Ухвала суду № 97023276, 14.05.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2159/21

Провадження № 2/711/1676/21

У Х В А Л А

14.05.2021 м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, який зареєстрований 23.08.2008 у відділі РАЦС по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції (актовий запис № 1271).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені у статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. ч. 2, 9, 10 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка зазначає адресу місця проживання відповідача ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 20.04.2021 судом здійснено запит до відділу реєстрації місця проживання Черкаської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.05.2021 на даний запит судом отримано відповідь, з якої вбачається, що у відділі реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, - відсутні відомості щодо місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивачка у позовній заяві зазначила місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, як вбачається із доданої до позовної заяви довідки про реєстрацію місця проживання особи від 04.02.2019, - місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до території Соснівського району м. Черкаси. Крім того, як зазначено у позові, від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження. Відповідно до статті 3 даного Закону, - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання - це паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Крім того, Законом визначено, що місцем проживання особи - є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. При цьому, зазначено, що реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, враховуючи зазначені норми чинного законодавства, суддею не встановлено жодних обставин, які б давали можливість розгляду цієї справи саме Придніпровським районним судом м. Черкаси, а тому суддя вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 ЦПК України, дана цивільна справа повинна бути передана до Соснівського районного суду м. Черкаси, тобто за зареєстрованим місцем проживання позивачки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), що відноситься до території Соснівського району міста Черкаси.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Крім того, таке рішення суду повністю відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті 24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.

За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 27, 28, 30-32, 187 ч. 9, 353, 354 ЦПК України суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - передати до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст ухвали складено 14.05.2021.

Суддя: С. М. Позарецька