Ухвала суду № 97014704, 12.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/26728/18

Провадження №4-с/760/43/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Вовченка М.Д.,

заявника та представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення дії і бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: начальник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдан Ігорович, державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві Рибчинський Олександр Володимирович, головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лисенко Оксана Вікторівна,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення дії і бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: начальник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцій Б.І., державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві Рибчинський О.В., головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лисенко О.В.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах скаржника ОСОБА_1 заявила клопотання, в якому просила на підставі ст.148 ЦПК України постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадима І.С. та головного державного виконавця Лисенко О.В. штрафів у сумі від 0,3 до трьох розмірів або від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування своїх вимог покликалася на те, що вказаним органом ДВС з 18 вересня 2018 року до кінця червня 2019 року здійснювалися виконавчі дії у виконавчому провадженні №57234915. Ухвалою суду від 31 березня 2021 року у даній справі було витребувано у Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) оригінали матеріалів виконавчого провадження №57234915, відкритого на підставі виконавчого листа №2-23-1/09, виданого 19 серпня 2009 року Солом`янським районним судом м. Києва для їх огляду в судовому засіданні, яке повинно було відбутися 21 квітня 2021 року. Однак вказані документи не були надані суду ні 21 квітня 2021 року, ні 12 травня 2021 року, при цьому причини такого неподання суду повідомлені не були.

Скаржник ОСОБА_3 до суду не заявилася, однак подала суду заяву , в якій просила розглянути справу без її участі.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши скаржника ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах скаржника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання необхідно задовольнити з огляду на таке.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року судом було витребувано у Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) оригінал виконавчого провадження №57234915 для огляду в судовому засіданні 21 квітня 2021 року.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення 0311330043747 ухвалу про витребування доказів від 31 березня 2021 було отримано Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві 08 квітня 2021 року.

Оскільки витребувані докази не були подані до суду, 21 квітня 2021 року судом було повторно направлено для виконання копію ухвали від 31 березня 2021 року. Як вбачається з рекомендованого повідомлення 0311330098754 ухвалу про витребування доказів від 31 березня 2021 було отримано Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві 26 квітня 2021 року.

Також судом було направлено судову повістку на ім`я начальника Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві про розгляд справи 15 год. 00 хв. 12 травня 2021 року. Згідно рекомендованого повідомлення 0311330098134 повістку було отримано Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві 26 квітня 2021 року.

Однак, станом на 12 травня 2021 року ухвала Солом`янського районного суду м. Києва про витребування доказів від 31 березня 2021 року виконана не була, витребувані докази до суду не подано, при цьому причини такого неподання суду повідомлені не були.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.44 ЦПК України).

Згідно ч.2 ст.214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7, ч.8 ст.84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з ч.1 ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

За ст.144 ЦПК України Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 3 ч.1 ст.148 ЦПК України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.148 ЦПК України).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Матеріалами справи підтверджується, що керівник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно не виконав вимоги ухвали суду від 31 березня 2021 року, не подав витребувані докази без поважних причин та не повідомив про причини неможливості їх виконання до початку судового засідання.

Враховуючи, що повторне невиконання Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вимог ухвали про витребування доказів призводить до затягування розгляду справи, порушення прав осіб, які звернулися зі скаргою до суду, суд вважає необхідним застосувати до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) захід процесуального примусу у виді штрафу в дохід державного бюджету в розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 статті 148 ЦПК України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 84, 143, 148 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання скаржника ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах скаржника ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу задовольнити.

Застосувати до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) захід процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (за рахунок бюджетних асигнувань) в дохід державного бюджету штраф в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ: 26255795; адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Боржник: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 34967593; адреса: 01032, Київ, вул. Саксаганського,110.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Суддя