Рішення № 97008114, 18.05.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1698/21

Провадження № 2-а/367/217/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузнєцовій П.О.,

представника позивача Кубрака О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпінь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення № 1 Івано-франківського районного управління ГУ НП в Івано-Франківській області Кудла Євгена Ігоровича, Головного управління національної поліції в Івано-франківській області, Головного управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 24 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 поліцейським відділення №1 Івано-Франківського районного управління ГУ в Івано-Франківській області Кудла Євгеном Ігоровичем винесено постанову серії БАБ №090379 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за порушення ним вимог дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» ПДР. Відповідно до змісту постанови, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, марки TOYOTA RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_1 на а/д Н-10 Стрий-Чернівці, нібито порушив вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» ПДР. Вважає винесену постанову серії БАБ №090379 від 24.02.2021 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач наголошує на тому, що дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» ПДР порушував. Крім того, позивачу на вимогу не було надано жодного доказу порушення ним дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» ПДР, про що він зазначив у наданому пояснені від 24.02.2020 року. Вказує про те, що при винесенні постанови відповідачем не було надано жодних доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинено з порушенням норм закону, у зв`язку із чим остання підлягає скасуванню. Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було з`ясовано наступні обставини: чи мало місце вчинення позивачем адміністративного правопорушення, чи винний позивач у його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, не з`ясував обставини, які пом`якшують/обтяжують відповідальність, чи мало місце заподіяння майнової шкоди, тощо.

У зв`язку з наведеним позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ №090379 від 24.02.021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, складену поліцейським відділення №1 Івано-Франківського районного управління ГУ НП в Івано-Франківській області Кудла Євгеном Ігоровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Покласти на відповідачів судові витрати, понесені позивачем.

Ухвалою суду від 11.03.2021 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Кубрак О.О. просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання відповідачі: поліцейський відділення № 1 Івано-Франківського районного управління ГУ НП в Івано-Франківській області Кудла Євгена Ігоровича, Головне управління національної поліції в Івано-франківській області, Головне управління патрульної поліції в Івано-Франківській області своїх представників не направили, про час, місце та день розгляду справи повідомлені належним чином. До суду від Головного управління патрульної поліції в Івано-Франківській області надходив відзив на позовну заяву, за змістом якого просять в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 поліцейським відділення №1 Івано-Франківського районного управління ГУ в Івано-Франківській області Кудла Євгеном Ігоровичем винесено постанову серії БАБ №090379 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Відповідно до змісту постанови, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, марки TOYOTA RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_1 на а/д Н-10 Стрий-Чернівці, порушив вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» ПДР України, чим порушив вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Приписами підпункту «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Відповідно до положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Пунктом 5 Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).

У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам передбаченим ст.ст. 283, 284 КпАП України. Зокрема у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів на які послався правопорушник чи висловлення останніх доводів.

Згідно вимог щодо притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності покладається на суб`єкта владних повноважень, що вчиняє дані дії, неприпустиме перекладання на особу, що притягнута до відповідальності обов`язку по доказуванню своєї невинуватості.

Оскільки, відповідачем не доведено дотримання ним процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановленої КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, щодо забезпечення прав особи, що притягається до відповідальності, не доведено правомірності своїх дій та прийнятого рішення, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії серії БАБ №090379, складену поліцейським відділення №1 Івано-Франківського районного управління ГУ НП в Івано-Франківській області Кудла Євгеном Ігоровичем, слід скасувати, а провадження по справі - закрити.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надає суду: копію договору про надання правової допомоги від 01.03.2021; копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 06.01.2021 року; копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги від 19.03.2021 року; копію акту №01 надання послуг від 04.03.2021 року; копію акту №02 надання послуг від 22.03.2021 року; копію звіту про надання правової допомоги від 22.03.2021; меморіальний ордер № 117391118 від 19.03.2021 на суму 8000,00 грн.; копію звіту про надання правової допомоги від 01.03.2021; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №8530/10; ордер про надання правничої (правової) допомоги; квитанція №4КЕС-Т8НС-66АН-В842 від 01.03.2021 року на суму 8500,00 грн.; копію звіту про надання правової допомоги від 29.04.2021; копію додаткової угоди № 2до договору про надання правничої допомоги від 19.03.2021 року; платіжне доручення № 59249497 від 29.04.2021 на суму 3000,00 грн., платіжне доручення № 56442660 від 31.03.2021 на суму 8000,00 грн.

Таким чином, позивач надає документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27500,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість та співмірність розміру витрат, заявлених до відшкодування з відповідачів за представництво та захист інтересів ОСОБА_1 та вважає співмірною витратою на такі послуги для відшкодування суми 27500,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд погоджується з доводами представника позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, а тому стягненню з відповідачів підлягає сума витрат, пов`язана з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 27500,00 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 126, 222, 247, 268, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 77, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського відділення № 1 Івано-Франківського районного управління ГУ НП в Івано-Франківській області Кудла Євгена Ігоровича, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, Головного управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ №090379 від 24.02.021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, складену поліцейським відділення №1 Івано-Франківського районного управління ГУ НП в Івано-Франківській області Кудла Євгеном Ігоровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору в розмірі 27500 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 20.05.2021.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Мерзлий