Рішення № 97033540, 19.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021Справа № 910/19641/20

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрпак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.Піца"

про стягнення 9626, 87 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрпак" (далі - ТОВ "Центрпак", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.Піца" (далі - ТОВ "Н.Піца", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 9626, 87 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором поставки № 12-01/17 від 12.01.2017 р. в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару. У позові ТОВ "Центрпак" просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9626, 87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 12.01.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрпак" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н.Піца" (покупець) був укладений договір поставки № 12-01/17 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар на умовах, у кількості та асортименті, що встановлені цим договором, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей товар у порядку та на умовах даного договору (п. 1.1).

Згідно з пунктом 2.1 договору продавець здійснює постачання товару згідно із заявкою покупця, яка подається не пізніше, ніж за 14 днів. Термін виконання заявки визначається продавцем згідно з внутрішнім планом виробництва, але не більше 21 робочого дня з моменту отримання заявки від покупця.

Поставка товару здійснюється погодженими сторонами партіями на умовах EXW - склад продавця в терміни «Інкотермс» 2010р. Товар вважається отриманим покупцем з моменту підписання видаткової накладної уповноваженими представниками покупця (п.п. 2.4, 2.5 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору ціна узгоджується сторонами на договірній основі та відображається у специфікації та заявці покупця. Загальна ціна договору визначається виходячи із загальної вартості товару, поставленого протягом терміну дії цього договору (п. 4.3).

Згідно з п. 5.2 договору покупець гарантує оплату товару на умовах 100% протягом 3 робочих днів з дати виставлення рахунку.

Цей договір набирає чинності після підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2017 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Продовження терміну дії договору здійснюється за згодою сторін шляхом підписання обома сторонами відповідної додаткової угоди (п.п. 10.1, 10.2).

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов`язання за вказаним договором у період з липня по серпень 2020 р. передав відповідачу обумовлений сторонами товар, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними, підписаними покупцем без зауважень.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язання з оплати поставленого товару у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість товару сплатив частково, про що свідчать копії платіжних доручень, наданих позивачем.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на липень 2020 року, підтверджено, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 9626, 87 грн.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Н.Піца", заборгованості у сумі 9626, 87 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 2 102, 00 грн. та витрат за надану правничу допомогу на суму 10 000,00 грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. заявник надав: свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, видане адвокату Куксюку А. Л. (№ 4567/10 від 30.06.2011 р.); ордер на представництво інтересів позивача в суді адвокатом Куксюком А. Л. (серія КС № 762028 від 07.12.2020 р.); договір про надання правової допомоги № 247-11/20 від 30.11.2020 р., укладений між Адвокатським бюро "Куксюка" та ТОВ "Центрпак"; додаток № 1 від 06.07.2020 р. до вказаного договору, у якому сторони домовились, що супровід даної справи в суді становить 10 000,00 грн.; платіжне доручення № 5790 від 03.12.2020 р. на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу - оплата за послуги по договору про надання правової допомоги № 247-11/20 від 30.11.2020.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, їх достатніми для підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному випадку суд враховує категорію справи, яка є малозначною та нескладною, обсяг виконаної роботи під час розгляду справи, яка не вимагала значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції, відшукання доказів на підтвердження заборгованості, при тому, що відповідач заперечень проти позову не висунув, справа слухалась у спрощеному провадженні без проведення судових засідань, а заявлені витрати на правничу допомогу перевищують ціну позову.

Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, у сумі 2 000,00 грн.

Указані витрати, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 102, 00 грн. покладаються на відповідача згідно зі ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрпак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.Піца" про стягнення 9626, 87 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.Піца" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 39, ідентифікаційний код 40021115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрпак" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 36, ідентифікаційний код 39759667) заборгованість у сумі 9626 (дев`ять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 87 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 19 травня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.