Постанова № 97029992, 20.05.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2010/21

провадження № 3/415/516/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.21року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли з ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , являючись особою, у відношенні якого ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2020 року встановлено адміністративний нагляд та застосовані обмеження 22.02.2021 та 01.03.2021 – не з`явився на реєстрацію до ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, чим порушив встановлені відносно нього обмеження і правила адміністративного нагляду.

Постановою суду адміністративні справи про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КУпАП об`єднано в одне провадження, на підставі ст. 36 КУпАП, та присвоєно єдиний номер 415/2010/21 (3/415/516/21).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, повістка з рекомендованим повідомленням повернулася без вручення адресатові.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Лисичанському міському суді, з моменту складання протоколів по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які, відповідно до ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколі.

Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення, складених ДОП ВП № 3 Северодонецького РУП ГУНП в Луганській області Романовим О.Є., - ОСОБА_1 пояснення по суті порушення надав на окремому аркуші, зі змістом протоколів ознайомлений, другі примірники протоколів отримав, про що свідчить його підпис у протоколах про адміністративні правопорушення (а.с. 1).

З письмових пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що відносно нього ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2020 року встановлено адміністративний нагляд та застосовані обмеження, зокрема: прибувати в період нагляду в 1, 2, 3 та 4 тижні кожного місяця до співробітника територіального органу поліції, який проводить реєстраційну відмітку; заборонити залишати своє помешкання після 22.00 години до 06.00 години ранку без відповідного дозволу керівництва відділу поліції ГУНП; заборонити виїзд за межі пункту проживання на постійне чи тимчасове перебування без письмового дозволу керівництва відділу поліції ГУНП. В разі необхідності виїздити за територію пункту проживання, письмово повідомити керівництво відділу поліції ГУНП про мету, термін і точну адресу знаходження, отримати дозвіл, маршрутний листок, в якому зробити відповідні реєстраційні відмітки; заборонити відвідування барів, ресторанів, кафе, магазинів та інших громадських місць, де алкогольні напої реалізуються на розлив, а також вокзалів і аеропортів.

Після звільнення він, прибувши за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , виявив, що квартира знаходиться у нежилому стані (після пожежі), у зв`язку з чим, вимушений був проживати у свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Про зміну місця проживання поліцію не повідомив, на реєстрацію не з`являвся, чим порушив встановлені відносно нього правила. Свою провину визнає в повному обсязі.

З ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2020 року вбачається, що у відношенні ОСОБА_1 встановлений адміністративний нагляд строком на 12 місяців та застосовано такі обмеження:

- прибувати в період нагляду в 1,2,3 та 4 тижні кожного місяця до співробітника територіального органу поліції, який проводить реєстраційну відмітку;

- заборонити залишати своє помешкання після 22.00 години до 06.00 години ранку без відповідного дозволу керівництва відділу поліції ГУНП;

- заборонити виїзд за межі пункту проживання на постійне чи тимчасове перебування без письмового дозволу керівництва відділу поліції ГУНП. В разі необхідності виїздити за територію пункту проживання, письмово повідомити керівництво відділу поліції ГУНП про мету, термін і точну адресу знаходження, отримати дозвіл, маршрутний листок, в якому зробити відповідні реєстраційні відмітки;

- заборонити відвідування барів, ресторанів, кафе, магазинів та інших громадських місць, де алкогольні напої реалізуються на розлив, а також вокзалів і аеропортів.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративним наглядом є система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції, який встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

Відповідно до ст. 11 вищезазначеного Закону у разі злісного порушення правил адміністративного нагляду, передбачених статтями 9 і 10 цього Закону, особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він порушив правила адміністративного нагляду, являючись особою, щодо якої встановлено такий нагляд.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, суд враховує, що, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не працює, раніше судимий, вину визнав у повному обсязі.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги визнання вини та щире розкаяння винного.

Обставиною, що згідно зі ст. 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, наявності обставин, що пом`якшують та обставин, що обтяжують його відповідальність, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 187 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 гривні.

Керуючись ст. ст. 33, 36, ч. 1 ст.187, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір – у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя М.М. Старікова