Вирок № 97011040, 19.05.2021, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 694/445/21

Провадження № 1-кс/698/13/21

УХВАЛА

19 травня 2021 р. Катеринопільский районний суд Черкаської області в складі:

слідчого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Триліс Я.О.,

прокурора Керея О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Катеринопіль скаргу ОСОБА_1 від 15.03.2021 року на бездіяльність органу досудового розслідування Звенигородського ВП ГУНП України в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

в с т а н о в и в:

15.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Звенигородського районного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених працівників Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після надходження заяви останнього про кримінальне правопорушення за його заявою від 06.03.2021 року.

Згідно ухвали Черкаського апеляційного суду від 30.04.2021 року матеріали скарги ОСОБА_1 (справа № 694/445/21) в порядку ст. 34 КПК України направлено на розгляд до Катеринопільського районного суду Черкаської області.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 (далі -скаржник) зазначає, що 06.03.2021 року до Звенигородського відділу поліції Головного управління поліції Національної поліції України в Черкаській області ним було подано заяву про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи Звенигородським районним судом за № 694/452/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 . При цьому скаржник стверджує, що разом з матеріалами вказаного позову ОСОБА_2 надала акт депутата від 05.04.2018 року та довідку Хлипнівської сільської ради від 05.04.2018 року за № 115, які скаржник вважає недостовірними доказами та оцінка яких призвела до ухвалення судом незаконного, як на думку скаржника, судового рішення, що порушило житлові права відповідачів, зазначених у вказаному рішенні.

Також скаржник зазначає, що всупереч вимог ст. 214 КПК України заяву подану ним до Звенигородського ВП ГУНП України в Черкаській області не було зареєстровано. При цьому скаржник зазначає, що станом на 15.03.2021 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою не внесено та відповідний витяг з нього йому не вручено.

На підставі викладеного, скаржник просить зобов`язати керівника органу досудового розслідування - начальника слідчого відділення Звенигородського відділу поліції Головного управління поліції Національної поліції України в Черкаській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно його заяви від 06.03.2021 року про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань на виконання вимог, передбачених ст. 214 КПК України.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином шляхом відправлення смс повідомлення. В подальшому під час телефонної розмови повідомив секретаря судових засідань Триліс Я.О. про небажання брати участь у розгляді справи та просив розглянути справу за його відсутності.

Вирішуючи питання про проведення судового розгляду за відсутності скаржника, з урахуванням думки прокурора, який не заперечує проти проведення судового розгляду за відсутності скаржника слідчий суддя визнає, що останній був належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду. При цьому з огляду на невідкладність судового розгляду вказаної категорії справ суд приходить до висновку про можливість проведення розгляду скарги без сторони, оскільки визнає, що не з`явившись у визначений судом час, скаржник розпорядився належними йому процесуальними правами на власний розсуд.

В судовому засіданні прокурор висловив позицію згідно якої вважає, що законні підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки між сторонами спору про право користування житловим приміщенням мали місце цивільно-правові відносини і вказаний спір вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Слідчим суддею встановлені наступні обставини.

З рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року у справі № 2/694/265/18, яке набрало законної сили 03.12.2018 року вбачається, що за наслідками судового розгляду цивільної справи № 694/452/18 судом задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із визнанням вказаних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 . Ухвалюючи рішення суд зазначив, що 1) попередній власник будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , за згоди якої у будинку були зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 померла; 2) За життя попередній власник ОСОБА_6 згідно договору дарування житлового будинку від 16.11.2012 року подарувала вказане житлове приміщення ОСОБА_2 , яка згідно вказаного договору є власником житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 . При цьому суд послався на правову позицію, висловлену Верховним судом України в постанові від 05.11.2014 року № 6-15цс14 згідно якої право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

З ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 09.03.2021 року у справі № 2/694/265/18, яка набрала законної сили 31.03.2021 року вбачається, що за наслідками судового розгляду судом відмовлено у задоволенні вимог за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року у справі № 2/694/265/18 за нововиявленими обставинами. При цьому, звертаючись з вказаною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зазначили, що як на їх думку під час розгляду справи та ухвалення рішення у справі № 2/694/265/18 судом було взято до уваги завідомо недостовірні відомості, які містяться в актах депутата від 05.04.2018 року та довідці Хлипнівської сільської ради від 05.04.2018 року за № 115.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 384 КК України підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності є наявність у діях особи ознак завідомо неправдивого показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Дослідивши, у межах, визначених даною стадією судового розгляду, наведені скаржником обставини, слідчий суддя визнає, що останні не містять конкретних відомостей, які у своїй сукупності можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки з судового рішення про помилковість ухвалення якого та порушення житлових прав відповідачів у якому стверджується скаржником вбачається, що вирішальне значення для його ухвалення мали відомості щодо наявності у позивача права власності на житловий будинок. При цьому відомості на недостовірність яких посилається скаржник не мають істотного правого значення для вирішення цивільного спору. Отже, між сторонами спору існували цивільні правовідносини, які були вирішені уповноваженим судом на підставі належних і допустимих доказів з ухваленням рішення, яке не оскаржувалось відповідачами, та набрало законної сили.

З огляду на наведене вище слідчий суддя визнає, що вимоги скаржника, викладені у заяві від 06.03.2021 року є необґрунтованими та відповідно не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 214, 303, 307 ч. 3, 309 КПК України,-

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 від 06.03.2021 року на бездіяльність органу досудового розслідування Звенигородського ВП ГУНП України в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня її оголошення.

Копії ухвали вручити прокурору та направити скаржнику.

Слідчий суддя Баранов О.І.