Ухвала суду № 97011295, 19.05.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1499/21

2-зз/705/7/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого – судді Піньковського Р.В.

при секретарі Безвенюк Н.В.

за участю представника

відповідача – адвоката Мінко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції клопотання адвоката Мінко Андрія Валентиновича, представника відповідача ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову, –

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Мінко А.В. звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в обґрунтування якого зазначив про те, що на розгляді Уманського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Уманська районна державна адміністрація, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Станом на 23.04.2021 року провадження у цій справі не відкрито. В той же час ухвалами від 06.04.2021 року заяву ОСОБА_2 по забезпечення її позову задоволено, в тому числі заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії стосовно відчуження, здачі в оренду, вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельної ділянки площею 5,2605 га, що знаходиться за адресою: Оксанинська сільська рада Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:2305, а також заборонено ОСОБА_1 користуватися самостійно чи надавати право користування вищевказаною земельною ділянкою, до вирішення справи по суті.

Вважають, що оскаржувану ухвалу судом винесено на підставі інформації, зазначеної позивачем у заяві про забезпечення позову, яка не відповідає дійсності. Так, на час винесення судом ухвали про забезпечення позову, так і станом на час звернення до суду з цим клопотанням, жодні докази наявності родинного зв`язку між позивачем та померлим ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку – відсутні.

Фактично протягом 2016-2021 років позивачем здійснюються спроби встановлення її родинних стосунків з померлим. 24.11.2016 року ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про встановлення батьківства. Розгляд справи здійснювався в окремому провадженні і постановою апеляційного суду Київської області від 21.02.2018 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду.

11.04.2018 року ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про встановлення факту батьківства. Постановою Київського апеляційного суду від 27.11.2019 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 21.12.2020 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2

22.01.2021 року ОСОБА_2 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовною заявою про встановлення факту батьківства. За результатами надходження позовної заяви судом ухвалою від 02.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.04.2021 року.

Більш того, постановою апеляційного суду Черкаської області від 14.03.2018 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 03.10.2019 року, позовні вимоги ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини після ОСОБА_4 залишено без задоволення, чим, на його думку, повністю спростовуються твердження позивача про те, що вона є «нотаріально зареєстрованим спадкоємцем» ОСОБА_3 .

Таким чином, наявність родинного зв`язку між позивачем та ОСОБА_3 є не підтвердженою, а твердження позивача про протилежне свідчить про свідомий намір ОСОБА_2 ввести суд в оману щодо істотних обставин цієї справи, з метою порушення прав, свобод та інтересів відповідача, при тому, що саме наявність родинного зв`язку між позивачем та спадкодавцем є обґрунтуванням позивача її права на звернення до суду з цим позовом.

Позивач зазначає, що вказана земельна ділянка входить до складу спадщини померлого ОСОБА_3 , але до заяви про забезпечення позову не надає ніякого підтвердження того, що померлий ОСОБА_3 дійсно є її батьком. Також позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 на даний час користується вищезазначеною земельною ділянкою та отримує прибутки, що не відповідає дійсності. Більш того, за наявною у відповідача інформацією, цією земельною ділянкою незаконно користується ОСОБА_5 , який підтвердив вказаний факт під час розгляду Бориспільським міськрайонним судом Київської області, в ході якої його було допитано як свідка.

На його думку, заява ОСОБА_2 про забезпечення позову не відповідає вимогам чинного законодавства, не містить необхідних відомостей та доказів, тому просить суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.04.2021 року щодо відповідача ОСОБА_1 .

Представник відповідача – адвокат Мінко А.В. в судовому засіданні клопотання повністю підтримав та просив скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті на підставі

ухвали суду від 06.04.2021 року щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії стосовно відчуження, здачі в оренду, вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельної ділянки площею 5,2605 га, що знаходиться за адресою: Оксанинська сільська рада Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:2305, а також заборони ОСОБА_1 користуватися самостійно чи надавати право користування вищевказаною земельною ділянкою. При цьому зазначив, що вказаним рішення суду порушуються права та інтереси відповідача по справі ОСОБА_1 оскільки на підставі даного рішення відкрито виконавче провадження, в якому остання визнана боржником та до неї можуть бути безпідставно застосовані заходи забезпечення провадження, стягнуто витрати тощо. Крім того зазначив, що ОСОБА_1 на даний час фактично не користується та не розпоряджається вищезазначеною земельною ділянкою, жодного відношення до неї не має, а тому до неї не може бути застосовано заходи забезпечення позову. Тому вважає застосовані за ухвалою суду заходи забезпечення позову неспівмірними позовним вимогам та передчасними.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись, однак своїм правом на участь не скористались, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третьою стороною вказала: Уманську районну державну адміністрацію Черкаської області, про скасування державної реєстрації на земельну ділянку.

Разом з вказаним позовом ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив, заборонивши ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії стосовно відчуження, здачі в оренду, вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельної ділянки площею 5,2605 га, що знаходиться за адресою Оксанинська с/р, Уманського району, Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:2305 до вирішення справи по суті та користуватися самостійно чи надавати право користування земельною ділянкою площею 5,2604 га, що знаходиться за адресою Оксанинська с/р, Уманського району, Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:2305, до вирішення справи по суті.

Згідно з ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Крім того, слід звернути увагу на те, що у клопотанні не зазначені мотиви, які можуть бути підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у розумінні п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про скасування заходів забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи – підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що вжиті заходи забезпечення позову призвели до наслідків, не передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, не припинилися та не змінилися. Враховуючи, що на цей час між сторонами фактично продовжує існувати спір, з метою запобігання можливого утруднення виконання рішення суду, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В даному випадку є спір між позивачем та відповідачем, який у випадку скасування заходів забезпечення позову може бути взагалі не вирішений, а спірне нерухоме майно може бути реалізовано (відчужено), суд вважає, що підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Разом з тим, суд враховує, що у самому клопотанні представника відповідача – адвоката Мінка А.В. щодо скасування заходів забезпечення позову, спростовується інформація про те, що вжитими заходами забезпечення позову істотно порушуються права, свободи та інтереси його довірителя ОСОБА_1 , оскільки, як зазначено у клопотанні, земельною ділянкою площею 5,2605 га, що знаходиться за адресою: Оксанинська сільська рада Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:2305, ОСОБА_1 не користується, а нею користується ОСОБА_5 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд звертає увагу, що право власності на вищевказану земельну ділянку, зареєстроване за ОСОБА_1 , було скасовано у судовому порядку, що не заперечується нею та її представником, і також є підтвердженням того, що застосовані заходи забезпечення позову не можуть порушувати її інтересів та прав.

Разом з цим суд враховує, що з наявних матеріалів позовної заяви після скасування судового рішення щодо права власності, не скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка значиться зареєстрованою саме за ОСОБА_1 , що також не заперечується відповідачем та її представником. Тому судом не приймається до уваги твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 на даний час не має відношення до користування вищезазначеною земельною ділянкою. Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо ненадання позивачем до заяви про забезпечення позову підтвердження того, що померлий ОСОБА_3 дійсно є її батьком та недоведеності нею родинних відносин, оскільки ці обставини не є предметом позову, в межах якого судом застосовано заходи забезпечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149, 151, 158, 258-262, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Мінко Андрія Валентиновича, про скасування заходів забезпечення позову – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Піньковський