Ухвала суду № 97010327, 18.05.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

18.05.2021

Справа № 642/6498/19

Провадження№1-кп/642/284/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Пашнєва В.Г.,

при секретарі - Алфьорової І.Р.,

прокурора Фердіної Я.В., Божко О.В.,

захисника Крутько І.М., обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.ч.1,2 ст.125, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена кримінальна справа.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до нього вказаного запобіжного заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 18.03.2021 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено на 60 днів, до 16 травня 2021 року.

Вислухавши думку прокурора, який посилався на доцільність продовження обраного стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 , які заперечували проти продовження строку запобіжного заходу, посилавшись на те, що ризики на які посилається прокурор недоведені, що ОСОБА_1 не має наміру ухилятися від суду, а також просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, суд приходить до наступного.

Суд зазначає про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд встановив наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не зменшились.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання про доцільність продовження обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що останній раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних проступків та злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжкого, вчинених через незначний проміжок часу після звільнення з місця позбавлення волі за попереднім вироком суду, не працює, має постійного доходу, має постійне місце реєстрації.

Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, також до суду надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується за ч.2 ст.186 КК України, для об`єднанняз Харківського апеляційного суду, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 , 4 , 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Керуючись ст. ст. 331, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ Харківський слідчий ізолятор, обраний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строком до 09 липня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя : В.Г.Пашнєв