Рішення № 97028483, 20.05.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2872/21

Провадження № 2-а/211/40/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 травня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Папариги В.А.,

при секретарі Чернушкіній Г.В.,

за участю:

представника позивача Маркоза Н.О.,

відповідача ( в режимі відеоконференції) Попова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України,

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2021 року ГУДМС України в Дніпропетровській області звернулися до суду з позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його примусове видворення за межі України. В обґрунтування позовних вимог зазначили, громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (далі – Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Воронеж Російська Федерація, прибув до України за паспортом громадянина Російської Федерації 20 05 609104, виданого у 2006 МВС м. Вороніж, востаннє здійснив в`їзд в Україну в 2006 році по паспорту громадянина Російської Федерації, та з того часу з України не виїжджав. 16.04.2021 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області отримано подання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Управління по боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми від 16.04.2021 року № 4/4-859, де зазначено, що згідно отриманої інформації від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, відносно іноземних громадян, які відбувають покарання, встановлено, що 21.05.2021 року з Державної установи «Криворізька виправна колонія № 80» звільняється засуджений громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.05.2021 року до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області надійшов лист Служби Безпеки України головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю лист за вих. № 55/3-4528 про проведення спільних заходів, щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого закінчується строк відбуття покарання 21.05.2021 року та в подальшому перебування вищезазначеної особи на території України, буде відбуватись з порушенням вимог міграційного законодавства України. З наданих 04.03.2021 року представником Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» на адресу Довгинцівсько-Металургійного МРВ у м.Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області письмового пояснення та автобіографії засудженого ОСОБА_1 , копії вироку Самарського районного суду м.Дніпропетровська, копії паспорта засудженого, довідки про заохочення і стягнення засудженого, характеристики та довідки з фотокарткою по особовій справі, встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 приїхав на територію України в 2006 році, як турист по паспорту громадянина Російської Федерації. Приїхав в Україну з м. Воронеж Російської Федерації. До засудження проживав в АДРЕСА_1 . Наразі громадянин ОСОБА_1 , не має на руках паспортного документа, оскільки його зі слів втрачено під час слідства. Посилаючись на те, що перебування вищезазначеної особи на території України, буде відбуватись з порушенням вимог міграційного законодавства України, зважаючи на судимості та характеристику громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , його перебування на території України суперечить інтересам національної безпеки України та може призвести до дестабілізації криміногенної обстановки та порушень громадського порядку на території держави, просили про примусове видворення його за межі України.

В судовому засіданні представник позивача Маркоза Н.О. позов підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що територію України він може покинути самостійно, оскільки на території України у нього є знайомі, які в цьому йому допоможуть.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (далі – Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Воронеж Російська Федерація, прибув до України за паспортом громадянина Російської Федерації 20 05 609104, виданого у 2006 МВС м. Вороніж, здійснив в`їзд в Україну в 2006 році та з того часу з України не виїжджав.

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2016 року, який змінений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.06.2020 року, ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі. З 04.11.2018 року по теперішній час ОСОБА_1 відбуває покарання призначене за вищевказаним вироком в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)».

16.04.2021 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області отримано подання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Управління по боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми від 16.04.2021 року, де зазначено, що 21.05.2021 року з Державної установи «Криворізька виправна колонія № 80» звільняється засуджений громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Перебування на території України після звільнення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суперечить інтересам національної безпеки України, та може призвести до дестабілізації криміногенної обстановки та порушень громадського порядку на території держави.( а.с. 10 - копія подання від 16.04.2021 року № 4/4-859 ).

12.05.2021 року до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області надійшов лист Служби Безпеки України головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю про проведення спільних заходів, щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого закінчується строк відбування покарання за вироком суду 21.05.2021 року та в подальшому перебування вищезазначеної особи на території України, буде відбуватись з порушенням вимог міграційного законодавства України ( а.с. 11 - копія листа за вих. № 55/3-4528).

З наданих 04.03.2021 року представником Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» на адресу Довгинцівсько-Металургійного МРВ у м.Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, документів, встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 приїхав на територію України в 2006 році, як турист по паспорту громадянина Російської Федерації. Приїхав в Україну з м. Воронеж Російської Федерації. До засудження проживав в АДРЕСА_1 . Наразі громадянин ОСОБА_1 , не має на руках паспортного документа, оскільки його зі слів втрачено під час слідства. ( а.с. 20).

З характеристики на засудженого ОСОБА_1 наданої Державною установою «Виправна колонія № 80», слідує, що засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі перебуває з 06.08.2015 року. Під час утримання в Установі виконання покарань № 4 (м. Дніпро) характеризувався негативно, за допущене порушення вимог режиму утримання 1 (один) раз притягувався до дисциплінарної відповідальності. Заохочень не мав. З 14.02.2018 року відбував покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», де характеризувався негативно, мав 1 (одне) стягнення, заохочень не мав. З 05.08.2018 року утримувався в Установі виконання покарань №4 (м.Дніпро), де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 04.11.2018 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)». За час відбування покарання характеризується негативно. За допущені порушення установленого порядку відбування покарання 8 (вісім) разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, у тому числі 2 (два) рази був поміщений до ДІЗО. Допущені порушення виражалися у вилученні заборонених предметів (мобільний телефон), вживанні алкогольних напоїв, порушенні локалізації, порушенні розпорядку дня, відмові від чергування в ДІЗО. Заохочень не має. Перебуває на профілактичному обліку установи як схильний до скоєння злісних порушень вимог режиму відбування покарання та схильний до вживання та розповсюдження наркотичних і одурманюючих речовин.

Згідно діючого законодавства України, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі – Закон).

Положеннями ч.1 ст.9 Закону, встановлено що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Згідно до ч. 1 ст. 16 Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону, відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Положеннями ч. 3 ст. 9 Закону, передбачено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 16 ст. 4 вищевказаного Закону, іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором.

Відповідно до абзаців 1 та 2 ст. 1 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997 р. (дата набрання чинності 10.03.1997 р.) (далі - Угода), громадяни держави однієї Сторони можуть в`їжджати, виїжджати та пересуватися територією держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування, що діють в цій державі, по документах, що посвідчують особу і підтверджують громадянство, зазначених у Додатках 1 та 2 до цієї Угоди. Громадяни держави однієї Сторони на основі взаємності звільняються від реєстрації у компетентних органах за місцем їхнього перебування на території держави іншої Сторони, якщо термін такого перебування не перевищує 90 днів з моменту в`їзду на територію держави цієї іншої Сторони, за наявності у них міграційної картки з позначкою органів прикордонного контролю, проставленої при в`їзді на територію держави перебування.

Відповідно до п. 1 та п. 2 Додатку до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997 р., до переліку документів громадян Російської Федерації для в`їзду, виїзду, перебування і пересування територією України відносяться паспорт громадянина Російської Федерації (Дію пункту 1 зупинено з 1 березня 2015 року у частині можливості громадян Російської Федерації в`їжджати, прямувати транзитом, перебувати і пересуватися територією України на підставі паспорта громадянина Російської Федерації або свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років) із зазначенням належності до громадянства Російської Федерації згідно з

Постановою НОМЕР_1 ( 23-2015-п ) від 30.01.2015) та паспорт громадянина Російської Федерації, що посвідчує особу громадянина Російської Федерації за межами Російської Федерації.

Згідно до пп. 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Таким чином, не маючи інших законних підстав для перебування на території України визначених ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Відповідач, мав право тимчасово перебувати на території України не більш як 90 днів протягом 180 днів, на підставах визначених ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пп. 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150.

Відповідач, із клопотанням щодо продовження терміну перебування на території України, чи із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до ГУДМС України в Дніпропетровській області не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не отримував.

Також, після втрати Відповідачем паспорта громадянина Російської Федерації, Відповідач не повідомив про факт втрати вищезазначеного документа до ГУДМС України в Дніпропетровській області, як того вимагає ч. 1 ст. 2 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської федерації про безвізові поїздки громадян, та не звернувся за отриманням довідки, що підтверджує заяву про втрату документів.

Таким чином, Відповідач, після закінчення граничного періоду тимчасового перебування на території України встановленого законодавством (не більш як 90 днів протягом 180 днів), ухилився від виїзду з України, та не маючи інших законних підстав для подальшого перебування в Україні, перейшов на нелегальне становище в Україні, чим порушив вимоги ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пп. 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина 5 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Як вбачається з наданих доказів Відповідач, востаннє здійснив в`їзд в Україну у 2006 році, перебуваючи на території України вчинив тяжкий злочин за який відбуває покарання в місцях позбавлення волі, паспорт ним втрачений, із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні до ГУДМС України в Дніпропетровській області не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не отримував, тобто законних підстав перебування на території України у нього немає. Крім того, в зв`язку з тим, що постійного місця проживання та законних засобів для існування він не має, приймаючи до уваги відсутність коштів, є всі підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове повернення до країни походження або третьої країни. При цьому, суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача, пре те, що він самостійно може повернутися до Російської Федерації, оскільки доказів цього ним суду не надано.

Судом під час розгляду даної справи з наявних у справі доказів та наданих учасниками справи пояснень не було встановлено наявності обставин, передбачених ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача за межі України.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а також приймаючи до уваги положення ч.19 ст.289 КАС України за якими за подання до адміністративного суду позовних заяв у справах, визначених ст.289 КАС України судовий збір не сплачується, судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 268, 288, 289, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України - задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допустити рішення до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. А. Папарига