Ухвала суду № 97022536, 19.05.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 712/12709/20

Провадження №1-кп/409/54/21

У Х В А Л А

19 травня 2021 року смт Білокуракине

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі колегії суддів:

головуючого судді Титова А.О., суддів Максименко О.Ю., Третяк О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Солдатенко А.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Мартинюка М.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Чудовського І.В.,

розглянувши в приміщенні Білокуракинського районного суду Луганської області у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 22020250000000012 від 10.03.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.332-1, ч.2 ст.332-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2021 року до Білокуракинського районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.332-1, ч.2 ст.332-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником Чудовським І.В. заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

В обґрунтування заявленого клопотання захисник вказує, що обвинувальний акт не містить конкретизації при кваліфікації передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України сприяння діяльності терористичної організації, не вказано конкретні ознаки терористичної організації та конкретних осіб, які здатні бути суб`єктами відповідного кримінального правопорушення, обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, порушує презумпцію невинуватості, оскільки містить числені категоричні ствердження про злочинні дії обвинуваченого без доведення факту скоєння злочину вироком суду. Крім того, в обвинувальному акті не зазначені обставини, що пом`якшують покарання, а надана стороні захисту копія такого акту не містить печатки.

Обвинувачений в судовому засіданні клопотання свого захисника підтримав, просив задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечував, вказував, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного КПК України, містить формулювання обвинувачення, відповідні підписи та додатки. Стороні захисту, на виконання вимог КПК України, вручено копію обвинувального акту без печатки, в той же час, оригінал обвинувального акту, скерований на адресу суду містить відповідну печатку прокуратури.

На думку прокурора, доводи сторони захисту зводяться до тверджень про те, що так звані «ЛНР» та «ДНР» не є терористичним організаціями, в той же час, прокурор вказує, що ці обставини є предметом розгляду справи по суті, а не підготовчого судового засідання.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, суд враховує наступне.

Вимоги до обвинувального акту, зокрема, порядок його складання, відомості, які такий акт повинен містити та перелік необхідних додатків до нього викладені у ст. 291 КПК України.

Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що суд в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності вимогам цього Кодексу,

Інших підстав для повернення обвинувального акту прокурору законом не передбачено.

Дослідження змісту обвинувального акту свідчить про те, що в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме, що встановлено досудовим розслідуванням, а відтак відсутні підстави вважати, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України, державне обвинувачення – це процесуальна діяльність прокурора, яка полягає у доведені перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

За змістом ч.ч. 2 та 3 ст. 337 КПК України, прокурор в ході судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи, а суд, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, має право вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.

При цьому, з`ясування обставин справи, в тому числі щодо встановлення як факту так і форми передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України сприяння діяльності терористичної організації, щодо ознак такої організації, наявності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а також перевірка цих обставин доказами є наступною стадією судового провадження і не є завданням підготовчого судового засідання.

Відсутність гербової печатки органу прокуратури на копії обвинувального акту також не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки у ч. 3 ст. 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підпису слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Інших додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта ст. 291 КПК України не містить.

Щодо доводів захисника про порушення принципу презумпції невинуватості з причин того, що обвинувальний акт містить числені категоричні ствердження про неправомірні дії обвинуваченого без доведення факту скоєння злочину вироком суду, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Таким чином, викладення в обвинувальному акті стороною обвинувачення певних обставин та дій осіб у ствердній формі вказує на те, що прокурор вважає такі обставини і дії певних осіб встановленими в ході досудового розслідування. Крім того, наведені обставини не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору відповідно до вимог КПК.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи захисника щодо невідповідності обвинувального акту вимогам чинного законодавства та необхідності повернення його прокурору – не знайшли свого підтвердження, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення заявленого стороною захисту клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 291, 314, 337, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника – адвоката Чудовського І.В. про повернення прокурору як такого, що не відповідає вимогам КПК України, обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22020250000000012 від 10.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.332-1, ч.2 ст.332-1 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.О.Титов

Суддя О.Ю.Максименко

Суддя О.Г.Третяк