Ухвала суду № 97002216, 17.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 травня 2021 року справа № 580/2093/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/2093/21

за позовом ОСОБА_1 (м. Черкаси, Черкаська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (просп. Любомира Гузара, 7, м. Київ, 03165, код ЄДРПОУ 22886300)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

12.04.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, просить:

- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у здійсненні перерахунку та невиплаті позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу частини невиплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

У зв`язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків. В ухвалі зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на її підтвердження.

Копію ухвали від 13.04.2021 отримано позивачем 21.04.2021, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 1803104094111).

У зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції та хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно питання про продовження строку залишення позовної заяви без руху вирішено у перший робочий день, коли працівник приступив до роботи.

22.04.2021 позивачем подано заяву у порядку усунення недоліків і заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначено, що позивачем не заперечується факт отримання разової грошової допомоги, а предметом позову є її отримання у неповному розмірі. Про рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 та рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 позивач дізнався з публікації на інтернет сторінці видання «Армія Inform» 13.11.2020. Із заявою до відповідача про нарахування та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік позивач звернувся 19.11.2020, тому вважає, що датою, коли позивач дізнався про порушення його прав є 27.11.2020 – дата отримання відповіді від відповідача. Позивач зазначає, що шестимісячний строк звернення до суду не пропущено.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутись за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, у якому здійснюється виплата допомоги.

У постанові Верховного Суду від 06.02.2018 №607/7919/17 (ЄДРСР 72065203) зазначено: 30.09.2016 - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом варто обчислювати з 30.09.2016.

До суду позивач звернувся більш ніж через 11 місяців після виплати разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі ніж передбачено законом, та без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (ЄДРСР 86401310) зазначено, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 №826/13430/17 зазначено, що незнання через небажання дізнатися про те, що законодавством України встановлені певні строки звернення до суду, не дає підстав стверджувати про поважність пропуску позивачем такого строку.

У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (ЄДРСР 95946021) зазначено, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-17цс17 від 22.02.2017 зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також впливає із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».

Позивач про порушення своїх прав мав змогу дізнатися з 05.05.2020 після виплати разової грошової допомоги у меншому розмірі, та до 30.09.2020 звернутись до відповідача про отримання грошової допомоги у належному розмірі, до 30.03.2021 звернутись до суду з позовом, натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 12.04.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду позивачем не надано.

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 не є абсолютним: воно може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд не визнає як поважну причину пропуску строку на звернення до суду твердження, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише у лютому 2021 року, позаяк про порушення своїх прав позивач мав змогу дізнатися з 05.05.2020 після виплати разової грошової допомоги у меншому розмірі, та до 30.09.2020 звернутись до відповідача про отримання грошової допомоги у належному розмірі, до 30.03.2021 звернутись з позовом до суду, натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 13.04.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Обставини, на які покликається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, позаяк не перешкоджали зверненню до суду у встановлений строк. Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.

У постанові Верховного Суду від 30.12.2020 у справі 140/559/20 (ЄДРСР 93928114) зазначено, що навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку, позаяк у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Позаяк позивачем ні у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, ні у позовній заяві не обґрунтовано наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання адміністративного позову, а зазначені у позові та заяві що надійшла до суду у порядку усунення недоліків обставини не є поважними, суд дійшов висновку про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 121, 123, 160, 161, 167, 169, 241, 248, 256, 287, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати заявникові для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Заявником вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:

обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова