Рішення № 97033402, 19.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021Справа № 910/19162/20

за заявою про Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до за участю проПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" стягнення 506 621, 60 грнСуддя Чинчин О.В.

Представники:

Від Позивача: не з`явились;

Від Відповідача: не з`явились;

Від Третьої особи: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про стягнення 506 621, 60 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року по справі №910/19162/20 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про стягнення 506 621, 60 грн. відмовлено.

07.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/19162/20.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. від 07.05.2021 року, у зв`язку з відпусткою судді Гулевець О.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/19162/20.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, заяву по справі №910/19162/20 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 року розгляд Заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про ухвалення додаткового рішення по справі №910/19162/20 призначено на 19.05.2021 року.

14.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника.

14.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

В судове засідання 19.05.2021 року представники учасників судового процесу не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується роздруківками з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за відстеженням поштового відправлення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про ухвалення додаткового рішення по справі №910/19162/20, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частин 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при прийнятті Господарським судом міста Києва рішення від 28.04.2021 року у справі №910/19162/20 Судом не було вирішено питання про відшкодування Відповідачеві витрат на професійну правничу допомогу у справі, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог Позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву Відповідачем вказано, що у зв`язку з розглядом справи він поніс та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу (адвоката) в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (Довіритель) та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем (Адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги №110119, відповідно до якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Довіритель зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Згідно з Додатковою угодою №1 від 10.12.2020 року до Договору про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019 року Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

- надає Довірителю консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними, у тому числі фізичними особами-підприємствами, та юридичними особами, в органах державної влади та місцевого самоврядування, в органах прокуратури та Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, в органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в місцевих сулах, апеляційних судах, Верховному Суді незалежно від спеціалізації, в тому числі при оскарженні дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

- представляє інтереси: Довірителя в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді (відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») незалежно від спеціалізації, як учасника процесу/заінтересованої особи, а також представляти інтереси Довірителя в органах прокуратури та Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, в органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, в органах нотаріату, в органах державної фіскальної служби України, органах державної податкової служби, органах державної митної служби України, органах Національного депозитарію України та всіх інших органах державної влади та місцевого самоврядування, у взаємовідносинах із фізичними, у тому числі фізичними особами-підприємцями, та юридичними особами.

З метою реалізації повноважень. Адвокат має право: подавати та підписувати запити, заяви, повідомлення, вимоги, претензії, довідки, акти, та інші документи; подавати, о-гримувати та засвідчувати вірність копій будь-яких необхідних документів; підписувати та подавати усі судові процесуальні документи, в тому числі, але не виключно, заяви по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення), інші заяви, клопотання, пояснення; ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії; одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог; підмовлятися від позову; визнавати позов повністю або частково; змінювати предмет або підстави позову; укладати мирову угоду; брати участь у судових засіданнях; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникнуть під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти, оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими процесуальними правами; оскаржувати рішення суду з правом підпису та подачі апеляційних та касаційних скарг; підписувати та подавати виконавчі документи на примусове виконання рішення; подавати та отримувати будь-які заяви, звернення, скарги, листи, рішення, ухвали, клопотання, постанови, довідки, акти та інші документи; вчиняти інші ДІЇ в інтересах Довірителя не передбачених даним Договором».

Сторони погодили, що вартість правової допомоги Адвоката, зазначеної у Розділі 1 цього Договору, визначається шляхом множення кількості затрачених Адвокатом годин на вартість однієї нормо-години роботи, яка становить 1 000,00 грн. (п.3.3 Додаткової угоди)

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Відповідачем було подано Акт виконаних робіт №910/19162/20 від 05.05.2021 р., рахунок на оплату №910/19162/20 від 29.04.2021 р., платіжне доручення №23556066 від 05.05.2021 р. на суму 10000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що Данилов Анатолій Григорович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №462, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

Згідно з Актом виконаних робіт №910/19162/20 від 05.05.2021 р. Адвокат надав, а Довіритель прийняв наступні роботи: вивчення та правовий аналіз позовної заяви AT «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення 506621,60 грн., справа №910/19162/20, матеріалів справи, аналіз правового конфлікту, надання правової консультації Довірителю, - 1 година - 1000 грн. 00 коп.;

Аналіз чинного законодавства з питань страхування та проведення тендерів (відкритих торгів, публічних закупівель); аналіз судової практики Верховного Суду стосовно розгляду спорів подібного характеру; визначення стратегії захисту інтересів Довірителя під час розгляду справи в суді- 4 години - 4000 грн. 00 коп.;

Складання відзиву на позовну заяву AT «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», третя особа - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», про стягнення 506621,60 грн., справа №910/19162/20, формування пакету додатків до відзиву, друкування відзиву з додатками, копіювання відзиву з додатками, направлення відзиву з додатками учасникам справи та до суду - 3 години - 3000 грн. 00 коп.;

Складання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву AT «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», третя особа - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», про стягнення 506621, - 60 грн., справа №910/19162/20, формування пакету додатків до заперечення на відповідь на відзив, друкування заперечення на відповідь на відзив з додатками, копіювання заперечення на відповідь на відзив з додатками, направлення заперечення на відповідь на відзив з додатками учасникам справи- 2 години - 2000 грн. 00 коп.

Загальна кількість витраченого часу на надання адвокатом правової допомоги довірителю становить 10 годин, що становить 10000 грн. 00 коп.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Разом з тим, Суд встановив, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справи, Позивач не надав, у зв`язку з чим, Суд вважає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому вимоги Відповідача є обґрунтованими та з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Вказані вище обставини є підставою для прийняття додаткового рішення у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15, Ідентифікаційний код юридичної особи 40081347) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (03056, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 154, Ідентифікаційний код юридичної особи 33908322) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

2. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 травня 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин