Ухвала суду № 97033020, 18.05.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "18" травня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1304/20

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю" Меридіан Лайн" (м. Бориспіль, Київська область)

До боржника: Фермерського господарства "Суховець" (с. Вільшка, Брусилівський район, Житомирська область)

про банкрутство

Суддя Гнисюк С.Д.

Присутні:

- Кучак Ю.Ф. – представник ТОВ «Меридіан Лайн» (довіреність від 17.05.2021);

- Різник О.Ю. – розпорядник майна.

В провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1304/20 про банкрутство Фермерського господарства "Суховець" (с. Вільшка, Брусилівський район, Житомирська область) (далі - ФГ "Суховець", боржник).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.01.2021, зокрема, відкрито провадження у справі №906/1304/20 про банкрутство ФГ "Суховець"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Лайн" на суму 1 629 582,87 грн. боргу, 21 020,00 грн. судового збору; призначено розпорядником майна боржника - ФГ "Суховець" арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/1304/20 про банкрутство ФГ "Суховець".

01.02.2021 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Лайн" від 27.01.2021 з кредиторськими вимогами до Фермерського господарства "Суховець", з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.04.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Лайн" від 27.01.2021 з кредиторськими вимогами до Фермерського господарства "Суховець" та призначено її до розгляду у попередньому засіданні 18.05.2021.

В попередньому засіданні 18.05.2021 розглядалась заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Лайн" від 27.01.2021 з кредиторськими вимогами до Фермерського господарства "Суховець".

Розпорядник майна в попередньому засіданні 18.05.2021 вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Лайн" визнав частково. Усно заявив клопотання про застосування до частини вимог заявника строку позовної давності.

Присутній в попередньому засіданні 18.05.2021 представник заявника не заперечив проти зменшення частини заявлених вимог з підстав пропуску строку позовної давності. Решту вимог підтримав. Зазначив, що вимоги складаються з суми інфляційних втрат та 3% річних. У заяві помилково було зазначено пеню.

Судом прийнято відмову заявника від частини вимог.

Суд дослідив докази, додані до заяви.

Будь-яких зауважень щодо їх невідповідності до оригіналів, суду не заявлено.

Дослідивши заяву з грошовими вимогами до боржника та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд, встановив наступне.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 45 Кодексу про банкрутство).

Судом встановлено, що заява подана в межах встановленого строку.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Розпорядник майна у повідомленні від 18.02.2021 про розгляд заяви про визнання кредиторських вимог зазначає про те, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, доданий кредитором, зроблений на суму основного боргу (1 629 582,87грн. за рішенням суду від 21.05.2012 та постановою суду від 07.08.2012 у справі №12/5007/28/12) за період із 07.08.2012 до 19.01.2021. Із врахуванням строків давності розпорядником майна здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період 3 роки до порушення справи про банкрутство ФГ "Суховець": із 19.01.2018 до 19.01.2021 нараховано 320921,03 грн. інфляційних втрат; із 19.01.2018 до 19.01.2021 нараховано 146 796,40 грн. 3% річних. Вважає, що заявлена сума є вимогами, що підлягають включенню в четверту чергу реєстру вимог кредиторів. Із врахуванням норм матеріального права та висновків Верховного суду щодо застування положень про нарахування інфляційних втрат та 3% річних, керуючись ст.ст.45,64 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядником майна визнаються конкурсні вимоги ТОВ "Меридіан Лайн", що заявлені у заяві з кредиторськими вимогами від 27.01.2021 в наступному порядку: 467717,43 грн. (3% річних та інфляційні втрати за період із 19.01.2018 до 19.01.2021) як вимоги, що підлягають включенню у четверту чергу реєстру вимог кредиторів боржника.

В засіданні суду 18.05.2021 представник ініціюючого кредитора не заперечив проти даного розрахунку та суми вимог.

Суд розглядає вимоги з урахуванням усної відмови заявника від частини вимог.

Судом встановлено, що додаткові грошові вимоги кредитора до боржника виникли на підставі наступного.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області №906/1304/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Суховець" (12630. Житомирська область. Брусилівський район, с. Вільшка, вул. Леніна. буд.25: код ЄДРПОУ 33337525).

Визнано вимоги ТОВ "Меридіан Лайн" на суму 1 629 582,87 грн. боргу та 21020,00 грн. судового збору.

Вищезазначені вимоги виникли на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 21.05.2012 по справі №12/5007/28/12, яким стягнуто з Боржника 1 043 610,00 грн. основного боргу, 208 722,00 грн. штрафу, 28 672,20 грн. - судового збору та в подальшому частково зміненим Рівненським апеляційним господарським судом постановою від 07.08.2012 в частині стягнення з боржника 345301,62 грн. пені за період з 01.12.2011 по 01.03.2012 та 31 949,25 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином з 07.08.2012 у боржника виникло зобов`язання сплатити борг на загальну суму 1 629 582,87 грн, проте судове рішення наразі не виконано.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із стягненням на підставі рішення від 07.08.2012 з боржника на користь заявника суми бору у розмірі 1 629 582,87 грн. між сторонами виникло грошове зобов`язання.

Невиконання такого грошового зобов`язання, що виникло між сторонами на підставі рішення суду, зумовлює застосування положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Тому заявником заявлено грошові вимоги, а саме: інфляційні втрати та 3% річних.

Щодо вимог заявника в частині 3% та інфляційних втрат, з урахуванням усного клопотання розпорядника майна про застосування строку позовної давності, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто, правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку для виконання боржником умов договору виникло зобов`язання повернути заявнику суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»).

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три процента річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов`язання та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи зазначене, заявник має право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат за три роки, які передували моменту звернення з заявою до суду Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 по справі №922/4099/17 та у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 по справі №3-1522гс16.

З огляду на визнання кредиторських вимог у розмірі 1 629 582,87 грн. в межах даного провадження у справі про банкрутство, предметом даної кредиторської заяви є визнання інфляційних втрат та 3% річних.

Так з врахуванням строків давності, судом здійснено перерахунок заявлених вимог, та встановлено, що визнанню підлягають:

- з 19.01.2018 по 19.01.2021 - 320921,03 грн. інфляційних втрат;

- з 19.01.2018 по 19.01.2021 - 146 796,40 грн. 3% річних.

Вимоги підлягають включенню в четверту чергу реєстру вимог кредиторів у сумі - 467717,43 грн. (3% річних та інфляційні втрати) за період із 19.01.2018 (дата, яка передує трьом рокам перед відкриттям провадження у справі про банкрутство) по 19.01.2021 (дата відкриття провадження у справі про банкрутство).

За таких обставин, вимоги кредитора обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають визнанню.

Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Крім того заявником заявлено вимогу про визнання суми авансування винагороди арбітражного керуючого у розмірі 45 000,00грн. (за три місяці виконання повноважень), яку ТОВ «Меридіан Лайн» було авансовано в порядку, передбаченому ст. 34 Кодексу про банкрутство, на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області.

Суд зазначає, що статтею 64 Кодексу про банкрутство встановлена черговість задоволення вимог кредиторів, відповідно до якої у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Отже, з огляду на викладене, сума авансування грошової винагороди арбітражному керуючому підлягає погашенню у першу чергу. Зазначене є фактом понесення витрат і не потребує визнання, так як суд розглядає грошові вимоги саме до банкрута. Авансування ж в свою чергу не є такими вимогами - це витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, які будуть внесені в реєстр вимог кредиторів, на підставі якого будуть погашатися визнані судом грошові вимоги у тому числі витрати та судовий збір.

Судовий збір, сплачений за розгляд заяви зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, у зв`язку з чим, на підставі статті 129 ГПК України на боржника покладається сплата судового збору, сплачена кредитором при поданні до суду заяви з вимогами до боржника.

Керуючись статтями 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Лайн" від 27.01.2021 з кредиторськими вимогами до Фермерського господарства "Суховець", з урахуванням заяви про зменшення вимог – задовольнити.

2. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Лайн" до Фермерського господарства "Суховець" на суму 467717,43 грн – 3 % річних та інфляційні втрати, які підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів та 4540,00 грн. судового збору, які підлягають включенню до першої черги вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 підпункту 17 пункту 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 20.05.2021.

Суддя Гнисюк С.Д.