Ухвала суду № 97001950, 18.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

"18" травня 2021 р. справа № 520/8606/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр. Перемоги, б. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної служби України з безпеки на транспорті Кокотайло Романа від 27 квітня 2021 року №87-д про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної служби України з безпеки на транспорті Кокотайло Романа від 27 квітня 2021 року №532-к про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з 28 квітня 2021 року;

- визнати протиправним і скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної служби України з безпеки на транспорті Кокотайло Романа від 27 квітня 2021 року №533-к про покладення виконання обов`язків начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на ОСОБА_2 .

Одночасно з адміністративним позовом від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної служби України з безпеки на транспорті Кокотайло Романа від 27 квітня 2021 року №532-к про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з 28 квітня 2021 року та від 27 квітня 2021 року №533-к про покладення виконання обов`язків начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на ОСОБА_2 .

Вказана заява обґрунтована тим, що наказом №532-к позивач фактично позбавлений можливості виконувати свої посадові обов`язки, він вказує на наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії цього наказу, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також інтересам Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, начальником якої він є до ухвалення рішення. Крім того позивач зазначає, що наказ №532-к має всі ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оскільки вказаний наказ завідомо прийнятий без будь-яких обґрунтованих підстав вважати, що позивач у разі не відсторонення може знищити та підробити речі і документи, впливати на працівників, зокрема здійснювати протиправний тиск на підлеглих, перешкоджати в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин.

Суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ”, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

З наведеного суд приходить до висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач обґрунтовує зазначене клопотання тим, що наказ №532-к має всі ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень та тим, що позивач фактично позбавлений можливості виконувати свої посадові обов`язки, при цьому позивачем не вказано яким чином невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до негативних наслідків.

Доводи неправомірності оскаржуваних наказів можуть бути досліджені під час розгляду справи по суті позовних вимог та не є підставою для забезпечення адміністративного позову.

Отже, позивачем не зазначено з яких саме обставин він дійшов до висновку щодо існування, без вжиття заходів забезпечення позову, очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивача.

Слід зазначити, що обраний позивачем захід забезпечення позову, фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, водночас, зазначене не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви слід відмовити, оскільки вона є необґрунтованою та не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, правова оцінка дій відповідача підлягає встановленню під час судового розгляду.

Таким чином, заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями ст.ст.150, 154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд , —

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр. Перемоги, б. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.