Рішення № 97017573, 12.03.2021, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1291/20

Провадження № 2-а/604/12/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Сташківа Н.Б.

за участі

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

представника позивача Щербатюка О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Тернопільській області, Підволочиського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Тернопільській області, Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу в розмірі 255 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що 10.09.2020 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 4 Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за нібито вчинене ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає, що вказана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії поліцейського незаконними та такими, що грубо порушили його права, виходячи із того, що у вказаній постанові вказано, що він, керуючи транспортним засобом «Volksvagen Carava» р.н.з. НОМЕР_1 , 10.09.2020 року о 09:00 год у смт. Підволочиську по вул. Д.Галицького, здійснив зупинку ближче 10м до пішохідного переходу, що не було пов`язано з наданням переваги в русі, чим порушив вимог п.п. 15.9 (г) ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України. Проте у даному випадку правил дорожнього руху не порушував, працівники поліції не зупиняли керований ним транспортний засіб, тому і не було підстав до притягнення до відповідальності. Також у постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано, на підставі яких саме доказів поліцейський прийшов до висновку про його винуватість. Крім того, під час розгляду справи, він виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив поліцейському, однак працівником поліції не було вчинено жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Вказаними діями поліцейський СРПП №4 Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а. У зв`язку з чим, постанова про накладення на нього адміністративного стягнення винесена не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому є незаконною і підлягає скасуванню, у зв`язку з чим просять позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву згідно якої просив справу розглянути у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зіславшись на обставини, викладенні у позові та просить його задоволити.

Представник відповідача - суб`єкта владних повноважень в судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, проте подав суду відзив, відповідно до якого заявлений позов не визнають. В обґрунтування пояснили, що 10.09.2020 року о 09:00 год ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж 10 метрів до пішохідного переходу. Факт скоєння позивачем правопорушення підтверджується фото, де чітко видно те, що працівник поліції Демидась О. підійшов до автомобіля та розмовляв із водієм, також на фото вбачається знак 5.35.2 «Пішохідний перехід». В ході розмови з поліцейським водій здійснив рух транспортним засобом з метою уникнення покарання, нецензурно висловлювався в сторону працівників поліції, агресивно спілкувався та на законну вимогу не пред`являв документи. В ході чого позивач сам зателефонував на лінію «102», та сам пояснив, що порушив правила дорожнього руху, однак його не влаштував факт, що працівники поліції направились за ним, після того як він закрив двері автомобіля та направився в сторону місця свого проживання. За ним поїхали працівники поліції, де у них відбувся конфліктна ситуація. Постанова винесена відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстав для її скасування не має, у задоволенні позовних вимог просять відмовити.

Суд, заслухавши ознайомившись із письмовими поясненнями позивача, поясненнями представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов є підставний і підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань :

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, яві використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Разом із тим, інспектор ГУНП у Тернопільській області повинен, у відповідності до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи інспектором ГУНП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не дотримано вказаних вимог закону, оскільки :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БАБ № 263846 від 10.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 10.09.2020 року об 09:00 год у смт. Підволочиську по вул. Д. Галицького,12, керуючи транспортним засобом здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, що не було пов`язано з наданням переваги в русі, чим порушив вимоги п.п 15.9 (г) ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України.

На підтвердження викладеного, поліцейськими долучено ведеодокази, зокрема із їх огляду встановлено, що на вул.. Д.Галицького у смт. Підволочиську зупинився автомобіль, після чого поліцейський, котрий знаходився із іншої сторони дорожнього покриття, підійшов до автомобіля та розпочав розмову із водієм. Надалі, після того як автомобіль під керуванням ОСОБА_1 заїхав на територію свого домогосподарства, між водієм та поліцейськими виникла словесна перепалка.

З наданого відеодоказу судом встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 об 09:00 год 10.09.2020 року здійснив зупинку транспортного засобу неподалік перехрестя по вул. Д.Галицького, 12.

Згідно п.п.15.9 (г) ПДР України вбачається, що зупинку забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до розпорядження МВС № 466 від 21 травня 2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зобов`язано виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото, відеоматеріалів, здійснених засобами вимірювальної техніки, яка пройшла метрологічну повірку згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», покази свідків тощо.)

В матеріалах даної справи представником відповідача не наведено, а судом не здобуто жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у протоколі обставин та спростування доводів позивача ОСОБА_1 , оскільки будь-яких вимірів щодо відстані між зупиненим транспортним засобом від перехрестя працівниками поліції не проводилось, а такий факт позивачем ОСОБА_1 заперечувався як під час спілкування із працівниками поліції так і у судовому засіданні. Інших доказів, котрі б беззаперечно доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення працівниками поліції не надано, а візуальний вигляд із відео не надає можливості встановити таку відстань.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини, та докази, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, а постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення є незаконною та такою що підлягає до скасуванню у зв`язку з відсутністю складу порушення.

Крім того, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене, судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 69, 71, 112, 158, 159, 160, 171, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 251, 258, 268, 277, 279, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області, Підволочиського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 263846 від 10.09.2020 року винесену поліцейським СРПП №4 Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Лупу Р.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (розташованого за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя - підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Н.Б.Сташків