Вирок № 97024440, 18.05.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3102/21 18.05.2021

н\п 1-кп/490/389/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

________________

Справа № 490/3102/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого судді - Лагода К.О.,

секретаря судового засідання - Бондаренко А.В.,

за участю прокурора - Короткової Т.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020150020003429, відомості про яке внесено 09.12.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, працює, одружений, раніше судимий:

- 29.12.2020 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.162 КК України до штрафу у розмірі 850грн.,

- 29.03.2021 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч. 1 ст. 185 КК України до 80-ти годин громадських робіт, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України вироки Миколаївського районного суду Миколаївської області за ч.1 ст.162 КК України від 17.12.2020р. та 29.12.2020р., якими ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді штрафів - слід виконувати самостійно;

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

08.12.2020, приблизно о 05:00 год, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, направленим на таємне викрадення чужого майна, підійшов до будинку АДРЕСА_3 , та у нього виник злочинний корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з метою власного незаконного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 переліз через паркан домоволодіння, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , зайшов до приміщення гаражу, що був не зачинений, де побачив велосипед марки «Formula Blizzar», з серійним номером НОМЕР_1 , та скориставшись тим, що його протиправні дії непомітні для оточуючих та потерпілого, ОСОБА_1 таємно викрав з приміщення гаражу велосипед марки «Formula Blizzar», з серійним номером НОМЕР_1, вартістю 1770 грн., який належить ОСОБА_2 .

В подальшому, ОСОБА_1 утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 1770 грн.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна(крадіжка), поєднаного із проникненням до іншого приміщення, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину у вчиненні

інкримінованого правопорушення визнав повністю та пояснив, що 08.12.2020 року він, знаходячись на АДРЕСА_3, переліз через паркан домоволодіння, зайшов до приміщення гаражу, що був не зачинений, побачив велосипед та викрав його.ОСОБА_1 зазначив, що в подальшому викрадений велосипед він продав за 600 грн, отриманими грошима розпорядився на власний розсуд. Обвинувачений зазначив, що вподальшому викрадений велосипед він повернув власнику. У вчиненому ОСОБА_1 щиро покаявся, просив суд суворо його не карати.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловила жодних заперечень щодо встановлених обставин, враховуючи позицію потерпілого, викладеної в наданій ним заяві про небажання брати участь у судовому засіданні та призначення покарання на розсуд суду, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_1 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і ОСОБА_1 винуватий у його вчиненні, так як він так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням до іншого приміщення.

Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття.

Відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який раніше судимий, одружений, має постійне місце мешкання, працює характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, інвалідності не має, а тому приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним нових злочинів.

Разом із тим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що на підставі вимог ч. 4 ст. 70 КК

України, за сукупністю кримінальних правопорушень, слід призначтии ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш тяжкого покрання, призначеного за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.03.2021 року, більш тяжким покранням за цим вироком, а штрафи у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень кожен, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили слід наступним чином вирішити долю речових доказів, а саме:

- велосипед марки «Formula Blizzar», з серійним номером НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом згідно до постанови слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області Коваль А.С. від 25.12.2020 року і повернутий потерпілому ОСОБА_2 для подальшого зберігання - вважати повернутим належному власнику;

Відповідно до ст. ст. 118, 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

З огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення ОСОБА_1 на користь держави витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-20/17332-ТВ від 30.12.2020 року, що становлять 1144,15 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні, п`ятнадцять копійок).

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави 1144,15 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні, п`ятнадцять копійок) в рахунок відшкодування вказаних процесуальних витрат.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370- 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш тяжкого покрання, призначеного за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.03.2021 року, більш тяжким покранням за цим вироком, остаточно призначивши ОСОБА_1 покрання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України призначені покрання ОСОБА_1 у виді штрафів у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень кожен, за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.03.2021 року - виконувати самостійно.

Строк початку відбуття покарання ОСОБА_1 слід відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Речові докази:

-велосипед марки «Formula Blizzar», з серійним номером НОМЕР_2 - вважати повернутим належному власнику - ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму процесуальних витрат у розмірі 1144,15 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні, п`ятнадцять копійок).

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається

обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя К.О. Лагода