Рішення № 97026408, 13.05.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5130/20

Провадження № 2/456/520/2021

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Свержинська І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3199, Управління Державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області про стягнення моральної шкоди, спричиненої в результаті протиправної бездіяльності військової частини А3199,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника ВЧ А3199 Тюльпарова О.А.

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що він проходив військову службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України, а саме у військовій частині А1594 (з 28.12.2019 найменування «військова частина А1594» анульовано та введено «військова частина А3199»). Звільнений у запас ЗСУ за п. «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) ч.6 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням підпункту «ї» п.1 ч.8 цієї ж статті, наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу ЗСУ (по особовому складі) від 23 листопада 2017 року №187. 12 грудня 2017 року був виключений зі списків особового складу військової частини А3199 наказом командира військової частини А1594 від 12 грудня 2017 року №191. 02 листопада 2019 року у порядку Закону України «Про звернення громадян» позивач надіслав до військової частини А3199 звернення, в якому просив здійснити нарахування та виплату йому компенсації за не використану відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 по 2017 роки, спираючись на чинне законодавство України та судову практику. Отримавши відповідь від військової частини А3199, йому було відмовлено у виплаті компенсації, тому позивачем було подано адміністративний позов на бездіяльність військової частини А3199. Рішенням від 14 серпня 2020 року, яке набрало законної сили (справа № 1.380.2019.006241), його позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а саме:визнано протиправну бездіяльність військової частини А3199 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 ґрошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки та зобов`язано військову частину А3199 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки. Тобто, станом на день прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу з ним не проведено розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме невикористані календарних днів додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 року по 2017 рік, яке є однією із основних державних гарантій для військовослужбовців, які приймали участь в бойових діях на сході України, що в подальшому позивачем витрачені значні зусилля та час для відновлення свого порушеного права. Наявність моральної шкоди мотивує тим, що протиправна бездіяльність військової частини А3199 призвели до того, що позивач був змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже витрачати значних зусиль та часу для його відновлення. Захист свого права вимагав від нього додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, так як у зв`язку із необхідністю оформлення документів для захисту своїх прав та для забезпечення доставки документів до суду. Усі ці обставини призвели до виникнення у позивача хвилювань та переживань, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані.

Враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 40 000 гривень.

Позивач просить стягнути з Військової частини А3199, Управління Державної казначейської служби України в Очаківському районі на його користь моральну шкоду у розмірі 40000 грн.

Представником відповідача Управління Державної казначейської служби України в Очаківському районі подано відзив на позовну заяву (а.с.44-47), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позивачем не доведено наявність моральної шкоди, її розмір та ненадані належні, допустимі та достовірні докази цього факту. Крім цього, зазначив, що згідно підпункту 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. У пунктах 5.4, 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України. Разом з тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515 цс 19) (пункт 44). Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16). Наділення органів ДКСУ повноваженнями щодо виконання судових рішень про стягнення коштів з Державного бюджету України, не вказує на безумовний обов`язок останніх нести юридичну відповідальність за діяння держави та створених нею органів. Отже, прохання позивача здійснити стягнення з органу Казначейства є помилковим, таким, що суперечить нормам чинного законодавства у даній категорії справ. Крім того, орган Казначейства не є органом, що порушив чи не визнав порушені права, інтереси позивача. Тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представником відповідача Військової частини А3199 подано відзив на позовну заяву (а.с.58-61), в обґрунтування якого покликаючись на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду 14.01.2020 по справі №1.380.2019.006241 було визнано протиправною бездіяльність військової частини щодо невиплати позивачу компенсації за відпустку як учаснику бойових дій, та зобов`язано здійснити таку виплату. В даній справі спірним питанням була наявність у позивача права на виплату при звільненні грошової компенсації за невикористану відпустку, при цьому це питання було спірним і неоднозначним по всій території України, що підтверджується розглядом Верховним Судом зразкової справи №620/4218/18. Необхідність розгляду такого спору як зразкової справи була викликана неоднозначними положеннями законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та суперечливою судовою практикою з цього питання. Тому вина військової частини відсутня, військова частина не мала намірів порушувати права позивача. Зазначають, що в позові повинно бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги повинні бути підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами, а між моральною шкодою і протиправним діянням заподіювача такої шкоди має бути причинний зв`язок та вина останнього в її заподіянні. Позивач вказує, що звернення до суду негативно відобразилось на його психоемоційному стані, при цьому як саме не вказав та доказів, цьому не надав. Враховуючи вищевикладене, стає очевидним факт відсутності моральної шкоди, оскільки нічим не підтверджується заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Тобто, позивачем не викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину. Позивачем не вказано з чого він виходив при оцінці заподіяної шкоди. Тож, моральна шкода фактично є надуманою, а її розмір визначено позивачем безпідставно та належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами не підтверджено. Просять відмовити в задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на викладені у позові обставини та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Військової частини А3199 проти задоволення позовних вимог заперечив, суду пояснив, що позивачем не викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено докази, що підтверджують факт заподіяння йому моральної шкоди, тому просить відмовити в позові.

Представник відповідача Управління Державної казначейської служби України в Очаківському районі в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заяви, клопотання учасників справи.

Представником відповідача Військової частини А3199 подано:

клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.42, 73-74, 99);

заяву про залишення позову без розгляду (а.с.52-53).

Представником відповідача Управління Державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області подано:

заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.65).

Позивачем подано:

заяву про долучення до матеріалів справи документів (а.с.76-98).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 11.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 21-22).

Ухвалами від 17.03.2021, 06.05.2021 доручено Очаківському міськрайонному суду Миколаївської області проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції (а.с.43, 101).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 05.04.2018 Очаківським райвійськкоматом Миколаївської області вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.07.2007 по 12.12.2017 проходив службу, військове звання капітан-лейтенант (а.с.8-9).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 04.03.2015 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій (а.с.10).

Відповідно до довідки №792 від 16.06.2020 виданої Військовою частиною А3199 вбачається, що розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 12.12.2017 становить 466,21 грн. (а.с.77-78).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність військової частини та зобов`язано військову частину нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рік (а.с.11-18, 79-83).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із спричиненням позивачу, на його думку, моральної шкоди відповідачами внаслідок порушення його прав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до пункту 5 Постанови необхідно з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Такими даними можуть бути показання свідків.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, суд бере до уваги роз`яснення, викладені у пунктах 3, 5, 9 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та у пункті 24 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що позивач ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А3199 та звільнений у зв`язку із закінченням строку контракту. Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність військової частини та зобов`язано військову частину нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рік.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Позивач вказує, що звернення до суду негативно відобразилось на його психоемоційному стані, при цьому як саме не вказав та доказів, цьому не надав.

Практика Верховного Суду (№580/1617/19) зводиться до того, що лише факт порушення прав позивача, враховуючи обставини за яких він виник, не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Позивач звернувся до двох відповідачів Військової частини А3199, Управління Державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області про стягнення моральної шкоди в сумі 40000 грн.

Наявність моральної шкоди заподіяної позивачу він мотивує тим, що протиправна бездіяльність військової частини А3199 призвели до того, що позивач був змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже витрачати значних зусиль та часу для його відновлення. Захист свого права вимагав від нього додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, так як у зв`язку із необхідністю оформлення документів для захисту своїх прав та для забезпечення доставки документів до суду. Усі ці обставини призвели до виникнення у позивача хвилювань та переживань, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані.

Суд звертає увагу на те, що на підтвердження вищенаведених обставин про заподіяння позивачу діями військової частини А3199 моральної шкоди позивач не надав жодного доказу, а тільки називає їх ознаки та порушення його прав, які той поновив відповідно до рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до обгрунтованого висновку про те, що позивач не довів поза розумним сумнівом того, що саме вказаними діями військової частини А3199 йому заподіяно моральної шкоди.

Щодо підстав заподіяння позивачу моральної шкоди відповідачем Управлінням Державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області, то позивач жодним чином не обґрунтував свої позовні вимоги та не надав жодного доказу того, якими діями відповідача заподіяно йому моральну шкоду.

Крім цього суд вважає, що задоволення позовних вимог позивача та поновлення його прав відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2020, на яке покликається позивач, є достатньою сатисфакцією відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази у сукупності, зокрема врахувавши те, що стороною позивача не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог, тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі статей 22, 23 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А3199 (місцезнаходження: Миколаївська область, м.Очаків, військова частина А3199), Управління Державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області (місцезнаходження: Миколаївська область, м.Очаків, вул.Торгова,44) про стягнення моральної шкоди, спричиненої в результаті протиправної бездіяльності військової частини А3199.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 18 травня 2021 року.

Головуючий суддя В. М. Бораковський