015 рік - 26690,00 грн, за 3 квартали 2016 року - 84770,00 грн;

- статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із врахуванням вимог Постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270, статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та пункту 2.7 «Положення про валютний контроль», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 квітня 2000 року № 49 в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: подання недостовірної інформації, що відображена в Деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на звітні дати (арк. спр. 8 - 111 том 1)

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки, ДП «Старовижівське ЛГ» 16 січня 2017 року подало до ГУ ДФС у Волинській області заперечення на Акт перевірки (арк. спр. 149 - 151 том 1).

Листом від 25 січня 2017 року №351/10/03-20-14-01-14 «Про розгляд заперечення» ГУ ДФС у Волинській області вимоги ДП «Старовижівське ЛГ», викладені у письмових запереченнях, задовольнило частково, а саме: по фінансово-господарських взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 118254,00 грн, в тому числі за 2013 рік - 34681,00 грн, за 2014 рік - 31200,00 грн, за 2015 рік - 32028,00 грн, за 3 квартали 2016 року - 20345,00 грн; частини чистого прибутку на загальну суму 164840,00 грн, в тому числі за 2013 рік - 27380,00 грн, за 2014 рік - 26000,00 грн, 2015 рік - 26690,00 грн, за 3 квартали 2016 року 2016 року - 84770,00 грн. Заперечення на інші порушення, викладені в акті планової перевірки (в тому числі по фінансово-господарських взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP») залишено без задоволення (арк. спр. 125-153 том 1).

На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 27 січня 2017 року №0000071400, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) в сумі 2055711,49 грн (арк. спр. 144 том 1);

- від 27 січня 2017 року №0000081400, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1360,00 грн за порушення вимог щодо декларування валютних цінностей (арк. спр. 144 том 1);

- від 27 січня 2017 року № 0000221401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму 415405,50 грн, в тому числі: за основним платежем - 276937,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 138468,50 грн (арк. спр. 146 том 1);

- від 30 січня 2017 року № 0000241401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на суму 288476,25 грн, в тому числі: за основним платежем - 230781,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 57695,25 грн (арк. спр. 147 том 1).

ДП «Старовижівське ЛГ», не погоджуючись із прийнятими податковими - повідомленнями рішеннями, звернулося із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Статтею 134 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, зокрема, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 08 липня 2013 року між ДП «Старовижівське ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт № STV-Z-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 1000 м.куб. (в подальшому доповненнями до цього контракту було збільшено кількість поставки лісоматеріалів). Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюються в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв`язку, дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Строк дії контракту до 31.12.2013 року (відповідно до доповнення від 27.12.2013 року № 2 до контракту від 08.07.2013 року № STV-Z-1 строк дії контракту продовжувався до 31.12.2014 року) (арк. спр. 154 том 1).

До вказаного контракту між сторонами укладено такі доповнення від 01 листопада 2013 року №1, від 27 грудня 2013 року №2, від 28 лютого 2014 року №3, від 26 березня 2014 року №4, від 08 квітня 2014 року №5, від 06 травня 2014 року № 6, від 02 червня 2014 року № 7, від 15 липня 2014 року № 8, від 14 жовтня 2014 року № 9, від 28 жовтня 2014 року №10 (арк. спр. 155-164 том 1).

Умовами доповнення від 28 жовтня 2014 року №10 до контракту від 08 липня 2013 року №STV-Z-1 визначено, що оплату по даному Контракту може здійснювати компанія Interline Management L.P., Suite 1, Montgomey 78, Edinburgh, Scotland EH7 5JA, United Kingdom (арк. спр. 164 том 1).

На виконання умов даного контракту позивачем в період з 25 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року здійснювались поставки деревини, що підтверджується вантажними митними деклараціями (ВМД), накладними, рахунками-фактурами, специфікаціями до рахунків-фактур (арк. спр. 2-126 том 2).

Оплата за придбану деревину проведена шляхом перерахування на рахунки позивача у банках іноземної валюти у сумі 119694,00 доларів США, про що свідчать платіжні доручення в іноземній валюті (арк. спр. 127-132 том 2).

Верховний Суд в постанові від 28 січня 2021 року, направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції зауважив, що судами не вчинено дій для встановлення суттєвих у цій справі обставин, в тому числі не здійснили перевірки дійсного суб`єкта-платника, який перерахував кошти позивачеві, не дослідили яке призначення платежу зазначено у відповідних платіжних документах.

З урахуванням таких висновків Верховного Суду, в ході нового розгляду справи позивач разом з клопотанням від 22 березня 2021 року надав суду копії меморіальних ордерів з перекладом від 18 липня 2014 року, від 01 серпня 2014 року, від 19 серпня 2014 року, від 14 жовтня 2014 року, від 27 жовтня 2014 року, від 06 листопада 2014 року (арк. спр. 79 том 3).

Як убачається із вказаних платіжних документів, в графі «призначення платежу» зазначено «від ZORTEX BUSINESS LLP (ЗОРТЕКС БІЗНЕС ЛЛП) 2/25 ОУЛД БРОУД СТРІТ ВОРЛД ТРЕЙД С2/ЕНТРЕ ТАУЕР 42 3/GB/Лондон за інвойс (рахунок), соснові колоди». Оплата здійснювалася через AS «PRIVATBANK» Латвія (арк. спр. 80-91 том 3).

Таким чином, досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Старовижівське ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини в період з 25 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року згідно укладеного контракту від 08 липня 2013 року № STV-Z-1.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків податкового органу, здійснених щодо господарських операцій позивача із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP». Так, згідно з Актом перевірки податковий орган встановив здійснення позивачем протягом 2013-2014 років зовнішньоекономічних операцій із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія). При цьому, підставою для таких висновків відповідача слугували інформація офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, лист Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року №630/17-200-490 та матеріали кримінального провадження № 32015000000000072 (арк. спр. 186-188 том 1).

Тобто, за позицією відповідача, кошти в сумі 119694,00 доларів США (в гривневому еквіваленті становить 1538537,16 грн), що надійшли від фірми-нерезидента в рахунок оплати за поставлений товар у період з 15 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року відповідно до контракту від 8 липня 2013 року №STV-Z-1, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар, відтак зазначені кошти повинні були бути відображені підприємством в складі інших доходів за звітний вказаний період. Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про заниження ДП «Старовижівське ЛГ» доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1538537,16 грн, порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті та недотримання порядку декларування валютних цінностей.

Таким чином, єдиною підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем доходу за 2014 рік на суму 1538537,16 грн. зроблено на підставі того, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15 липня 2014 року ліквідована.

Проте, вказані висновки контролюючого органу суд вважає такими, що зроблені без урахування усіх обставин справи.

Так, статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 №2709-IV (далі - Закон №2709-IV) встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних суді.

Згідно зі частинами першою, другою статті 25 цього ж Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до статті 26 Закону №2709-IV цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

За змістом підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 ПК України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 (набрала чинності 11.08.1993) термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Відповідно до частини першої статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, для цілей цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Суд уважає, що посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року №630/17-200-490 (арк. спр. 42 том 2) як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є безпідставним.

Верховний Суд в постанові від 28 січня 2021 року, направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції зауважив, що з огляду на зміст судових рішень, суди попередніх інстанцій не досліджували безпосередньо протокол зборів компанії, а його належним чином засвідчена копія в матеріалах справи відсутня.

Так, в ході нового розгляду справи, судом досліджено надану представником відповідача копію протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14 липня 2014 року про зміну реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom (арк. спр. 140).

Також про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з адресою розташування в Шотландії свідчить і інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk) та лист ZORTEX BUSINESS LLP від 27 квітня 2015 року, у якому вказано, що згідно Протоколу зборів партнерів Компанії ZORTEX BUSINESS LLP від 14.07.2014 року відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom (арк. спр. 134-135 том 2)

