Ухвала суду № 97016229, 19.05.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1636/21 Провадження № 1-кп/450/310/21

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

19 травня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Нестерак Д.В.

з участю прокурора Дитюк С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Пономаренко В.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Лісневичі Пустомитівського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працює, не одружений, не має на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей, не інвалід, раніше неодноразово судимий,

за ч. 1 ст. 297 КК України, -

в с т а н о в и в:

06 травня 2021 року в порядку ст.291 КПК України від прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області Дитюк С.В. поступив в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за № 12021141270000100 від 21 березня 2021 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 297 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою до 20 травня 2021 року.

Потерпілими у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Прокурор в підготовчому судовому засіданні 19 травня 2021 року заявив та подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 22700 грн., оскільки наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились, а саме такий обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, раніше судимий, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків і експертів, вчиняти інші злочини, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник з обвинуваченим в підготовчому судовому засіданні заперечили щодо клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_1 засуджений вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 березня 2021 року до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, а тому його слід вважати таким, що перебуває у місцях позбавлення волі.

Розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Особа ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів, які не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обґрунтованість наявної підозри встановлено наданим суду обвинувальним актом у відповідності до якого ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Згідно п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 року) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Пунктом 1 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З врахуванням викладеного, клопотання прокурора слід задовольнити та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 18 липня 2021 року включно з визначенням застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Покликання захисника та обвинуваченого на обставини перебування останнього у місцях позбавлення волі, є безпідставними, оскільки доказів виконання розпорядження вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 березня 2021 року, який набрав законної сили, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 315, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Дитюк Святослава Володимировича - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 18 липня 2021 року включно з визначенням застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 22700 грн.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.