Рішення № 97022020, 18.05.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6763/20

2/215/1303/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О.

за участю секретаря Махоні Н.Ю.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 10869 грн. 81 коп. - заборгованості за кредитним договором б/н від 12.01.2017, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7217 грн. 73 коп., в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 7217 коп. 73 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 0,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 1552 грн. 19 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 2099 грн. 89 коп. - пені, 0,00 грн. - комісії. При цьому посилається на те, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в зв`язку з чим підписала заяву б/н від 12.01.2017, згідно з якою їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, визначеному Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який в подальшому був збільшений до 500 грн.. У порушення умов договору відповідач не повернула банку у повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим кредитом, відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625, та пеню на загальну суму 10869 грн. 81 коп., а також судовий збір у розмірі 2102 грн..

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість та не доведеність. При цьому зазначає, що відповідач дійсно 12.01.2017 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, проте зробила це з наміром отримати лише картку для соціальних виплат. Вказана Анкета-Заява, крім персональних даних відповідача не містить жодних відміток про оформлення та видачу взагалі будь-яких карток. Позивачем документально не доведено про отримання відповідачем кредитної картки та встановлення на неї початкового і збільшеного кредитного ліміту, за відсутності даних про реквізити карткового рахунку і його виду. З довідки, наданої позивачем, неможливо встановити, коли саме сплинув термін дії кредитної картки, нібито виданої відповідачу. Також відсутні докази, що з відповідачем укладено саме кредитний договір та їй надано кредит, оскільки вона не була ознайомлена та не підписувала Умови та Правила надання банківських послуг у ПриватБанку і Тарифи обслуговування кредитних карт. Крім того, відповідачем не укладалися договори банківського рахунку та про видачу платіжного засобу (кредитної карти). Надані позивачем розрахунок та виписка не є належними доказами підтвердження заборгованості відповідача, оскільки не містять номера особового рахунку, який би був пов`язаний з Анкетою-Заявою, та підписані і складені особою, інформація про яку відсутня (вх.№2787 від 10.02.2021).

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач, підписавши заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, зобов`язувалась виконувати умови, викладені в них і Тарифах банку, тобто договорі банківського обслуговування в цілому. На підставі цих документів: заяви Позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів, відповідачу було відкрито картковий рахунок, ключем до якого є пластикова картка, яку відповідач отримала, і мобільний телефон, який вказано нею в заяві. Тобто Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Відповідач, користуючись картою не зверталась до Банку за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що вона знала їх розмір й інші умови обслуговування та повністю погодилась з ними. Підставою для відкриття рахунків для обслуговування кредиту є кредитний договір, а не окремі договори. Виконання договору позивачем щодо надання можливості використання кредитного ліміту підтверджується випискою по рахунку, де зазначені відповідні операції, а також операції щодо часткового повернення коштів, тобто виконання договору відповідачем, що неможливе без наявності картки «Універсальна». Виписка по рахунку та розрахунок заборгованості сформовані банківськими комплексами та підписані представником банку, довіреність якого є в матеріалах справи. Щодо перевищення кредитного ліміту, то відповідач скористався послугою «Оплата частинами», і під час списання чергового щомісячного платежу по оплаті частинами відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що стало наслідком перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Крім того, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований (вх.№5324 від 16.03.2021).

Ухвалою від 14.12.2020 відкрито провадження у справі, визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Ухвалою від 02.02.2021 за клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 04.03.2021.

Ухвалою від 04.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про огляд веб-сайту та розгляд справи було відкладено в зв`язку з не направленням відповідачу судової повістки про виклик через відсутність у суду знаків поштової оплати для відправлення кореспонденції.

Ухвалою від 07.04.2021 за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено на 18.05.2021.

Сторони у судове засідання 18.05.2021 не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його та відповідача відсутності, просив відмовити у задоволенні позовних вимог (вх.№9900 від 18.05.2021).

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 12.01.2017 (копія, а.с.11).

У цій заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними у рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона згодна отримати екземпляр договору про надання банківських послуг шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.privatbank.ua та зобов`язується виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг та регулярно самостійно знайомиться із їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Крім того, у вказаній анкеті-заяві вказано, що ОСОБА_1 підтверджує про ознайомлення і свою згоду з Умовами і Правилами надання послуги накопичення «Скарбничка» і вона згодна оформити дану послугу. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту їй роз`яснені і зрозумілі, рекламний буклет із тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування нею отримані.

До кредитного договору банк додав Витяг із тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та із Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом від 30.11.2016 №PR-2016-7273851 (а.с.12, 13-68).

Відповідно до Довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н за яким було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 12.01.2017, термін дії 07/20 (а.с.9).

З Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я ОСОБА_1 (договір б/н) вбачається, що 12.01.2017 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 та на нього встановлено кредитний ліміт 500 грн., який 30.08.2018 зменшено до 0,00 грн. (а.с.10).

З виписки за договором №б/н станом на 15.10.2020 ОСОБА_1 за період із 12.01.2017 по 01.03.2020 вбачається, що 12.01.2017 на картку № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 грн. та з цього дня розпочався рух коштів по ній шляхом здійснення відповідачем розрахунків, зняття готівкових коштів та самостійного їх внесення на картку (а.с.77-78).

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором №б/н від 12.01.2017, згідно з яким станом на 30.11.2019 заборгованість відповідача складала 9317 грн. 62 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7217 грн. 73 коп., в тому числі: 5677 грн. 14 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 1540 коп. 59 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. 00 коп. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 1749 грн. 89 коп. - пені за прострочене зобов`язання, 350 грн. - пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. (а.с.6-7).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 12.01.2017 станом на 12.10.2020 відповідач має заборгованість на суму 10869 грн. 81 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7217 грн. 73 коп., в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 7217 коп. 73 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 0,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 1552 грн. 19 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 2099 грн. 89 коп. - пені, 0,00 грн. - комісії, 0,00 грн. - по судовим штрафам (а.с.8).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Велика Палата Верховного Суду (Постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку заборгованості, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витяг з Тарифів містить умови щодо декількох видів карток «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», тому не можливо встановити, який саме тариф обрала і на який погодилась відповідач та якою карткою вона користувалась.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких, зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункти 1.1.7.11, 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у вказаній вище постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Укладений між сторонами кредитний договір від 12.01.2017 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи із вищенаведеного у відповідача до пред`явлення позивачем даного позову до суду не виникло зобов`язання з повернення отриманих коштів.

Позивач на підтвердження виконання договірних відносин про отримання відповідачем кредитних коштів, крім анкети-заяви від 12.01.2017, надав виписку за договором, у якій зокрема відображено операцію щодо встановлення кредитного ліміту у 500 грн., проте в ній відсутні відомості щодо збільшення відповідачу кредитного ліміту до суми 7217 грн. 73 коп. і таких доказів суду позивачем не надано.

З вказаної виписки також вбачається, що за картою № НОМЕР_1 за період користування карткою відповідач отримала кредитних коштів в сумі 5290 грн. 72 коп. та в свою чергу повернула шляхом самостійного внесення відповідних сум 7826 грн. 08 коп..

Таким чином, випискою по рахунку відповідача, наданою позивачем, підтверджується факт повної сплати (списання коштів) відповідачем отриманих в банку коштів та виключає можливість їх повторного стягнення з відповідача.

Крім того, з вказаної виписки вбачається, що погашення кредиту відповідачем здійснювалось шляхом поповнення карткового рахунку в різний спосіб (через банк, платіжний термінал, перекази тощо), після чого банк самостійно здійснював утримання коштів на визначені та на його думку погоджені з клієнтом складові у порядку черговості (неустойку та відсотки).

Зазначене також відображено у розрахунках заборгованості за договором б/н від 12.01.2017 станом на 30.11.2019 та розрахунку заборгованості станом на 12.10.2020, де за період з 12.01.2017 по 01.12.2019 банком нараховувались та з рахунку автоматично списувались пеня та відсотки за користування кредитом, сплата та розмір яких не були погоджені сторонами, про що свідчить зокрема графа 4 «відсотки погашені за рахунок кредиту».

Крім того, відповідач з 16.07.2017 по 12.10.2020 року кредитними коштами не користувалася, що зазначено у розрахунку заборгованості (графа 3) та виписці по рахунку.

Враховуючи, що позивачем безпідставно, без узгодження з відповідачем, проводилось нарахування та автоматичне списання коштів на погашення заборгованості, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості, який сам по собі не може бути належним та допустимим доказом наявності та розміру заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 7217 грн. 73 коп..

Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача простроченого тіла кредиту в сумі 7217 грн. 73 коп.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування процентів має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При їх обчисленні за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні.

Анкета-заява від 12.01.2017, яку підписала відповідач, не містить строку та порядку погашення кредиту, що унеможливлює встановлення факту порушення відповідачем строку повернення боргу, а доказів пред`явлення їй вимог про повернення кредиту до моменту звернення з цим позовом до суду позивач не надав.

Отже, відсутні підстави для застосування до відповідача ОСОБА_1 відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України у розмірі 1552 грн. 19 коп., тому суд відмовляє у задоволенні цих вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач, заявляючи вимоги про погашення кредиту, просив суд у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути також пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Проте, як зазначалось вище, у заяві, підписаній сторонами 12.01.2017, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №б/н від 12.01.2017, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2101 грн. 00 коп. слід покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне рішення складено 18.05.2021.

Суддя: