Ухвала суду № 97010404, 18.05.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2021

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

Справа № 629/1748/20

Номер провадження 2-о/629/42/21

заявник – ОСОБА_1

про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області в особі Лозівського районного відділу ДМС України у Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення

у с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області в особі Лозівського районного відділу ДМС України у Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення.

В судовому засіданні 18.05.2021, представником заявника ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючого по справі Харабадзе К.Ш., посилаючись на те, що ухвалою від 24 квітня 2020 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. відмовила заявникові у відкритті провадження за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - факту постійного проживання заявника на території України за станом на 13 листопада 1991 року, посилаючись на те, що заявник не звертався до державної міграційної служби для встановлення його особи. Постановою Верховного Суду України від 10 березня 2021 року вказану ухвалу скасовано, доводи Касаційної скарги враховано та висновки суду першої інстанції визнано помилковими. За переконанням представника заявника, суддя припустилася такої «помилковості» через одну з наведених нижче причин (або ж обох причин в сукупності): через недостатню компетентність судді у питаннях встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема - тих фактів, які мають своїми наслідками встановлення належності до громадянства України та інші питання громадянства України. Також - некомпетентність судді у визначенні правового статусу особи на території України, зокрема - відсутність усвідомлення різниці між статусом громадянина України та статусом особи без громадянства, що виявилося у вказівці судді на те, що заявник не звернувся до міграційної служби для встановлення особи згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 302, яка регламентує порядок документування паспортами громадян України, у той час як Заявник був (на сьогодні - залишається) особою без громадянства. Через особисте відверте небажання розглядати заявлені ОСОБА_2 вимоги, оскільки об`єктивних підстав для відмови у відкритті провадження у справі про встановлення факту постійного проживання заявника на території України за станом на 13 листопада 1991 року не було і не має-і, відповідно, суддею в ухвалі жодної причини для цього не вказано. Обидві причини (як окремо, так і в сукупності) дають обґрунтовані підстави сумніватися в неупередженості та об`єктивності судді в ході подальшого розгляду справи по суті. Наголосила, що ч. 4 ст. 36 ЦПК України в даному випадку не застосовна, адже мова не йде про незгоду сторони з процесуальним рішенням судді - але помилковість ухваленого суддею Харабадзе К.ІІІ. рішення підтверджена Верховним Судом України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заява про відвід судді була подана безпосередньо в судовому засіданні 18.05.2021, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, і питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Щодо наведених доводів заявника, то суд зазначає таке.

Так, правове регулювання відводу судді визначається статтями 36, 37 ЦПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України» вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії).

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії»; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р). Об`єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Суб`єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

Разом з тим, заявником не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Харабадзе К.Ш. при розгляді справи.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. від 24.04.2020 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Лозівського районного відділу ДМС України у Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення, у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в судах у порядку окремого провадження.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на дану ухвалу судді, і постановою Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 30.06.2020 року судовою колегією було визнано, що зазначену ухвалу судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, за результатами розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а ухвалу судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 квітня 2020 року було залишено без змін.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями ОСОБА_2 було подано касаційну скаргу, яка постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року була задоволена, ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року було скасовано, справу передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Стаття 37 ЦПК України чітко встановлює випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи. Так, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Верховним Судом було скасовано ухвалу судді про відмову у відкритті провадження у справі, а не ухвалу про закриття провадження у справі. В своїй постанові Верховним Судом не було зазначено про необхідність після скасування ухвали суду першої інстанції передати справу для вирішення питання про відкриття провадження у справі іншому складу суду.

Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Враховуючи, що зазначені представником аргументи щодо наявності сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді є припущеннями та не були доведені при розгляді заяви, суд доходить висновку, що заява про відвід судді Харабадзе К.Ш. є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.36,40,259-261 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 – адвоката Желанової Оксани Борисівни про відвід головуючого по справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області в особі Лозівського районного відділу ДМС України у Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ш.Харабадзе