Рішення № 97033464, 19.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2021Справа №910/1103/21

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства "Пеконт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро"

про стягнення 112 600,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року Приватне підприємство "Пеконт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" про стягнення 112 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов`язання за Договором поставки №35 від 11.01.2021 з передання у власність позивача селітри аміачної (ПАТ АЗОТ) N-34,4%, сульфату амонію гранулами N 21%, S 24%, діамофоска NPK 10 26 26%, у зв`язку з чим Приватне підприємство "Пеконт" вказує на наявність правових підстав для повернення сплаченої ним суми попередньої оплати у розмірі 112 600,00 грн.

Разом із позовом Приватним підприємством "Пеконт" було подано до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" (з урахуванням заяви від 27.01.2021, якою викладено прохальну частину заяви про забезпечення позову у новій редакції).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі №910/1103/21 заяву Приватного підприємства "Пеконт" про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро", в межах ціни позову в розмірі 112 600,00 грн., що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро", в тому числі, на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Банк Кредит Дніпро".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі від 28.01.2021 про залишення позовної заяви без руху) відкрито провадження у справі №910/1103/21; вирішено здійснювати розгляд справи №910/1103/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про відкриття провадження у справі №910/1103/21 була надіслана відповідачу 09.02.2021 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 18.02.2021 із відміткою на довідці відділення поштового від 16.02.2021 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 08.02.2021 є 16.02.2021.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/1103/21 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" повинне було подати відзив на позов у строк до 03.03.2021 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

11.01.2021 між Приватним підприємством "Пеконт" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" (постачальник) укладено Договір поставки №35 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, а саме: селітра аміачна (ПАТ АЗОТ) N-34,4%, сульфат амонію гранулами N 21%, S 24%, діамофоска NPK 10 26 26%, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кількість та ціна на товар визначається сторонами в накладних. Форма розрахунку - 100% попередня оплата протягом 3 календарних днів від дати підпису договору, згідно відповідної накладної або виставленого рахунку.

Згідно п. 3.2 Договору поставка товару здійснюється постачальником відповідно до замовлень покупця протягом 5 календарних днів від дати отримання 100% попередньої оплати.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця в розумінні офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2020). Витрати, пов`язані із доставкою товару, несе постачальник (п. 3.4 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 (п. 6.1 Договору).

11.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" виставлено рахунок-фактуру №35 на суму 112 600,00 грн. з ПДВ., який був оплачений Приватним підприємством "Пеконт" 11.01.2021 згідно платіжного доручення №2.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем свого обов`язку за Договором з поставки товару, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" сплачених у якості попередньої оплати коштів у розмірі 112 600,00 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кількість та ціна на товар визначається сторонами в накладних. Форма розрахунку - 100% попередня оплата протягом 3 календарних днів від дати підпису договору, згідно відповідної накладної або виставленого рахунку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" (постачальник) було виставлено Приватному підприємству "Пеконт" (покупець) рахунок-фактури №35 від 11.01.2021 на суму 112 600,00 грн. з ПДВ.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №2 від 11.01.2021 вбачається, що Приватне підприємство "Пеконт" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" кошти у розмірі 112 600,00 грн.

Таким чином, позивачем було належним чином виконано своїх зобов`язання із внесення попередньої оплати за Договором.

Приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно п. 3.2 Договору поставка товару здійснюється постачальником відповідно до замовлень покупця протягом 5 календарних днів від дати отримання 100% попередньої оплати.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" повинне було поставити товар до 16.01.2021 включно (з урахуванням того, що 16.01.2021 (субота) було робочим днем згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №1191-р від 30.09.2020 "Про перенесення робочих днів у 2021 році").

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" не здійснено поставки товару за Договором.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання з поставки позивачу товару за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що відповідач, взявши на себе зобов`язання з постачання до 16.01.2021 позивачу товару у визначених Договором кількості та вартості, за яку Приватним підприємством "Пеконт" було внесено передоплату у розмірі 112 600,00 грн., не виконав такого свого зобов`язання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тотожні приписи містяться у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або загалі не приступив до виконання зобов`язання, або, якщо і приступив, але не виконав його у встановлений договором або законом термін.

Так, умови Договору визначали наявність у відповідача обов`язку з поставки продукції, який не є грошовим зобов`язанням.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" є таким, що прострочило виконання свого зобов`язання з поставки товару.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не надав суду як доказів повернення позивачу суми попередньої оплати, сплаченої Приватним підприємством "Пеконт" на виконання своїх зобов`язань за Договором, так і доказів здійснення ним поставки товару за Договором, допустивши прострочення своїх зобов`язань з поставки товару майже на 5 місяців, а також не навів обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" суми попередньої оплати у розмірі 112 600,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору за звернення до господарського суду із даним позовом у розмірі 2 270,00 грн. та за подання до господарського суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову (яка була задоволена ухвалою суду від 08.02.2021) у розмірі 1 135,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Пеконт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укр-Агро" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256; ідентифікаційний код 43412425) на користь Приватного підприємства "Пеконт" (20355, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Оксанина, вул. Черняховського, буд. 31А; ідентифікаційний код 33931105) кошти у розмірі 112 600 (сто дванадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 19.05.2021.

Суддя Р.В.Бойко