Ухвала суду № 97006386, 18.05.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/6308/19

У Х В А Л А

18 травня 2021 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Калініченка Г.П.

при секретарі – Панюті В.І.

за участю прокурора – Шевченка Д.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду міста Дніпропетровська в порядку п.3 ч.2 ст.283 КПК України надійшов зазначений обвинувальний акт.

В судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні та заявив клопотання про виклик в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_1 та представника потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокуророві через його невідповідність вимогам ст.291 КПК України. В обґрунтування свого клопотання обвинувачений послався на невідповідність викладених у акті обставин інкримінованих йому злочинів фактичним обставинам, а саме - відсутність об`єктивних даних щодо скоєння ним вказаних у обвинувальному акті кримінальних правопорушень.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що обвинувальний акт не може бути призначений до судового розгляду, оскільки не відповідає вимогам, викладеним у ст.291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокуророві з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, у якій, в свою чергу, викладено вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Так, у ч.1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що, виходячи з суті цієї статті, має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) у справі «Абрамян проти Росії» більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п.79).

Крім того, Суд нагадує, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»; рішення від 25.07.2000 року у справі «Матточіа проти Італії»; рішення від 20.04.2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії»).

До того ж право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп.«b» п.3 ст.6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», а також «Даллос проти Угорщини»).

Обвинувальний акт встановлює початок і основу судового розгляду, пред`являє обвинуваченому дані, якими обґрунтовано обвинувачення, що надає останньому можливість підготуватись до захисту. Він також вказує суду межі, в яких повинний відбуватись розгляд, та межі відповідальності обвинуваченого.

Дослідивши обвинувальний акт та заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , судом встановлено, що всупереч вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень не відповідають викладеним у обвинувальному акті, а саме щодо причетності безпосередньо ОСОБА_1 до їх скоєння.

Згідно з вимогами п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам діючого КПК України, суд приходить до однозначного і безсумнівного висновку про необхідність його повернення прокуророві для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст.ст.110, 314, 315, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про повернення обвинувального акту прокуророві – задовольнити.

Обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України – повернути прокуророві, у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст.291 КПК України.

Клопотання прокурора про призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Г.П. Калініченко