Рішення № 97011857, 13.05.2021, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/332/21

Провадження № 2/144/520/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Довгалюк Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Грушовенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського округу Горай Олег Станіславович, третя особа на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 19.02.2021 року він дізнався про те, що приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за № ВП 64154130 від 15.01.2021 року про стягнення з нього коштів у сумі 71165,75 грн.

Підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 65063 від 05.10.2020 року, який йому направлено стягувачем – ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» листом від 11.12.2020 року.

Як слідує з указаного виконавчого напису, ТОВ «Фінансова компанія «Аланд»звернулося до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 027-060592/13-00938-вкл-к від 08.05.2013 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит».

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що право вимоги у ТОВ «Фінансова компанія «Аланд»виникло на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 року, укладеного між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Оригіналу вказаного договору відступлення або його копії позивач не отримував.

Також позивачем зазначено, що жодних повідомлень про зміну кредитора в зобов`язанні (з банку на фінансову компанію) йому ніхто не направляв і такого повідомлення він не отримував.

У позовній заяві вказано, що приватний нотаріус не повідомляв позивача про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, тому ОСОБА_1 не міг заперечувати проти незаконно нарахованих сум, а нотаріус відповідно не мав права вчиняти виконавчий напис, не перевіривши безспірність вимог кредитора (відповідача).

Разом тим, мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до умов кредитного договору, остаточною датою повернення кредиту є 09.05.2016. З того часу до моменту вчинення виконавчого напису (05.10.2020) вже минуло понад три роки, тому строки позовної давності та права вимоги вже спливли.

Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 01.03.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та забезпечено позов.

Представник позивача Клінчиков С.О. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та без участі позивача, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 29.03.2021 року (а.с. 30).

Треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином за місцем реєстрації здійснення їх діяльності, своїм правом на надання пояснень не скористалися.

Від приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи.

У відповідності до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огліду на наступне.

Судом встановлено, що 15.01.2021 приватним виконавецем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження за № ВП 64154130 від 15.01.2021 року (а.с. 14).

Підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 65063 від 05.10.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості за договором про відкриття відновлюваної лінії у формі овердрафту № 027-060592/13-00938-вкл-к від 08.05.2013 року, сума заборгованості за період 11.08.2020 року по 17.08.2020 року складає 71165,75 гривень боргу, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 70665,75 грн. та плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса 500,00 грн. (а.с. 11-13).

Як встановлено з виконавчого напису № 65063 від 05.10.2020 року ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" звернулося до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним між та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», правонаступником прав та обовязків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором є ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" та ОСОБА_1 № 027-060592/13-00938-вкл-к від 08.05.2013 року (а.с. 10).

Зі змісту виконавчого напису слідує, що право вимоги у ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" виникло на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 року, укладеного між ним та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит». Однак, як зазначає позивач, оригіналу вказаного Договору відступлення прав вимог чи його копії він не отримував. У матеріалах справи копія вказаного договору відсутня.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).

У відповідності до частини першої статті першої Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).

Згідно вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

У відповідності до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктів 3.1,3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Отже, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису з урахуванням змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому слід зазначити, що Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

З огляду на викладене, аналізуючи зміст вказаних вище норм, суд приходить до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень статтей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, з подібних правовідносин, яка є послідовною та незмінною, відступати від якої підстав немає.

Як вбачається з матеріалів справи, при вчиненні виконавчого напису № 65063 від 05.10.2020 року, приватним нотаріусом Гораєм О.С. не перевірено безспірність суми заборгованості, яка підлягає стягненню, що є порушенням ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» 22.02.2012 року № 296/5, а також не встановлено, що при вчиненні напису нотаріусом отримано від ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у виконавчому написі, є безспірними.

Зі змісту наданого нотаріусу кредитного договору (договору про відкриття відновлюваної лінії у формі овердрафту № 027-060592/13-00938-вкл-к від 08.05.2013 року) для вчинення виконавчого напису вбачається, що він укладений у простій письмовій формі і не посвідчений нотаріально, тоді як відповідно до п. 1 Переліку документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для вчинення нотаріального напису нотаріусу подається оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), тобто на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано зазначеної вимоги закону.

Крім того, в матеріалах справи не міститься будь-яких доказів того, що ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», до якого перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором на підставі договору відступлення прав вимоги, ОСОБА_1 направлено письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому в розпорядженні нотаріуса під час вчинення спірного виконавчого напису не було доказів визнання позивачем суми заборгованості, пред`явленої до стягнення.

Разом з тим, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявних підстав для правонаступництва ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» після ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та як наслідок, законності вимог відповідача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит». Доказів протилежного сторонами суду не надано.

Також слід зазначити, що у виконавчому написі вказано адресу місця реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та місце проживання - АДРЕСА_2 , що не відповідає дійсності. Проте, як вбачається з копії паспорта позивача та копії кредитного договору (договору про відкриття відновлюваної лінії у формі овердрафту від 08.05.2013 року) ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, згідно умов кредитного договору (пункту 3.2) № 027-060592/13-00938-вкл-к від 08.05.2013 року остаточною датою повернення кредиту є 09.05.2016 р. З моменту остаточної дати повернення боргу до часу вчинення виконавчого напису – 05.10.2020 року пройшло понад три роки, що також свідчить про те, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Відповідно до положення ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною другою статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається із кредитного договору № 027-060592/13-00938-вкл-к від 08.05.2013 року, нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача заборгованості, щодо якої строк позовної давності та право вимоги (09.05.2019 року) вже минули.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.

Таким чином, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає судовий збір в сумі 1362,00 (908,00 грн. судового збору за позовну вимогу та 454,00 грн. за забезпечення позову) гривень.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського округу Горай Олег Станіславович, третя особа на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 05.10.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 65063, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за Кредитним договором № 027-060592/13-00938-вкл-к від 08.05.2013 року у розмірі 71165 грн. 75 коп. таким, що не підлягає до виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП, НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», 01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 14 офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578;

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: м. Житомир, вулиця Велика Бердичівська 35;

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, адреса: 21050, м. Вінниця, вулиця Визволення, 8 каб. 29.

Повне рішення складено та підписано 18.05.2021.

Суддя: