Ухвала суду № 97033584, 19.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.05.2021Справа № 910/2587/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

про стягнення 425.560,34 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

18.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про стягнення 425.560,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 17/09-01/ЄР від 17.09.2020 позивачем у було поставлено відповідачу дизельного палива Євро-5, на загальну суму 419.466,60 грн, що підтверджується актами та видатковими накладними № 152 від 03.12.2020 та №№ 156, 157 від 09.12.2020. Умовами договору передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 20 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-здачі товару на підставі отриманого від постачальника рахунку. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 425.560,34 грн, з яких 419.466,60 грн основного боргу, 4.810,85 грн пені та 1.282,89 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 відкрито провадження у справі № 910/2587/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.03.2021 від позивача до суду надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 13.767,10 грн, з яких 6.651,23 грн пені, 5.453,07 грн інфляційних втрат та 1.662,80 грн - 3% річних.

24.03.2021 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 13.767,10 грн, з яких 6.651,23 грн пені, 5.453,07 грн інфляційних втрат та 1.662,80 грн - 3% річних.

Суд розглянувши дані заяви позивача не прийняв їх до розгляду в частині вимог про стягнення 5.453,07 грн інфляційних втрат, оскільки позивачем фактично заявлено нову вимогу, яку раніше не було заявлено в позовній заяві.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/2587/21 від 22.04.2021 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» 6.513,32 грн пені, 1.628,33 грн - 3% річних, 2.222,93 грн витрат по сплаті судового збору, 19.585,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

23.04.2021 до суду від позивача надійшла заява, в якій наведено детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на загальну суму 50.000,00 грн.

27.04.2021 до суду від позивача надійшла заява в якій наведено детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на загальну суму 50.000,00 грн разом з доказами їх виконання та оплати.

27.04.2021 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 50.000,00 грн.

17.05.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Дана ухвала винесена у більш тривалий строк ніж визначений ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, проте у розумний строк з огляду на отримання заперечень від відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести позивач у зв`язку з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу становить 50.000,00 грн. У позовній заяві зазначено, що докази сплати вказаних коштів будуть надані до суду разом із остаточним розрахунком судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у даній справі прийнято у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 22.04.2021 та копію його повного тексту було 23.04.2021 надіслано сторонам поштою. Також рішення у даній справі було 22.04.2021 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень, яке було оприлюднено 23.04.2021.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 27.04.2021, тобто в межах встановленого строку на її подання.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

05.02.2021 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Крестон Джі Лігал» був укладений договір про надання правової допомоги № 2566/LS/01 за умовами якого адвокатське об`єднання надає клієнту юридичні послуги та правову допомогу, а клієнт приймає та оплачує послуги у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Адвокатським об`єднанням «Крестон Джі Лігал» на надання правової допомоги ТОВ «Бристон» у Господарському суді міста Києва видано адвокатам Рубля О.С., Титаренко Д.С. та Ніколаєвій І.В. ордери серії ВН № 1026810 від 16.02.2021, серії ВН № 1064220 від 02.03.2021 та серії АІ № 1098217 від 23.03.2021.

Підтвердженням того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Ніколаєва І.В. є адвокатами свідчать свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ОД № 002633 від 17.09.2014, № 1229 від 30.07.2010 та відповідно № 945 від 08.09.2012.

Додатком № 1 до договору сторони визначили, що адвокатським об`єднанням надається правова допомога у вигляді юридичного супроводу спірної ситуації зі стягнення заборгованості з ТОВ «Єврро-Реконструкція», яка полягатиме у проведенні досудової претензійної роботи та подальшого супроводу судового спору в суді першої інстанції.

Послуги включають, зокрема, але не виключно

- послуги з досудової претензійної роботи, складання позовної заяви та наступного супроводу судового спору в суді першої інстанції щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Євро-Реконструкція»;

- збір адвокатами доказової бази для подання позову, зокрема підготовку та подання адвокатських запитів, заяв, звернень, листів тощо до державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності;

- підготовку позовної заяви та додатків до позовної заяви, сплату судового збору (оплачується за рахунок Клієнта), інших платежів, необхідних для забезпечення юридичного супроводу розгляду справи, подання позовної заяви до суду;

- участь у судових засіданнях;

- ознайомлення з матеріалами справи;

- аналіз судової практики українських судів з аналогічних спорів, а також судової практики ЄСПЛ,

- замовлення та організація проведення експертиз та експертних досліджень (за потреби);

- підготовка і подання апеляційних та касаційних скарг на судові рішення (за окремою домовленістю);

- підготовка та подання до суду заяв по суті спору, а також заяв і клопотань з процесуальних питань, додаткових усних і письмових пояснень, заперечень, додаткових доказів та інших необхідних документів;

- вчинення будь-яких інших дій, необхідних для надання (правничої допомоги) Клієнту у справі щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Євро-Реконструкція».

Згідно п. 2 додатку № 1 до договору гонорар об`єднання за послуги, що передбачені п. 1 цього додатку становить 50.000,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3 додатку № 1 до договору клієнт оплачує гонорар об`єднання у наступному порядку:

20.000,00 грн - після підписання цього додатку, протягом 3 (трьох) днів з дати отримання відповідного рахунка;

30.000,00 грн на умовах післяплати - після відкриття судом першої інстанції провадження по справі за позовом, поданим об`єднанням

26.02.2021 Адвокатським об`єднанням «Крестон Джі Лігал» виставлено позивачу рахунок на оплату гонорару за надання правової допомоги в сумі 30.000,00 грн, які сплачено позивачем згідно платіжного доручення № 319 від 01.03.2021.

На момент винесення судом рішення у даній справі інших доказів сплати гонорару (20.000,00 грн) подано не було.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що об`єднання надає клієнту акт приймання-передачі наданих послуг (далі - акт) у двох примірниках, підписаних об`єднанням. Протягом 5 робочих днів, з дати отримання акта, клієнт зобов`язаний підписати акт та один примірник цього документу повернути об`єднанню за адресою місцезнаходження об`єднання, вказаною у цьому договорі. У випадку, якщо клієнт у зазначений вище строк, не поверне один, підписаний з його боку, примірник акта об`єднанню або не надасть об`єднанню обґрунтовані заперечення, у той же строк, акт вважається підписаним обома сторонами.

На момент винесення судом рішення у даній справі позивачем також не було подано підписаний між клієнтом та адвокатським об`єднанням акт приймання-передачі наданих послуг з переліком наданих послуг та їх вартістю.

Суд у рішенні відзначив, що відсутні підстави покладення на відповідача витрат позивача на сплату адвокатських послуг в сумі 50.000,00 грн, оскільки не підтверджено надання всього обсягу юридичних послуг наведених у додатку № 1 до договору загальна вартість яких становить 50.000,00 грн. Також зазначено, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без проведення судових засідань; представник позивача не ознайомлювався з матеріалами справи; експертні дослідження не проводились.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ураховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи, що розгляд цієї справи здійснювався у спрощеному позовному провадженні без проведення судових засідань, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи заперечення відповідача, суд при прийняті у даній справі рішення від 22.04.2021 дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на те, що спір не є складним, не підтверджено весь обсяг наданих послуг, що міститься у додатку № 1 до договору, суд у рішенні від 22.04.2021 дійшов до висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката є неспівмірними, а тому з урахуванням наявності відповідного клопотання відповідача вирішив за необхідне зменшити розмір витрат позивача на адвоката до 20.000,00 грн.

Тому враховуючи неспівмірність розміру витрат з наданими послугами, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на правову допомогу судом було покладено на відповідача пропорційно від визначеної судом суми витрат (20.000.00 грн) до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 19.585,33 грн.

Суд враховуючи раніше встановлене та подані позивачем документи відзначає наступне

Позивачем 27.04.2021 до заяви про надання детального опису виконаних робіт (наданих послуг) подано фільтровану виписку АТ КБ «Приватбанк» від 24.04.2021 згідно якої вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 254 від 08.02.2021 позивачем сплачено адвокатському об`єднанню 20.000,00 грн за юридичні послуги.

Отже матеріалами справи підтверджується сплата позивачем адвокатському об`єднанню коштів в загальному розмірі 50.000,00 грн.

Зі змісту додатку № 1 вбачається, що визначення загальної вартості перелічених у додатку № 1 до договору послуг в розмірі 50.000,00 грн здійснено без обґрунтування такого розміру, як то визначення фіксованої вартості однієї години витраченого часу на вчинення певної послуги на випадок якщо які-небудь, зазначені у цьому переліку послуги, могли б бути не надані.

Наявні матеріали справи свідчать, що адвокатом складено наступні процесуальні документи у справі: позовну заяву, заяву про зміну розміру позовних вимог, заяву про зміну предмету позову, відповідь на відзив, письмові пояснення по справі.

До поданої 27.04.2021 заяви про надання детального опису виконаних робіт (наданих послуг) подано складений між позивачем та адвокатським об`єднанням акт надання послуг № 2566/01-1 від 22.04.2021 про те, що виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги):

1. підготовка правової позиції, підготовка та подання позову із додатками у справі № 910/2587/21, витрачений час - 16 годин, вартість 1 години 2.000.00 грн, загалом 32.000,00 грн;

2. підготовка та подання відповіді на відзив від 24.03.2021, витрачений час - 4 години, вартість 1 години 2.000.00 грн, загалом 8.000,00 грн;

3. підготовка та подання заяви про зміну предмету позову від 24.03.2021, витрачений час - 1 година, вартість 1 години 2.000,00 грн, загалом 2.000,00 грн;

4. підготовка та подання письмових пояснень від 13.04.2021, витрачений час - 1 година, вартість 1 години 2.000,00 грн, загалом 2.000,00 грн;

5. підготовка та подання заяви про зміну розміру позовних вимог від 02.03.2021, витрачений час - 2 години, вартість 1 години 2.000,00 грн, загалом 4.000,00 грн;

6. підготовка заяви про надання детального опису виконаних робіт (наданих послуг), витрачений час - 1 година, вартість 1 години 2.000,00 грн, загалом 2.000,00 грн.

Суд критично відноситься до зазначеного акту та не приймає його до уваги, оскільки ані договором ані додатком № 1 до нього та іншими будь-якими доказами не підтверджено, що адвокатське об`єднання здійснює представництво інтересів позивача виходячи з погодинної оплати, вартість якої становить 2.000,00 грн, а тому суд приходить до висновку, що адвокатським об`єднанням здійснено розрахунок вартості виконаних робіт відштовхуючись від фактично здійсненої позивачем оплати в розмірі 50.000,00 грн. Тобто зазначено таку кількість витраченого часу на підготовку та подачу означених в акті заяв щоб вона, з урахуванням вартості однієї години, вмістилася у розмір сплачених позивачем 50.000,00 грн.

Таким чином, наразі позивачем належними засобами доказування не доведено обсяг наданих послуг адвокатським об`єднанням та їх вартість у розмірі 50.000,00 грн.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено обсяг наданих послуг вартістю 50.000,00 грн, а також те, що розмір витрат позивача на адвоката судом при винесенні рішення було зменшено до 20.000,00 грн, у зв`язку з не співмірністю розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), наявність відповідних заперечень відповідача, підстав для перегляду розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу суд не вбачає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі, у зв`язку з чим в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 50.000,00 грн, слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бристон» в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 50.000,00 грн.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова