Рішення № 97001986, 14.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1994/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Олешківського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ( надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Олешківського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Херсонській області (надалі - відповідач, Олешківський РВ УДМВС України в Херсонській області), в якій просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Олешківський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у позові та поясненнях від 16.02.2021 р., які полягають у тому, що він разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_2 звернулися до відповідача із заявою від 13.03.2020 р. про оформлення та видачу дитині паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503 -XII, повідомивши при цьому про відмову з релігійних переконань від оформлення і отримання паспорта у формі пластикової Ш-картки з безконтактним електронним носієм інформації. Проте, відповідач листом № 6530-381/6530-20 від 28.04.2020 р. відмовив у видачі паспорта у формі книжечки, посилаючись на відсутність рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Дану відмову Олешківського районного відділу У ДМС України в Херсонській області позивач вважаю протиправною, вказуючи, що у даному випадку беззаперечним є той факт, що вимога відповідача надати рішення суду суперечить змісту статті 19 Конституції України та обмежує права і свободи людини і громадянина, які закріплені статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Зазначаючи про наявність права на отримання його неповнолітньою донькою паспорта громадянина України у формі книжечки, яке підтверджене правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18)№ 806/3265/17, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

21.08.2020 відповідачем надано відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456, визначено, що оформлення та видача паспорта громадянина України у вигляді книжечки здійснюється територіальними підрозділами міграційної служби за наявності в особи відповідного рішення суду. Отже, надаючи позивачу відповідь від 28.04.2020 року Олешківський РВ УДМС роз`яснив, що для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року їм необхідно надати пакет документів, відповідно до п. 1 розділу Ш Тимчасового порядку № 456, серед яких повинно бути відповідне рішення суду. При цьому, відповідач звертає увагу суду, що заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 13.03.2020 були розглянуті відповідно до Закону України "Про звернення громадян" з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій та пакету документів, необхідного для отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки, а тому такі листи-відповіді не с рішенням про відмову у наданні адміністративної послуги (оформлення та видача паспорта).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03.08.2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач є батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.02.2004 року Великокопанівською сільською радою Цюрупинського району Херсонської області.

13.03.2020 року ОСОБА_2 та її батько ОСОБА_1 особисто звернулися до Олешківського РВ УДМС в Херсонській області із заявою щодо оформлення та видачі неповнолітній ОСОБА_2 , у зв`язку з досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у вигляді книжечки у відповідності до Положення N 2503-ХП. При цьому, зазначили про те, що заявники відмовляються від оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки у зв`язку з релігійними переконаннями.

28.04.2020 року Олешківський РВ УДМС в Херсонській області листом за вих. № 6530-381/6530-20 повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до п. 1 ч. 1 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ №456 від 06.06.2019 року, яким визначено порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку та роз`яснено, що для вирішення питання позивачеві необхідно звернутися з ОСОБА_2 до Олешківського РВ УДМС України в Херсонській області та надати наступні документи: заяву, рішення суду, що набрало законної сили, дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см, свідоцтво про народження, картка платника податків, паспорта батьків.

Вважаючи дану відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Положення Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), зокрема,

- суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. ( частина перша ст. 1 цього Закону);

- єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. ( абзац перший частини першої статі 4 цього Закону)

- єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. ( абзац третій частини першої статі 4 цього Закону)

- документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, у т.ч. паспорт громадянина України. ( п.п. " а " пункту 1 частини 1 ст. 13 цього Закону);

- паспорт громадянина України містять безконтактний електронний носій ( ч. 3 ст. 13 цього Закону);

- оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. ( частина перша статі 16 цього Закону);

- уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. ( частина сьома ст. 16 цього Закону);

- паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України ( частина перша статті 21 цього Закону);

- кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ( частина друга статті 21 цього Закону);

- паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. ( частина четверта статті 21 цього Закону)

- до паспорта громадянина України вноситься така інформація, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи; податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово "відмова" ( пункти 7, 13-15 частини сьомої ст. 21 цього Закону).

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України ( надалі - Положення №2503-ХІІ), якою передбачено, зокрема,

- паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. ( пункт перший цього Положення);

- паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. ( пункт другий цього Положення);

- бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. ( пункт третій цього Положення);

- видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. ( пункт 12 цього Положення);

- для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. ( пункт 13 цього Положення).

Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 р. № 302 ( далі - постанова КМ України № 302), якою установлено

- затвердити: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; - затверджено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4 ( абзаци другий -третій пункту 1 цієї Постанови);

- затвердити Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що додається. ( абзац четвертий пункту 1 в редакції Постанови КМ № 745 від 26.10.2016);

- запровадити із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII ( пункт 2 в редакції Постанови КМ № 745 від 26.10.2016)

- установити, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється ( абзац третій пункту 3 цієї Постанови);

- державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. ( абзац 6 пункту 3 в редакції постанови КМ № 398 від 03.04.2019).

Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМ України № 302, в редакції постанови КМ України 26.10.2016 р. № 745) передбачено, зокрема

- оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. ( п.п. 1. пункт 7 цього Порядку);

- до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи. ( пункт 131 цього Порядку);

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302" наказом МВС України від 06.06.2019 року № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, (далі Тимчасовий порядок № 456), яким передбачено, зокрема,

- цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. ( пункт перший цього Тимчасового порядку);

- паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України". ( дію вказаної норми відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №415 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185"" ( пункт другий цього Тимчасового порядку);

- оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто ( п.п. 1 пункту 3 цього Тимчасового порядку);

- оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. ( пункт 4 цього Тимчасового порядку);

- заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи. ( пункт 5 цього Тимчасового порядку).

VI. Оцінка суду

Із вище перелічених конституційних норм, слідує, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з відмовою Олешківського РВ УДМВС України в Херсонській області видати неповнолітній ОСОБА_2 , у зв`язку з досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у вигляді книжечки у відповідності до Положення N 2503-ХІІ.

За позицією Олешківського РВ УДМВС України в Херсонській області, викладеною у листі від 28.04.2020 року за вих. № 6530-381/6530-20, відповідач вважає, що для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року ОСОБА_2 та її законному представнику ОСОБА_1 необхідно надати пакет документів, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку № 456, в тому числі із рішенням суду про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Надаючи оцінку оскаржуваної позивачем відповіді Олешківського РВ УДМВС України в Херсонській області на предмет того, чи вважається даний лист - відповідь відповідача рішенням суб`єкта владних повноважень по суті вирішення питання, рішенням про відмову у видачі паспорта громадянина України, або лише листом-відповіддю на його заяву та містить посилання на діюче законодавство України, суд враховує наступне.

Як вбачається зі змісту відзиву на позов, то відповідач звертає увагу суду на те, що заява позивача розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02.10.1996.

Суд відхиляє вказаний довід відповідача, оскільки у відповіді Олешківського РВ УДМС в Херсонській області відсутні відомості про те, що заява позивача про видачу паспорта громадянина України розглянута в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".

Крім того, суд вказує, що зміст звернення позивача та його неповнолітньої доньки ( а.с. 13) та додані до нього документи ( заява на видачу паспорта та відповідні документи) ( а.с. 12, 14,15) свідчать про викладення позивачем інших підстав та вимог, які не містять результатів їх розгляду у наданій відповідачем листі - відповіді від 28.04.2020 року за вих. № 6530-381/6530-20.

Так, згідно копії заяви від 13.03.2020 р. позивач разом з неповнолітньою донькою просили оформити паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Наразі у листі Олешківського РВ УДМС в Херсонській області від 28.04.2020 року за вих. № 6530-381/6530-20 ( а.с. 16) відповідач послався лише на Тимчасовий порядок № 456 та роз`яснив заявникам щодо необхідності подання певного переліку документів відповідно до вказаного Тимчасового порядку.

Тобто, відповідачем було надано відповідь, в якій роз`яснено підстави, за яких буде видано паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв`язку з відмовою отримати паспорт громадянина України у вигляді ID-картки, а саме у разі звернення із заявою та документами передбаченими Тимчасовим порядком № 456, в тому числі із рішенням суду про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Інших підстав щодо не розгляду вказаного звернення позивача та його неповнолітньої доньки, вказана відповідь відповідача не містить.

Разом з тим, суд вказує, що розглянувши вказане звернення відповідач залишив поза увагою те, що воно вмотивовано саме Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ в частині оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.

Суд зазначає, що отримання паспорта громадянина України у формі книжечки передбачено Постановою № 2503-ХІІ, пунктом 3 якої передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185" від 12.06.2013 № 415 відновлено дію Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" від 04.06.1994 № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).

Згідно з п. 13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

При цьому, суд наголошує, що положення п. 13 Постанови № 2503-ХІІ не містять вимоги про обов`язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки.

Крім того, суд відмічає, що Тимчасовий порядок №456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, тобто регулює відносини щодо виконання відповідного судового рішення.

Разом з тим, з аналізу постановиКабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 вбачається, що механізму, правил та порядку оформлення та видачі підрозділами державної міграційної служби паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України", чинне законодавство не визначає.

Отже, якщо особа не зверталась до суду, це не свідчить про відсутність у неї права на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року.

При цьому, суд зауважує, що Порядок № 302 не може бути застосований до вказаних спірних правовідносин, оскільки звернення до територіального підрозділу ДМС із заявою-анкетою відповідно до згаданого Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, слугуватиме підставою для оформлення їй паспорта громадянина України у формі безконтактної картки з імплантованим у неї носієм інформації, а також означатиме, що зазначені в цій заяві відомості, відповідно до названого вище Порядку, підлягатимуть внесенню до Єдиного державного демографічного реєстру, з чим, власне, і не погоджуються позивач та його неповнолітня донька.

Як зазначалось вище, частиною 7 статі 16 Закону №5492-VI передбачено виключний перелік підстав, за наявності яких уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, зокрема, у разі, якщо заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа ( пункт 3 частини 7 цієї статі).

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень має відповідати принципу законності (стаття 19 Конституції України), який вимагає, щоб суб`єкт владних повноважень мав дозвіл на вчинення певних дій та в наступному діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що відповідь Олешківського РВ УДМС в Херсонській області, викладена у листі від 28.04.2020 року за вих. № 6530-381/6530-20 можна вважати рішенням про відмову у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, оскільки наведена у ній позиція відповідача щодо відсутності правових підстав для видачі неповнолітній ОСОБА_2 , у зв`язку з досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у вигляді книжечки у відповідності до Положення N 2503-ХП, є хибною, а рішення суду повинно ефективно відновити порушені права особи, яка звернулася з позовом до суду.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскаржувана відмова відповідача у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ з підстав необхідності надання відповідного рішення суду, є протиправною.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, то суд вказує про таке.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз цього положення дає змогу дійти висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому судом встановлено, суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Зазначений підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Суд наголошує, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суд від 21 листопада 2018 року у справі №821/1974/17, від 26 червня 2019 року у справі №0840/3992/18, від 19 липня 2019 року у справі №2340/2876/18, від 25 липня 2019 року у справі №807/85/18, від 07 серпня 2019 року у справі №520/11053/18, від 29 листопада 2019 року у справі № 260/1414/18.

Як зазначалось раніше, у відповідності до п. 13 Постанови № 2503-ХІІ позивачем до заяви про видачу паспорту у формі книжечки додано: копію свідоцтва про народження, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см, заява про видачу паспорта ( додаток № 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України).

При цьому, з листа Олешківського РВ УДМС в Херсонській області від 28.04.2020 року за вих. № 6530-381/6530-20 та відзиву на позов вбачається, питання щодо відповідності заяви формі, встановленій чинним законодавством не було підставою для відмови неповнолітній ОСОБА_2 , у зв`язку з досягненням 16-річного віку, у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки у відповідності до Положення N 2503-ХП, відсутність необхідного переліку документів, крім рішенням суду про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, також не слугувало підставою для такої відмови.

Отже, вказані вимоги Постанови № 2503-ХІІ були виконані позивачем, а відповідачем не заперечувалось.

З огляду на встановлені обставини цієї справи та правового регулювання відносин, з яких виник цей спір, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ - підлягає задоволенню.

Додатково суд вказує, що питання щодо права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

У вказаній справі Верховний Суд зробив висновок, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції.

Згідно з п.21 частини першої статті 2 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:

1) ознаки типових справ;

2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;

3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) визначені наступні ознаки цієї типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Так, суб`єктивний склад та заявлені у даній справі позовні вимоги відповідають визначеним Верховним Судом ознакам типової справи.

Однак, як зазначалось вище, позивач та його неповнолітня донька звернулись зі зверненням, на яке відповідачем було надано відповідь, в якій роз`яснено підстави, за яких буде видано паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв`язку з відмовою отримати паспорт громадянина України у вигляді ID-картки, а саме у разі звернення із заявою та документами передбаченими Тимчасовим порядком № 456, в тому числі із рішенням суду про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Тобто, відповідачем не заперечується право на отримання паспорта у формі книжечки з підстав, які були підставою для відмови у видачі такого паспорта у зразковій справі та які були визнані неправомірними.

З огляду на вказане, суд зазначає, що встановлений Великою Палатою Верховного Суду предмет спору не є ідентичним предмету спору у даній справі, оскільки відмова у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку її персональних даних особі Олешківським РВ УДМС в Херсонській області позивачу та неповнолітньої доньки ОСОБА_2 не надавалася.

VII. Висновок суду

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 74-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Олешківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (місцезнаходження: 75100, Херсонська область, м.Олешки, вул. Центральна, буд. 36, ЄДРПОУ 37839478) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Олешківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІ.;

Зобов`язати Олешківський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 102070000