Ухвала суду № 97014637, 18.05.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "18" травня 2021 р.

ЄУН № 937/4082/21

Провадження № 2/937/2544/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Честнєйшої Ю.О. при вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» до Первинної вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь, третя особа – ОСОБА_1 про скасування рішення первинної вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернувся до суду з позовом до Первинної вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь, третя особа – ОСОБА_1 про скасування рішення первинної вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь.

Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про відтермінування сплати судового збору по справі до остаточного прийняття рішення по справі.

Вказане клопотання мотивоване тим, положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Однак, дослідивши клопотання, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору немає, виходячи з наступного.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналізуючи застосування до спірних правовідносин приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

У вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи викладене, суд встановив, що предметом позову, що розглядається, дійсно є захист трудових прав. Однак позивачем не наведено обґрунтованих доводів і не надано належних доказів на підтвердження майнового критерію, що перешкоджає сплати ним судового збору у встановленому законом порядку розмірі. Доводи, викладені в клопотанні та докази, надані на підтвердження зазначених обставин, не надають достатніх підстав для від відстрочення позивачу сплати судового збору.

Згідно з ч.2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 2270 грн.

Судовий збір має бути сплачений за такими реквізитами: UA968999980313171206000008491, отримувач ГУК у Зап.обл/ТГ м.Мелiтополь/22030101, код отримувача (ЄРДПОУ)37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код баку (МФО) - 899998, код класифікації і доходів бюджету 22030101.

Окрім визнання незаконним та скасування рішення первинної вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь від 21.04.2021, позивач також просить зупинити на час розгляду справи до прийняття остаточного рішення по справі дію рішення первинної вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь від 21.04.2021 про звільнення головного інженера структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідно до вимог ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 151 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, у разі необхідності, на думку позивача, забезпечення позову йому слід подати заяву про забезпечення позову у письмовому вигляді окремим документом із обґрунтуванням необхідності забезпечення позову, зазначенням заходу забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також наданням доказів сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» до Первинної вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь, третя особа – ОСОБА_1 про скасування рішення первинної вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Ю.О. Честнєйша