Рішення № 97030541, 29.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10618/20

Провадження № 2/643/916/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2021року суддя Московського районного суду м. Харкова

головуючого судді Єрмак Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Постульги О.Г.

представника позивача - адвоката Литвинової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальником та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачзвернулась до Московського суду з позовною заявою, в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити піклування над неповнолітньою ОСОБА_3 , призначити піклувальником дитини, рідну бабусю - ОСОБА_4 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь піклувальника - ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , у розмірі 90 088 грн. 98 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що її рідна дочка ОСОБА_5 , перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час їх шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 31.10.2016р. рішенням Московського районного суду м. Харкова шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був розірваний, даним рішенням з відповідача на користь ОСОБА_5 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 03.08.2016р. і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , аліменти на її утримання в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень щомісячно. Після розлучення батьків, вихованням дитини займалася виключно мати дитини ОСОБА_5 . Відповідач самоусунувся від виконання свого батьківського обов`язку щодо дочки, перестав цікавитися здоров`ям дитини, її фізичним, духовним та моральним розвитком; не утримує дочку. Весь час не цікавиться, не телефонує, не виявляв бажання спілкуватися з донькою. Батько жодного разу не був у школі, навіть не знає, де навчається його дочка, не цікавився ні навчанням, ні успіхами дитини, не цікавиться за які кошти живе та виховується, харчується та лікується дитина. Добровільно відповідач рішення суду щодо сплати аліментів на дочку не здійснює, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 90 088 грн. 98 коп.

28 квітня 2020р. ОСОБА_5 , мати дитини, яка є донькою позивача, померла. Після смерті матері виховання та забезпечення дитини на себе взяла позивач, дитина повністю знаходиться на її утримані. Дитині були забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. В свою чергу, батько дитини матеріальної допомоги не надає, з дочкою не спілкується та не бачиться; не цікавиться її здоров`ям та духовним розвитком, успіхами у школі; не виявляє до дочки ніякого інтересу.

Відповідач, дізнавшись про смерть матері ОСОБА_5 , жодного разу не відвідав дочку за місцем її проживання, не підтримав її у важкий для дитини час, не виявив бажання забрати дівчинку до себе та проживати з нею однією сім`єю, свідомо ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків, надав нотаріально засвідчену заяву про те, що згоден на позбавлення його батьківських прав та не проти встановлення опіки іншими людьми. Відповідач жодного разу не зателефонував бабусі, щоб дізнатися як почувається донька, а коли позивач телефонувала батькові дівчинки, він не брав трубку або вимикав телефон.

Незважаючи на те, що позивач пов`язаний з дитиною родинними зв`язками, оскільки вона є її онукою, позивач не може бути законним представником дитини, яка в повній мірі може забезпечити її особисті немайнові і майнові права та інтереси до поки дитині не буде надано статусу дитини позбавленої батьківського піклування, - лише потім у позивача виникне право на оформлення опіки над нею. В зв`язку з чим, виключно в інтересах дитини позивач вимушена звернутися до суду з позовом до її батька, в якому просить суд позбавити відповідачабатьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити піклування над неповнолітньою ОСОБА_3 , призначити піклувальником ОСОБА_3 ОСОБА_4 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь піклувальника - ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , у розмірі 90 088 грн. 98 коп., а також стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 та її представник адвокат Литвинова В.В. не з`явилися, надали заяви, в яких позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, що викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, третя особа про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно.

Суд з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що дочка позивача ОСОБА_5 до заміжжя « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про народження від 18.07.1980р., перебувала з відповідачем ОСОБА_2 з 22.09.2000р. по жовтень 2016р. у зареєстрованому шлюбі. Під час їх шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 07 травня 2004 року, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 1571 ( НОМЕР_1 ).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2016р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був розірваний. Згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2016р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 03.08.2016р. і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , аліменти на її утримання в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень щомісячно.

Відповідно до довідки від 24.07.2017р. № 14.6.35/ДВ19, виданої Московським відділом державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ Харківської області мати ОСОБА_5 не отримувала аліменти від ОСОБА_2 у період з 01.01.2017р. до 30.06.2017р.

20.04.2020р. виконавчий лист по справі № 643/9507/16-ц від 22.12.2016р., був поданий на виконання до Вовчанського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), де знаходиться по даний час. Відповідач належним чином рішення суду не виконує, у зв`язку з чим, відповідно до довідки, виданої Вовчанським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), станом на 28.04.2020р. за відповідачем існує заборгованість зі сплаті аліментів у розмірі 90 088 грн. 98 коп. Будь-яка сплата аліментів відповідачем по даний час відсутня. Погашення повного або часткового Відповідач до суду не надав.

Після розірвання шлюбу відповідач повністю самоусунувся від здійснення своїх батьківських обов`язків щодо дитини, перестав цікавитися здоров`ям дитини, її фізичним, духовним та моральним розвитком; не телефонував, не виявляв бажання спілкуватися з донькою матеріальну допомогу не надавав.

Вихованням ОСОБА_3 повністю займалася мати дитини ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 6153.

Після смерті матері виховання та забезпечення дитини взяла на себе позивач, дитина повністю знаходиться на її утримані. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. В свою чергу, батько дитини матеріальної допомоги не надає, з дочкою не спілкується та не бачиться; не цікавиться її здоров`ям та духовним розвитком, успіхами у школі; не виявляє до дочки ніякого інтересу.

Відповідно до характеристики № 392/02-04/20 від 10.06.2020р., наданої директором ХЗОШ №19 та класним керівником, ОСОБА_3 навчається у ХЗОШ № 19 з першого класу (з 01.09.2010р. по теперішній час). Матір ОСОБА_3 тривалий час хворіла, тому вихованням дівчинки переважно займалася бабуся ОСОБА_4 , «яка з повною відповідальністю ставилася до виховання та навчання дівчинки. Вона постійно цікавиться у класного керівника та вчителів - переметників успішністю засвоєння знань онукою на зайняттях, розвитком у неї самостійності та активності. Своїм прикладом виховує в дитині любов до праці. До кожного свята бабуся намагається створити для онуки таку атмосферу, де б вона почувала себе радісною, веселою. ОСОБА_4 бере активну участь в житті шкільного класу: безвідмовно допомагає в оформлені класного кабінету до свят; відвідує батьківськи збори, і всі поради, які надаються батькам виконує із задоволенням і своєчасно». За період навчання у школі батько ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ніколи не цікавився успіхами дівчини, батьківські збори не відвідує, участі у житті класу доньки не брав, з батьківською громадою класу з питань підготовки та проведення позашкільних свят не співпрацював.

Відповідно до листа від 16.06.2020р. № 01-02/465/0/519-20 Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 12» ХМР, батько неповнолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_2 здоров`ям доньки не цікавився, в поліклініку на прийом до лікаря разом із донькою не приходив. Декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_3 укладено 22.11.2018р. матір`ю дитини ОСОБА_5 . Бабуся ОСОБА_4 зверталася в поліклініку з приводу захворювань онуки ОСОБА_3 , дитина в присутності бабусі пройшла поглиблений медичний огляд.

Відповідно до Довідки Управління праці та соціального захисту населення від 16.09.2019р. № 205141/07 ОСОБА_5 (мати дитини) перебувала на обліку у відділі соціальних допомог Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради та отримувала державну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та надано висновок № 627 від 17.12.2020р., в якому Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Відповідно до ст.6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Згідно ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка відповідно до ст.9 Конституції України діє як складова національного законодавства України, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст.164 СК України батько або матір дитини можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п. 15, 16 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання ними своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд констатує факт, що відповідач ОСОБА_2 не скористався правом заперечити щодо позову та подати відзив на позовну заяву про позбавлення його батьківських прав, подав нотаріальну заяву про надання згоди на позбавлення його батьківських прав та не заперечував проти встановлення опіки, що свідчить про його свідоме небажання виправити свою поведінку щодо виховання дитини, тобто про факт винної поведінки відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що відповідач не піклується про дитину, її вихованням не займається, не проявляє відносно своєї дитини турботи та піклування, не проявляє зацікавленості у її долі, матеріальної допомоги на її виховання не надає, існує борг по аліментам, нависав нотаріальну згоду на позбавлення його батьківських прав відносно дитини - все це свідчить про те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Дитина, маючи батька, фактично позбавлена батьківського піклування. Змінити поведінку відповідача щодо дитини у кращу сторону неможливо, ігнорування відповідачем своїх батьківських обов`язків суперечить інтересам дитини, оскільки вона не отримує від батька належного виховання, утримання, піклування про здоров`я, навчання, тобто позбавлена батьківського піклування та турботи.

Згідно з наданими доказами, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а тому суд вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не приймає участі у житті дочки, не турбується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться її здоров`ям, підготовкою дитини до самостійного життя, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини. Матеріальним забезпеченням дитини займається виключно бабуся - позивач, дитина проживає в нормальних умовах, вона забезпечена хорошими умовами, матеріально забезпечена.

Встановлене судом підтверджується і копією нотаріально оформленої заяви, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Товстолужська О.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 721 від 20.05.2020р., що ОСОБА_2 не заперечує що «матеріально дочку не підтримує, не забезпечує та не приймає участі у вихованні неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проти позбавлення його батьківських прав не заперечує та не проти встановлення опіки іншими людьми».

За вказаних обставин, враховуючи викладене вище, суд дійшов переконливого висновку про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, що є правовою підставою для позбавлення його батьківських прав.

Суд переконаний в тому, що в даному випадку позбавлення батьківських прав матиме позитивний вплив на подальше життя дитини.

При вирішенні спору суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він є достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини.

Щодо позовних вимог про призначення піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно до ст. 58-59 ЦК України та ст. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999р. №34/166/131/88, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Згідно з п. п. 1.2 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999р. №34/166/131/88, опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч. 2, 3, 4ст.63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника; при призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Таким чином, виходячи з норм цивільного та сімейного законодавства, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є рідної бабусею ОСОБА_3 , яка займається її вихованням та утримує, заявила бажання бути піклувальником над онукою. ОСОБА_4 - пенсіонер, щомісяця отримує пенсію, житлом забезпечена, важких та невиліковних хвороб не має, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, що підтверджується висновком про стан здоров`я від 16.07.2020 року.

Відповідно до довідки МВС України станом на 16.06.2020 року ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувалася, в розшуку не перебуває.

Відповідно до наданого до суду Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради подання № 626 від 17.12.2020р. орган опіки та піклування вважає доцільним встановити піклування над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити її піклувальником ОСОБА_4 .

Позивач за станом свого здоров`я та матеріальним становищем може виконувати обов`язки піклувальника, має можливість і бажає ретельно виконувати обов`язки піклувальника. Враховуючи те, що матір неповнолітньої ОСОБА_3 померла, а батько дитини ОСОБА_2 сам проти позбавлення його батьківських прав не заперечує та не заперечує проти встановлення опіки іншими людьми, суд задовольняє позов в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені) по аліментам з відповідача суд зазначає наступне.

Як встановлено в ході розгляду справи, за відповідачемрахується заборгованість по сплаті аліментів на користь дитини. На даний час неповнолітня ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні своєї бабусі ОСОБА_4 .

Відповідно до розрахунку заборгованості № 19.19.30/4534 від 17.06.2020р. виданого державним виконавцем Вовчанського РВ ДВС ГТУЮ у Харківської області Лесніковим Є.М. станом на 28.04.2020р. за ОСОБА_2 рахується борг по сплаті аліментів у розмирі 90 088 грн. 98 коп. з вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що аліменти відповідачем не сплачувались в повному обсязі, що відповідно до ст.196 СК України дає підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Розмір заборгованості за аліментами, визначений державним виконавцем, відповідачем ОСОБА_2 в судовому порядку не оскаржено. Про існування даної заборгованості відповідачу відомо.

Суд приймає вищезазначену довідку заборгованості по аліментах, як належний доказ по справі, оскільки вона не викликає сумніву у суду та не спростована відповідачем по справі.

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно із ч. 1 ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу, а відтак на правовідносини, які регулюються ст. 196 СК України, не поширюється дія норм ЦК України про позовну давність.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018р. у справі № 572/1762/15-ц відступив від попередніх правових позицій щодо розрахунку пені та вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц викладені такі правові висновки про порядок нарахування пені за прострочення аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці.

Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

З наведеного вище випливає, що загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p = (A1х1%хQ1) + (A2х1%хQ2) + ………. (Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України, пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Таким чином, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів розраховується наступним чином:

за 2018 рік у розмірі 109 400 грн., з яких:

Травень 2018р. (01.05.2018р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*791 днів = 15 820 грн.,

Червень 2018р. (01.06.2018р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*760 днів = 15 200 грн.,

Липень 2018р. (01.07.2018р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*730 днів = 14 600 грн.

Серпень 2018р. (01.08.2018р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*699 днів = 13 980 грн.,

Вересень 2018р. (01.09.2018р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*668 днів = 13 360 грн.

Жовтень 2018р. (01.10.2018р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*638 днів = 12 760 грн. Листопад 2018р. (01.11.2018р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*607 днів = 12 140 грн., Грудень 2018р. (01.12.2018р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%* 577 днів = 11 540 грн.

за 2019 рік у розмірі 91 080 грн., з яких:

Січень 2019р. (01.01.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*546 днів = 10 920 грн.

Лютий 2019р. (01.02.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*515 днів = 10 300 грн.

Березень 2019р. (01.03.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*487 днів = 9 740 грн.

Квітень 2019р. (01.04.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*456 днів =9 120 грн.

Травень 2019р. (01.05.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*426 днів = 8 520 грн.

Червень 2019р. (01.06.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*395 днів =7 900 грн.

Липень 2019р. (01.07.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*365 днів = 7 300 грн.

Серпень 2019р. (01.08.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*334 днів = 6 680 грн.

Вересень 2019р. (01.09.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*303 днів = 6 060 грн.

Жовтень 2019р. (01.10.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*273 днів = 5 460 грн.

Листопад 2019р. (01.11.2019р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*242 днів = 4 840 грн.

Грудень 2019р. (01.12.2019р. по 30.06.2020р.).: 2000 грн. *1%*212 днів = 4 240 грн.

за 2020 рік у розмірі 10 840 грн., з яких:

Січень 2020р. (01.01.2020р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*181 днів= 3 620 грн.

Лютий 2020р. (01.02.2020р. по 30.06.2020р.): 2000 грн. *1%*150 днів= 3 000 грн.

Березень 2020р. (01.03.2020р. по 30.06.2020р.): 2000грн. *1%*121 днів = 2 420 грн.

Квітень 2020р. (з 01.04.2020р. по 30.06.2020р.): 2 000 грн. *1%*90 днів = 1 800 грн.

Загальний розмір неустойки (пені) по аліментам за період з 01.05.2018р. по 30.06.2020р. складає 211 320грн., однак враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, про те, що розмір неустойки (пені) не може становити більше 100 % заборгованості - 90 088, 98 грн.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені, та враховує положення ч. 1 ст. 196 СК України, відповідно до якого розмір неустойки (пені) становить 90 088,98 грн.

Заборгованість по аліментам виникла саме з вини відповідача і він повинен понести відповідальність, передбачену ст. 196 СК України, оскільки це буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Суд вважає, що вказана заборгованість виникла з вини платника аліментів, оскільки він, будучи працездатним, не в повній мірі, не сплачує заборгованість по аліментам, тому у нього утворилася неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 90 088, 98 грн., яка підлягає стягненню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за позовну заяву немайнового характеру щодо позбавлення батьківських прав у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 19, 141, 150, 164 СК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, Законом України "Про охорону дитинства", Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ, Законом України «Про судовий збір», -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який мешкає в АДРЕСА_1 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити піклування над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь піклувальника ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 90 088 грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а особою, що приймала участь у справі, але не була присутньою під час проголошення рішення в той самий строк з моменту отримання копії рішення.

Позивач - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: 61112, м. Харків, вул. Руслана Плоходька, 3, код ЄДРПОУ 26282645.

СУДДЯ Єрмак В.Н.