Суд відхиляє доводи, викладені у запереченнях відповідача, що протокол позачергових зборів партнерів «Zortex Business LLP» від 14 липня 2014 року про перереєстрацію компанії з Англії до Шотландії не може бути взятий до уваги з тих підстав, що містить відтиск печатки з реєстраційним номером компанії SO305036, який був наданий перереєстрованій компанії лише у вересні 2014 року, а на момент проведення таких позачергових зборів партнерів компанії її реєстраційний номер був - ОС370510, оскільки наявність відтиску печатки із номером SO305036 вбачається лише з перекладу даного протоколу зборів, вчиненого Бюро перекладів ДП «Інтурс-сервіс» і відсутній на копії протоколу англійською мовою та його нотаріально засвідченого перекладу. Крім того, посилання відповідача на факт реєстрації компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» засновниками компанії «Zortex Business LLP» лише 30 вересня 2014 року, а відтак неможливість даних компаній брати участь в позачергових зборах партнерів 14 липня 2014 року, судом також до уваги не приймається, оскільки протоколом позачергових зборів партнерів від 14 липня 2014 року лише констатовано приєднання компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» до партнерства, а 30 вересня 2014 року - дата уповноваження даних компаній (призначення офіційно уповноваженими учасниками «Zortex Business LLP»).

Таким чином, незважаючи на вказані обставини щодо наявності в реєстрі з 30 вересня 2014 року компанії (місцезнаходження якої Шотландія) під назвою "Zortex Business LLP", яка є аналогічною за назвою до компанії, з якою мав правовідносини позивач у період з 2013року до 15 липня 2014 року та яка розміщена в Об`єднаному Королівстві Великобританія (Англія), наданий контролюючим органом лист Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року №630/17-200-490 не підтверджує ту обставину, що компанія "Zortex Business LLP" (місце розташування якої Шотландія) є однією і тією ж компанією "Zortex Business LLP" (Англія), яка змінила реєстраційну адреси з однієї країни Об`єднаного Королівства Великобританії (Англії) на іншу (Шотландію), чи це зовсім різні компанії за своїм правовим статусом та утворенням.

Стосовно доводів контролюючого органу про те, що загальна сума 119694,00 доларів США, в гривневому еквіваленті становить 1538537,16 грн, яка надійшла на валютний рахунок ДП «Старовижівське ЛГ» як розрахунки за продукцію по контракту від 08 липня 2013 року №STV-Z-1 по фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP», в силу неможливості їх отримання як валютної виручки від компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є за складом їх визнання в бухгалтерському обліку іншими доходами, які призвели до зростання власного капіталу за звітний податковий період, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - це сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Відповідно до статті 82 Митного кодексу України (далі - МК України) експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення.

Частиною першою статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За приписами частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, експорт деревини в адресу «ZORTEX BUSINESS LLP» засвідчений належним чином оформленими митним органом ВМД, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» не визнавались недійсними. Позивач включив до складу доходів відповідних звітних періодів кошти, отримані від фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» як оплату за поставлену деревину. Відтак, повторне включення відповідачем вказаних коштів до складу інших доходів підприємства є необґрунтованим та не узгоджується з нормами ПК України.

Суд звертає увагу, що під час нового судового розгляду справи на виконання вимог постанови Верховного Суду від 28 січня 2021 року у даній справі в частині необхідності перевірки результату кримінального провадження №3201500000000072 за ознаками статті 212 КК України, в якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені «ZORTEX BUSINESS LLP» з електронної адреси, розташованої на території України, судом було надіслано запит до Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області про надання інформації відносно того чи закінчено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні №32015000000000072, чи були в ході цього розслідування здобуті докази того, що господарські операції між Державним підприємством «Старовижівське лісове господарство» та компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» з експорту лісоматеріалів та розрахунків за поставлену продукцію в період 2013-2014 років носили фіктивний характер, чи вручено підозру посадовим особам вказаного лісового господарства (арк. спр. 71, 74 том 3).

У відповідь на вказаний запит Коростенський ВП ГУНП в Житомирській області листом від 05 квітня 2021 року №5455/208/2021 повідомив, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №32015000000000072 від 08 квітня 2015 року триває. При дослідженні матеріалів даного кримінального провадження будь-яких відомостей щодо операцій між ДП «Старовижівське ЛГ» та «ZORTEX BUSINESS LLP» з експорту лісоматеріалів та розрахунків за поставлену продукцію в період з 2013 -2014 років не виявлено (арк. спр. 138 том 3).

Отже, у кримінальному провадженні №32015000000000072 від 08 квітня 2015 року, на яке покликається відповідач, досудове розслідування досі триває уже понад п`ять років, а підозра службовим особам ДП «Старовижівське ЛГ» щодо вчинення злочинів не повідомлялась.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В силу приписів частини шостої статті 78 КАС лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, та лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) чи вчинені вони цією особою, а тому сам факт відкриття кримінального провадження не може вважатися таким, що несе інформацію щодо предмета доказування, та не може бути покладений в основу судового рішення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній вирок суду, який би набрав законної сили на момент винесення оскаржуваних ППР, а також на час нового судового розгляду вказаної справи судом.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в інших аналогічних справах у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року у справі №806/5224/15, від 10 грудня 2019 року у справі №818/132/16, від 04 лютого 2020 року у справі №813/3763/15, від 14 лютого 2020 року у справі №809/4336/15, від 21 лютого 2020 року у справі №813/4913/15, від 06 березня 2020 року у справі №803/320/16, від 06 березня 2020 року у справі №813/3796/15), від 10 квітня 2020 року у справі №809/884/16, від 10 квітня 2020 року у справі №809/528/16, від 13 травня 2020 року у справі №803/716/16, від 23 липня 2020 року у справі №803/133/17), від 01 вересня 2020 року у справі №803/1154/16), від 13 листопада 2020 року у справі № 806/2438/15які, зокрема, полягають у тому, що суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відхилили доводи щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з відповідним контрагентом, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтувались на підставі листа Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», згідно якого Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15 липня 2014 року; суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що посилання відповідача на вказаний лист Міністерства закордонних справ України, як на доведення безтоварності укладених договорів між позивачем та його контрагентом, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій; судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP».

Аналогічна правова позиція, викладена і в постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №803/1471/16, від 24 лютого 2021 року у справі № 813/3766/15, від 28 січня 2021 року у справі № 803/582/16.

Таким чином, висновок податкового органу про реалізацію деревини невстановленим особам спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами. Водночас надана суду первинна документація підтверджує факт господарських відносин позивача із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP». Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15 липня 2014 року дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15 липня 2014 року, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями ВМД.

За таких обставин твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP» не знайшли своє підтвердження в ході з`ясування обставин у справі по суті. Як наслідок, суму в розмірі 1538537,16 грн. відповідачем безпідставно було кваліфіковано як інші доходи, які призвели до зростання власного капіталу за звітний податковий період, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік на вказану суму є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб`єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Пунктами 2, 3 цього ж Порядку передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу по взаємовідносинах позивача з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» за 2014 рік, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем.

Згідно з положенням частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Крім того, статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено обов`язок резидентів задекларувати у Національному банку України валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України. Водночас відповідальність за недекларування таких валютних цінностей передбачена статтею 16 цього Декрету.

Враховуючи надану вище оцінку висновкам контролюючого органу щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», які судом визнані необґрунтованими, суд не може погодитись з висновками контролюючого органу щодо недотримання позивачем термінів розрахунків з нерезидентом та порушення порядку декларування валютних цінностей.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх висновків щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» та допущення позивачем вимог податкового законодавства, відтак донарахування ДП «Старовижівське ЛГ» грошових зобов`язань за операціями із вказаним контрагентом є протиправним.

Водночас позивачем належними та допустимими доказами доведено реальність господарських операцій з поставки товару іноземному контрагенту фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» та проведення оплати за поставлений товар.

З урахуванням встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства, та виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській області від 27 січня 2017 року № 0000221401, № 0000081400, № 0000071400 та від 30 січня 2017 року № 0000241401.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Старовижівське лісове господарство» (44400, Волинська обл., Старовижівський район, селище міського типу Стара Вижівка, вулиця Незалежності, будинок 66, ідентифікаційний код юридичної особи 13354633) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 27 січня 2017 року №0000221401, №0000081400, №0000071400 та від 30 січня 2017 року №0000241401.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення буде виготовлено 17 травня 2020 року.