Рішення № 97031931, 21.04.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/13951/19

пр. № 2/759/401/21

21 квітня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Коваль О.А.

при секретарі Доценко Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербина Яніна Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_4 . Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після смерті його матері відкрилась спадщина, до складу якої входить її недоотримана пенсія. 04.07.2019 року державний нотаріус Дванадцятої КДНК відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення із заявою про прийняття спадщини. Спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії матері знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у відділенні обслуговування громадян № 8 Святошинського УПФУ в м. Києві. Крім позивача спадкоємцями за законом є також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проживають в м. Донецьку, на спадщину не претендують, заяви про прийняття спадщини не подавали. Позивач є інвалідом війни, інвалідом 3 групи (1 категорія ЧАЕС), має хворобу крові та ішемічну хворобу серця, що обмежує його пересування та можливість звернення до нотаріуса в шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.09.2019 року відкрито провадження у справі, яке прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовну заяву та просили її задовольнити, в подальшому позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день та час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом оголошення на сайті Судової влади України. Причин неявки не повідомили, заяв та пояснень по суті позову не подавали.

Представник третьої особи до суду також не прибув, направив до суду лист, в якому просив розглянути справу за відсутності представника третьої особи та ухвалити рішення на розсуду суду.

Ознайомившись із наданими доказами, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерті серії НОМЕР_1 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір`ю є ОСОБА_4 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10.05.2019 року встановлено юридичний факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із матеріалів спадкової справи № 911/2019, відкритої після смерті ОСОБА_4 встановлено, що із заявою про прийняття спадщини 04.07.2019 року звернувся гр. ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом.

Постановою від 04.07.2019 року державний нотаріус Дванадцятої КДНК відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення із заявою про прийняття спадщини.

Згідно довідки МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи (1 категорія ЧАЕС) безстроково.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є інвалідом війни 3 групи.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За положенням ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд при прийнятті цього рішення враховує той факт, що лише за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10.05.2019 року було встановлено юридичний факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_1, та враховує також стан здоров"я позивача, що загалом свідчить про поважність причин пропуску відповідного строку.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-81, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербина Яніна Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в три місяці з моменту набрання вказаним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Коваль О.А.