Рішення № 97028631, 19.05.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/991/20

Провадження № 2/202/184/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 травня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Бєльченко Л.А.,

при секретарі - Нетеса Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , 2004 року народження,треті особи – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради, про виселення,

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду з цим позовом, Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, зазначило, що приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на балансі підприємства. Під час перевірки житлового фонду згідно з розпорядженням голови Дніпровської міської ради від 29.08.2019 року був виявлений факт самоправного, без будь – яких законних підстав, захоплення кімнати № НОМЕР_1 в цьому гуртожитку ОСОБА_1 і членами його родини, відповідачами у справі, де останні були зареєстровані. Тому, посилаючись на положення ст.ст. 128,129,109 ЖК України, просив виселити відповідачів із вказаної кімнати.

Під час розгляду справи представник позивача, адвокат Проценко В.М., позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Стрєльніков Є.А., позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 10.02.2006 року ТОВ «Управління механізації», що було на той час балансоутримувачем гуртожитку, видало на ім`я ОСОБА_1 ордер на вселення разом з родиною до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього ордеру ОСОБА_1 з сім`єю, дружиною ОСОБА_2 і неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , 2004 року народження, вселилися в кімнату № НОМЕР_1 , де вони проживають і по цей час. Згодом останні зареєструвалися за вказаною адресою. Іншого житла в них немає. За час проживання в кімнаті гуртожитку жодних суттєвих змін з приміщенням не здійснювали, окрім косметичного ремонту. У 2014 році між позивачем і ОСОБА_1 був підписаний договір найму житлового приміщення. Вважає позовні вимоги КП «Жилсервіс-5» ДМР безпідставними і просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідачі в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених представником.

Представник третьої особи - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду пояснення, в яких просив відмовити позивачеві у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю і безпідставністю позовних вимог, а справу розглядати без участі представника Департаменту (а.с. 158-161,187).

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради в судове засіданні не з`явився, про розгляд справи повідомлений (а.с.192).

З`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні не вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що КП «Жилсервис-5» ДМР є балансоутримувачем будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с. 10,11).

У 2006 році відповідач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу майстром дільниці в ТОВ «Управління механізації», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 107).

10.02.2006 року ТОВ «Управління механізації», яке на той час було балансоутримувачем приміщення гуртожитку, видало на ім`я ОСОБА_1 ордер на заняття з сім`єю жилої площі у гуртожитку АДРЕСА_1 , а саме, кімнати розміром 42 кв.м. (без зазначення номеру кімнати) (а.с.105-107).

З лютого 2006 року ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 з травня 2008 року зареєстровані в гуртожитку (а.с.45,46).

З листа КП» Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» від 08.12.2020 року за номером 15081 вбачається, що на дату первинної інвентаризації, проведеної 16.11.1971 року, приміщення АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 значились як нежитлові приміщення та дублювалися на кожному поверсі будівлі. Для упорядкування нумерації приміщень гуртожитку було змінено номери житлових приміщень. Так, на другому поверсі будівлі гуртожитку житлове приміщення колишній №25 (зазначене на копії поверхового плану) перенумероване у житлове приміщення №14; житлове приміщення колишній №8 перенумероване на житлове приміщення №15 (а.с.167).

У 2012 році між КП «Жилсервіс-5» і ОСОБА_1 укладений договір найму житлового приміщення за спірною адресою.

Частиною другої статті 128 ЖК України визначено, що жила проща в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управління яких перебуває гуртожиток.

Положенням статті 129 ЖК України визначено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (ч.4 ст. 9 ЖК).

В рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» відзначено, що поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах – воно залежить від низки фактичних обставин, до числа яких, зокрема, відноситься існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що КП «Жилсервіс-5» ДМР ставить питання про виселення відповідачів із приміщення гуртожитку у зв`язку із самоправним зайняттям його.

Згідно з частиною третьою статті 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Проте, як встановлено під час судового розгляду, відповідачі зайняли приміщення гуртожитку не самоправно, а на підставі ордеру, виданого на той час балансоутримувачем гуртожитку ТОВ «Управління механізації» працівникові підприємства ОСОБА_1 на зайняття жилої площі розміром 42 кв.м. з сім`єю.

Щодо невідповідності нумерації кімнат, то судом з`ясовано, що в процесі інвентаризації гуртожитку нумерація приміщення змінювалась. Цю обставину не заперечував в судовому засіданні і представник позивача.

З огляду на встановлене, дотримуючись принципу оцінки доказів, суд вважає, що відсутні правові підстави для виселення відповідачів із спірного жилого приміщення і відмовляє у позові КП «Жилсервіс-5» ДМР.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову позивачеві у позові відсутні підстави для відшкодування йому судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10,13,81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити Комунальному підприємству «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради у позовних вимогах до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , 2004 року народження,треті особи – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради, про виселення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.