
Справа № 367/3997/20
Провадження по справі № 1-кп/367/525/2021
У Х В А Л А
Іменем України
14 травня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді: Шестопалової Я.В.,
при секретарі: Будинкевич Ю.А.,
за участю прокурора: Рула О.І.,
захисників: Бегейович Р.В.,
Нагорний О.В.,
обвинувачених: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
перекладачів: Доквадзе Г.О.,
Лихно В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12019110200004451 від 17.09.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Грузія, громадянина України, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кагул Республіки Молдова, молдованин, громадянин Молдови, зареєстрованого: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019110200004451 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який спливає 16.05.2021 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених згідно ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
У підготовчому судовому засіданні захисники Бегейович Р.В. та Нагорний О.В., яких підтримали обвинувачені заперечували щодо заявлених клопотань прокурором про продовження строків тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність зазначених ним ризиків. Також захисники зауважили, що клопотання прокурора на протязі тривалого часу є однаковими та не містять нових доводів. До клопотань прокурором не додано жодних доказів на підтвердження заявлених ним ризиків. Просили суд, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, а саме домашній арешт. Крім того, захисники зазначили, що обвинувачені можуть знаходитись під домашнім арештом в орендованих ними квартирах у м. Києві, згідно із договорами оренди, які ними раніше надані суду. Також, захисники просили у разі задоволення клопотання прокурора, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки обвинувачені тривали час перебувають під вартою по безальтернативному запобіжному заходу, що є порушенням їх прав.
Суд, вислухавши заявлені клопотання сторін, думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою суду обвинуваченим було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.05.2021 року, включно.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість інкримінованих злочинів; обґрунтованість обвинувачення; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Так, суд заслухавши доводи прокурора, захисників, обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час проведення підготовчого судового засідання судом не відпали. Оскільки обвинувачені, обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, максимальне покарання за вчинення яких передбачено у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені перебуваючи на свободі можуть переховуватися від суду з метою уникнути покарання за вчинене, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема грошових коштів, ювелірних виробів та інших речей, які були здобуті ними злочинним шляхом та не відшукані правоохоронними органами, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження по даному кримінальному провадженню, або перешкоджати будь-яким іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення. Так, на теперішній час судом ще не допитано потерпілих та свідків по даному провадженню, оранами досудового розслідування на даний час не встановлено місцезнаходження інших підозрюваних матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та судом враховується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів організованою групою осіб. При цьому, суд враховує, що обвинувачені на теперішній час обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, а тому суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні і на теперішній час.
Суд вважає що доводи захисників про можливість заміни обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який не спростовують доводи прокурора про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Також суд враховує, що надані стороною захисту договори оренди житла для перебування обвинувачених на домашньому арешті є строковими, що не може являтись гарантією їх проживання в даних квартирах, та може призвести до порушень умов домашнього арешту.
Крім того, загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у п. 79 правової позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, який і вбачає суд із розгляду даного кримінального провадження.
Таким чином, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового слідства, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити обвинуваченим раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.
Разом із тим, доводи сторони захисту щодо відсутності альтернативного запобіжного заходу впродовж тривалого розгляду справи заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, враховуючи обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан обвинувачених та наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим заставу у 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.
Крім цього, застосовуючи до обвинувачених альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ними внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на них відповідні обов`язки.
Крім того, суд, звертає увагу на те, що зауваження сторони захисту щодо невідповідності форми клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та відсутність додатків до них, заслуговують на увагу, оскільки прокурором не було дотримано в повній мірі вимог глави 18 КПК України, а саме у клопотаннях відсутній короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються особи, що є порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 184 КПК України.
Разом із тим, в судовому засіданні судом досліджено було матеріали кримінального провадження, зокрема обвинувальний акт відносно обвинувачених, в якому наявний повний виклад фактичних обставин справи та як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження обвинувальний акт був вручений захисникам та обвинуваченим, що свідчить про обізнаність сторони захисту щодо фактичних обставин справи встановлених органом досудового розслідування. Крім того, залучений на окрему процесуальну дію захисник Нагорний О.В. мав конфедиційну бесіду із підзахисним ОСОБА_2 та в судовому засіданні заявив суду про відсутність необхідності надання йому часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181-184, 193-199, 201, 205, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , - задовольнити.
Клопотання захисника про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який - залишити без задоволення.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 14.05.2021 року по 12.07.2021 року, включно.
Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 362 000 гривень і може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
ОСОБА_1 звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , обов`язки:
1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз`яснити, що у разі, якщо обвинувачений ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора або суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Клопотання прокурора прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , - задовольнити.
Клопотання захисника про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який - залишити без задоволення.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 14.05.2021 року по 12.07.2021 року, включно.
Одночасно визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 362 000 гривень і може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
ОСОБА_2 звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , обов`язки:
1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз`яснити, що у разі, якщо обвинувачений ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора або суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 19 травня 2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: Я. В. Шестопалова
Судове рішення № 97008065, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 18.05.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 367/3997/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: