Рішення № 97027831, 23.03.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.03.2021

Справа № 334/3357/20

Провадження № 2/334/576/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алєйніковой О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, вказавши, що 02.05.2017 року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 181627 в електронній формі. За умовами п.1.1 укладеного Договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 1500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

02.05.2017 року у встановленому п.п.4.1, 4.2 Правил порядку, відповідач оформив Заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача. Заявка для отримання позики містить всі ідентифікуючі дані щодо позичальника, а також фото останнього. На підставі заповненої відповідачем заявки між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем було укладено Договір позики в електронній формі. Пунктом 1.6. Договору позики встановлено, що невід`ємною частиною Договору є Правила.

Пунктами 1.3, 1.4 Договору позики встановлено, що позика надається строком на 15 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем.

Позивачем в порядку встановленому п.1.4 Договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 1500,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК«ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «Веллфін» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

Позивачем належним чином виконані умови Договору позики, в той час як відповідачем отримані кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.

Згідно п.1.5.1 Договору позики, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 0,95% від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 0,95% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.1.1, 1.5.1 Договору позики, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 19.06.2020 року становить 66108 грн., з яких: 1500,00 грн. - основний борг; 17190,00 грн. - заборгованість по відсотках; 47418,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а Договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст.6,627 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.

Станом на день подання позову ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по договору позики не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за договором позики в розмірі 66108,00 грн., яку позивач просить стягнути, а також понесені ним судові по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. у зв`язку зі зверненням із позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Сторони були повідомлені про слухання справи належним чином шляхом направлення поштою ухвали та судової повістки-повідомлення.

Представник позивача просив про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштою ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви, які повернулися до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв та клопотань до суду не надавав.

За таких обставин, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку ти, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст.ст.19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 02.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 181627 в електронному вигляді, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 15 днів зі сплатою процентів за користування позикою зазначені у п. 1.5.1, а саме: 1% від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 1% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору

Пунктами 1.3, 1.4 Договору позики встановлено, що позика надається строком на 15 днів та має бути повернута згідно Графіку розрахунків до 17.05.2017 року. Цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Позивачем в порядку встановленому п.1.2 Договору позики через оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», згідно угоди на переказ коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року, на картковий рахунок відповідача 02.05.2017 р. була перерахована сума позики 1500,00 грн.

Відповідно до п.7.1 Договору позики № 181627 від 02.05.2017 року, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «ВЕЛЛФІН», які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 Правил, заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.

Згідно п.6.3 Правил, у разі прийняття позитивного рішення Товариство інформує Заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в Заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в Особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в Заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню Заявник отримує електронну копію договору позики.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України..

Відповідно до ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв`язку з порушенням позичальником строку повернення позики та процентів за користування позикою товариство «ВЕЛЛФІН» 30.06.2020 року звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості станом на 19.06.2020 року в розмірі 66108,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - основний борг; 17190,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 47418,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

За умовами укладеного сторонами договору позики № 181627 від 02.05.2017 року ТОВ «ВЕЛЛФІН», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі до 17.05.2017 року.

Сторони досягли згоди у тому, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до умов цього договору та Графіку розрахунків ( п.3.1 Договору позики №181627 від 02.05.2017 року).

Згідно визначеного сторонами графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 17.05.2017 р. в сумі 1740,00 грн., з яких 1500,00 грн. сума по договору та 240,00 грн. сума до сплати процентів.

Таким чином, позикодавець відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 17.05.2017 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Довідка щодо заборгованості, надана позивачем свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою в сумі 64 600 грн. включає період з 18.05.2017 року по 19.06.2020 року, який виходить за межі строку кредитування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «ВЕЛЛФІН» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках та прострочених відсотках за користування позикою за період з 18.05.2017 року по 19.06.2020 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволення та з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за Договором позики № 181627 від 02.05.2017 року в сумі 1740,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 240 грн. - проценти за користування позикою в межах строку кредитування. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 55,32 гривень (пропорційно задоволеним позовним вимогам).

Керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265,280-289 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄРПОУ 39952398, адреса: 03601, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, рахунок IBAN- НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) заборгованість за Договором позики №181627 від 02.05.2017 року в сумі 1740,00 грн., (одна тисяча сімсот сорок гривень) з яких: 1500,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 240 грн. - проценти за користування позикою в межах строку кредитування.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄРПОУ 39952398, адреса: 03601, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, рахунок IBAN- НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) судові витрати в розмірі 55,32 грн. (п`ятдесят п`ять гривень 32коп.)

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Гнатюк