Рішення № 97018466, 19.05.2021, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/34/21

Провадження № 2/745/55/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., із секретарем Савченко Д.І., за участю представника позивача Кулаги О.В. у режимі відеоконференції,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з позовною заявою до суду та пояснює, що 25.08.2010 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідачу був наданий кредит на суму 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно тарифів обслуговування кредитних карт. Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за ним в установлені в ньому терміни і порядку та сплачувати банку нараховані проценти та комісію в розмірах, визначених у договорі. Станом на 30.11.2020 року у відповідача склалася прострочена сума заборгованості в розмірі 19 090,84 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача, та - судові витрати.

У відзиві та запереченні відповідач позовні вимоги не визнав повністю, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так, у заяві позичальника не зазначені процентна ставка та розмір кредитного ліміту. Не надані підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу «Умови та правила банківських послуг», у анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не доведені до відома відповідача, та не підтверджують доведення до відома відповідача істотних умов кредитування.Відповідно до наданих позивачем «Розрахунку заборгованості станом на 30.11.2020 року» та «Виписки по рахунку» відповідач сплатив позивачу 15 740,19 гривень, що підтверджується наданим відповідачем «Розрахунком проведених виплат». З огляду на це, вимоги позивача про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача Кулага О.В. позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовільними, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.08.2010 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 20).

У тексті вказаної заяви зазначено, що відповідач погодився із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Зазначено, що він ознайомивсь та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послу, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Зобов`язавсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись із їхніми змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Згідно з розрахунком заборгованості (а.с. 4 - 17) станом на 30.11.2020 р. заборгованість за кредитним договором становить 19 090,84 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 15 366,23 грн., заборгованості по простроченим відсоткам в сумі 3 724,61 грн.

З виписки за договором №б/н станом на 03.12.2020 року вбачається, що відповідач користувався банківською карткою, частково погашав заборгованість (а.с. 55-80).

Відповідачу були видані картки: НОМЕР_1 , відкрита 06.03.2012 року строком дії до 12/15; НОМЕР_2 , відкрита 02.11.2012 року строком дії 06/16; НОМЕР_3 , відкрита 21.01.2016 року строком дії до 01/20; НОМЕР_4 , відкрита 07.10.2016 року строком дії до 09/20; НОМЕР_5 , відкрита 08.08.2018 року строком дії до 05/22; НОМЕР_6 , відкрита 28.01.2019 року строком дії до 11/22 (а.с.19).

Старт карткового рахунку по карті НОМЕР_1 відбувся 06.03.2012 року кредитний ліміт змінювався. 28.01.2019 року кредитний ліміт збільшено до 15 000 грн., та 01.06.2020 року - зменшений до 0,00 грн. (а.с. 18).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету, при цьому Умови та Правила надання банківських послуг, є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25.08.2010, надана АТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження своїх вимог про стягнення кредитної заборгованості, не містить наміру відповідача отримати кредитну картку. У цій заяві не йдеться про встановлення кредитного ліміту на картку та не зазначено вид картки, яку бажав отримати відповідач.

Наданий позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» не містить підпису відповідача.

Отже, позивачем не доведено належними та достатніми доказами, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент підписання відповідачем заяви від 25.08.2010 року взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

В оцінці доводів позивача про те, що саме заява позичальника разом з цими Умовами та Правилами становить укладений між ними кредитний договір, суд вважає за необхідне дотриматися правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, ухваленій у аналогічних правовідносинах, зміст якого зводиться до того, що роздруківка Умов та Правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), та що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанк від 25.08.2010 року, надана АТ КБ «Приватбанк» на підтвердження своїх вимог про стягнення кредитної заборгованості, не підтверджує наміру відповідача отримати саме кредитну картку, про що свідчить відсутність необхідних відміток в заяві та суми бажаного кредитного ліміту.

Посилання банку на фактичне користування відповідачем кредитними коштами з використанням отриманої кредитної карти, що підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунку відкритого на його ім`я, суд не приймає до уваги, оскільки вказане не свідчить про наявність між сторонами кредитних правовідносин за відсутності доказів укладення саме кредитного договору, а сам факт користування відповідачем кредитною лінією та часткове погашення коштів не свідчить про достеменну обізнаність відповідача, як це передбачено діючим законодавством, про суму кредитного ліміту, умови зміни розміру такого ліміту, порядку та розміру нарахування відсотків тощо. Отже сам по собі факт користування такими коштами не породжує виникнення між сторонами кредитного зобов`язання.

Разом з тим, суд враховує, що відповідачем фактично отримані та використані кошти в розмірі 15 366,23 грн. (тіло кредиту).

Із виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що банком нараховувались та з рахунку автоматично списувались відсотки за користування кредитом, в т.ч. розмір та сплата яких не було погоджено сторонами. Так, були списані кошти в сумі 15 740,19 грн. (а.с. 55-80).

Зі змісту частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З встановлених обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 у повному обсязі повернув отримані у АТ КБ «ПриватБанк» кошти.

Зважаючи на викладені обставини справи, встановлені згідно наданих сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, оцінених судом в сукупності згідно з приписами процесуального закону, суд приходить до висновку, що заборгованість за договором № б/н від 25.08.2010 року відсутня. Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягають.

Підстави для стягнення судового збору, виходячи зі змісту статті 141 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Сосницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.П. Стельмах