Постанова № 9701728, 27.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий суддя 1 - ї інстанції Козаченко А.В. справа № 2а-117/10/0570

Суддя-доповідач Дяченко С.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2010 року м. Донецьк

зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів: Сіваченко І.В.,

Нікулін О.А.

при секретарі судового засідання

за участю представника позивача Козловій О.М.

Бондаревої І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Добропільське шахтобудівельне управління №5» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2а-117/10/0570 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Добропільське шахтобудівельне управління №5» до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Добропільське шахтобудівельне управління №5» звернулось до суду з позивом до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, посилаючись на те , що відповідач прийняв рішення №281/14 від 11.12.2009 року, яким застосував фінансові санкції в розмірі 39242,65 грн. та нарахував пеню в розмірі -44900,02 грн. за несплату (неперерахування) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. Позивач просив визнати недійсним зазначене рішення

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року позивачу відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Позивач з постановою не погодився надав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального та права. Просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне:

Частиною 5 статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Тобто, нормою цієї статті, чітко визначена черговість спрямування коштів на погашення недоїмки, пені та фінансових санкції, але не встановлена залежність від дати виникнення заборгованості. Зміна Пенсійним фондом призначення платежу, який було визначено позивачем у платіжних дорученнях, приписами Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, не передбачена.

Згідно пункту 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Абзацом 8 пункту 3 статі 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року передбачено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби або має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, стягнення недоїмки із сплати страхових внесків виконується державною виконавчою службою, відповідно до поданої Пенсійним фондом вимоги або за рішенням суду про стягнення недоїмки.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстроване 11.03.2003 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради як юридична особа, внесене до ЄДРПОУ за № 32186934, діє на підставі Статуту Державного підприємства «Добропіллявугілля ».

Згідно довідки відділу статистики №1-31-68 позивач має Відокремлений підрозділ «Добропільське шахтобудівельне управління №5», який діє на підставі Положення.

Як видно з матеріалів справи, за результатами перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем було прийнято рішення №281/14 від 11.12.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, а саме, штрафних санкцій в сумі 39242,65 грн. та пені в сумі 44900,02 грн.

Відмовляючи у задоволенні позивних вимог , суд першої інстанції посилався на те , що позивачем не доведений факт неправомірності прийняття спірного рішення, у зв»язку з чим вимоги позивача необґрунтовані. Проте, з таким висновком суду не можна погодитись з огляду на наступне:

З матеріалів справи видно, що суми коштів, які надходили від Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Добропільське шахтобудівельне управління №5» до управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області в першу чергу спрямовувались на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення, незалежно від визначення платником цільового призначення цих коштів

З огляду на встановлене, колегія суддів зазначає, що самостійна зміна відповідачем призначення платежу, без звернення до суду або відповідної виконавчої служби, є незаконною та такою, що порушує вимоги Закону України № 1058-IV.

Колегія суддів звертає увагу на те , що Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000, № 2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 3.1.1. статті 3 вищевказаного Закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Пунктом 19.6 статті 18 вищезазначеного Закону, зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Тобто, аналізуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що відповідач без врахування вимог діючого законодавства України, неправомірно змінив призначення платежу та зарахував сплачені позивачем страхові внески в рахунок погашення інших платежів, без відповідного рішення суду або виконавчого документу.

За таких обставин , колегія суддів вважає , що відповідач , заперечуючи проти позивних вимог, у відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України , не довів правомірність своїх дій при застосуванні фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, що є підставою для їх скасуванню.

Надаючи оцінку зазначеним фактам, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення ,яке підлягає скасуванню.

Постанова в повному обсязі виготовлена 31 травня 2010 року

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Добропільське шахтобудівельне управління №5» , задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року по справі № 2а-117/10/0570 скасувати.

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Добропільське шахтобудівельне управління №5» до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, з адовольнити.

Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області №281/14 від 11.12.2009 року про застосування до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Добропільське шахтобудівельне управління №5» фінансові санкції в розмірі 39242,65 грн та нарахування пені в розмірі -44900,02 грн. за несплату (неперерахування) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий С.П.Дяченко

Судді: І.В.Сіваченко

О.А.Нікулін