Вирок № 97017710, 18.05.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/662/21

№ провадження 1-кп/647/140/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря: Онус О.О.

прокурора: Задніпряної А.В.

представника потерпілого: Кобзар А.В.

обвинуваченої: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.02.2021 року за №12021232090000023, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Львове Бериславського району Херсонської області, офіційно не працевлаштованої, з базовою загальною середньою освітою, незаміжньої, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима в силу ст. 89 КК України

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, суд

встановив:

ОСОБА_1 будучи відповідно до рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 25.12.2015 року, на підставі якого 17.02.2016 року державним виконавцем Бериславського РВ ДВС ПМУ МЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження, зобов`язаним сплачувати на користь КЗ ХОР «Олешківський дитячий будинок - інтернат» аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.12.2015 року і до повноліття, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою витрати усіх доходів на свою користь, упорушення вимог ст. 51 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", глави 15 Сімейного кодексу України, будучи фізично здоровою та працездатною, до Бериславської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні не зверталася і на обліку цієї установи не перебувала, а приховувала свої доходи, отримані від праці без оформлення трудових відносин, аліменти на утримання доньки не сплачувала, жодної допомоги їй та КЗ ХОР «Олешківський дитячий будинок - інтернат» не надавала, у результаті чого утворилась заборгованість, розмір якої розраховано державним виконавцем відповідно до приписів ст.195 СК України відповідно до розміру середньої заробітної плати працівника для даної місцевості:?

- за грудень 2015 року 432,83 гривень, щомісячно, які не сплачено;

- за січень - грудень 2016 року 825,52 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за січень квітень 2017 року 1063.89 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за травень - липень 2017 року 1217,14 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за серпень - грудень 2017 року 1248,68 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за січень - березень 2018 року 1335,89 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за квітень - червень 2018 року 1473,73 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за липень - вересень 2018 року 1541,2 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за жовтень - грудень 2018 року 1573,07 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за січень - березень 2019 року 1655,9 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за квітень - серпень 2019 року 1863,05 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за вересень - грудень 2019 року 1901 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за січень - березень 2020 року 1868,75 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за квітень червень 2020 року 2066,5 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за липень - грудень 2020 року 2043,5 гривень щомісячно, які не сплачено;

- за січень - лютий 2021 року 2043,5 гривень щомісячно, які не сплачено.

Загальний розмір заборгованості станом на 26.02.2021 року становить 109 531,58 гривень, що значно перевищує суму виплат за три місяці відповідних, платежів.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)

26.02.2021 року між представником потерпілого Кобзар А.В. та підозрюваною ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.471 КПК України укладена угода про примирення.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди щодо примирення та узгодили, що за скоєння даного кримінального проступку ОСОБА_1 призначається покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України у вигляді громадських робіт строком 80 годин.

В тексті угоди передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що права, надані їй законом у зв`язку з укладенням угоди про примирення розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди про примирення обізнана, характер обвинувачення та його суть зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до неї у разі затвердження угоди з нею узгоджено та є цілком зрозумілим, свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнала повністю.

Представник потерпілого Кобзар А.В. в судовому засіданні також просила угоду затвердити та призначити узгоджене покарання, пояснивши, що претензій до обвинуваченої не має.

Прокурор не заперечувала проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання, з огляду на відповідність угоди вимогам Закону.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 віднесено до кримінальних проступків, тому укладення угоди не суперечить закону.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд вважає, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання повністю відповідають особі винної, яка за місцем проживання характеризується негативно, не працює, не одружена, на обліку лікаря нарколога та психолога не перебуває, раніше не судима в силу ст. 89 КК України, а також загальним правилам призначення кримінальних покарань. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між представником потерпілого Кобзар А.В. та підозрюваною ОСОБА_1 призначення останній узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення між представником потерпілого Кобзар Анною Валентинівною та підозрюваною ОСОБА_1 , укладену 26.02.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.02.2021 року за №12021232090000023.

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, представнику потерпілого та засудженій.

Суддя М.О.Кириленко