Постанова № 970319, 13.09.2007, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/153

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"13" вересня 2007 р. 11:20 м. Севастополь

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вєлазо - Україна”” (99001, м. Севастополь. вул. Брестська, 18-а)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (99001, м.Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)

про визнання протиправними дії ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя щодо встановлення в акті виїзної планової перевірки №596/10/23-123/33365547/197 від 20.10.2006 завищення негативного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 10192217,34 грн., визнання недійсними наказів ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №208 від 29.09.2006, №212 від 02.10.2006,

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,

За участю представників сторін

позивача – Онущак Н.С., довіреність №18 від21.05.2007, представник;

Вохмянін А.М., довіреність №19 від 21.05.2007, представник;

відповідача –Ліннік О.В., довіреність №7202/10-0 від 15.12.2006, старший державний податковий інспектор юридичного відділу;

Балабіна Є.Є., довіреність №3895/9/10-0 від 27.07.2007, головний державний податковий ревізор-інспектор,

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про скасування та визнання недійсним акту виїзної планової перевірки діяльності позивача №596/10/23-123/33365547/197 від 20.10.2006, визнання недійсними наказів ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №208 від 29.09.2006, №212 від 02.10.2006, посилаючись на те, що дії посадових осіб відповідача порушують чинне законодавство, висновки в акті свідомо невірно відбивають обставини діяльності підприємства і зроблені поза компетенцією податкового органа.

Ухвалою від 21.05.2007 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/153, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 23.04.07 закінчено підготовче провадження і призначена адміністративна справа № 20-12/120 до судового розгляду.

19.07.2007 від позивача надійшла змінена позовна заява (вх. №23936), позивач просить визнати протиправними дії ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя щодо встановлення в акті виїзної планової перевірки №596/10/23-123/33365547/197 від 20.10.2006 завищення негативного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 10192217,34 грн., визнати недійсними наказів ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №208 від 29.09.2006, №212 від 02.10.2006.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову (вх.№16765 від 17.054.07).

Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз’яснені процесуальні права та обов’язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (надалі Інспекція) було проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Вєлазо –Україна”(надалі ТОВ „Вєлазо –Україна”) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.03.2005 по 30.06.2006.

За наслідками перевірки 20.10.2006 було складено акт за №596/10/23-123/33365547/197 (надалі Акт). Відповідно до висновків Акту, ТОВ „Вєлазо –Україна” порушено вимоги пункту 3.1. статті 3 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Статтею 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” закріплено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином, дії Інспекції щодо проведення перевірки здійснено правомірно.

Стосовно зроблених Інспекцією висновків в Акті перевірки, то суд зазначає наступне.

Пунктом 1.3. „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205 (надалі Порядок), закріплено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Пункт 4.4. цього Порядку зазначає, що у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

Тобто, викладення в Акті перевірки розрахунків щодо порушення законодавства здійснюється Інспекцією в встановленому законом порядку, відповідно до якого у суб’єкта господарювання є право на непогодження з такими розрахунками, а відтак і порушень законодавства в діях Інспекції судом не встановлено.

Пунктом 5.2.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” закріплено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до вимог пункту 6.1 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, - у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході апеляційного оскарження висновків Акту перевірки податкове повідомлення-рішення Інспекцією на адресу ТОВ „Вєлазо –Україна” не надсилалось.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, - компетенція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень органа владних повноважень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 2 пункту 1.3. „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, - акт –службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктом господарювання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуваний Акт перевірки не є ані нормативно-правовим актом, ані правовим актом індивідуальної дії. Викладені в Акті перевірки факти не мають юридичних наслідків і не є обов’язковими до виконання суб’єктом господарювання.

З цих підстав суд вважає неможливим задовольнити вимоги позивача про визнання протиправними дії ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя щодо встановлення в акті виїзної планової перевірки №596/10/23-123/33365547/197 від 20.10.2006 завищення негативного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 10192217,34 грн., визнання недійсними наказів ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №208 від 29.09.2006, №212 від 02.10.2006.

Керуючись ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст. 5, 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 69, 70, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Постановив :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Примірники рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

17.09.2007.