Ухвала суду № 97024202, 05.05.2021, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/149/20

Провадження № 2/144/228/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2021 р. смт. Теплик

Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Герман О.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката – Човганюк Алли Миколаївни про стягнення судових витрат на користь позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Теплицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва на спадщину за заповітом недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Теплицького районного суду від 30 квітня 2021 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Теплицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва на спадщину за заповітом недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на спадкове майно.

05 травня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надійшла заява про стягнення судових витрат по справі з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 12 000 грн., які були фактично сплаченні за надані послуги адвоката у відповідності до квитанції до прибуткового касового ордеру №02/10-20 від 02.10.2020 року, про що стороною позивача заявлено до закінчення судових дебатів.

Вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи № 144/149/20, суд дійшов наступного.

Нормою ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Частиною 8 цієї статті встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг з їх детальним описом та документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19), постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16 (провадження № 61-39474св18)та у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17 (провадження № К/9901/24344/18).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Між адвокатом Човганюк А.М. та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір б/н від 14 вересня 2020 року про надання правової допомоги.

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Представником позивача адвокатом - Човганюк А.М., подано до суду лише квитанцію до прибуткового касового ордера № 02/10-20 від 02 жовтня 2020, відповідно до якої - прийнято від ОСОБА_1 , на підставі договору б/н від 14.07.2020 по справі № 144/530/20, 12000 (дванадцять тисяч) гривень, однак не надано розрахунку таких витрат, також не вірно вказаний номер справи у квитанції, а саме № 144/530/20, однак адвокат Човганюк А.М. представляла інтереси позивача ОСОБА_1 у справі № 144/149/20, таким чином, позивачем не доведено понесенні нею витрат на професійну правничу допомогу .

З цих підстав суд ставить під сумнів реальність понесення таких витрат та доходить висновку про те, що заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката - Човганюк А.М. про стягнення судових витрат задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 142, 260, 261, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката – Човганюк Алли Миколаївни про стягнення судових витрат на користь позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Теплицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва на спадщину за заповітом недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя