Рішення № 97001736, 17.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. № 520/3242/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації Обласний центр медико-соціальної експертизи обл. медико-соціальна експертна комісія № 4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

- визнати протиправними дії департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, обласний центр медико-соціальной експертизи, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 І групу інвалідності;

- зобов`язати департамент охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, обласний центр медико-соціальной експертизи, надати ОСОБА_1 І групу інвалідності.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в період з 17.08.2015 по 18.12.2017 він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. 15 серпня 2017 року позивач був поранений. З 16 квітня 2018 року позивач проходив лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі "Головний військово-клінічний госпіталь". Згідно медичної картки стаціонарного хворого від 16 квітня 2018 року №9693 у позивача виявлено ракову пухлину передміхурової залози розміром 3 мм. 23 травня 2018 року позивачу видано свідоцтво про хворобу №478-п від 23.05.2018. На підставі даного свідоцтва позивача звільнено за станом здоров`я з діючої служби 2 липня 2018 року наказом командира в/ч А0693 від 30 червня 2018 року з присвоєнням йому другої групи інвалідності. 20 червня 2019 року в ході обстеження позивача в Комунальному некомерційному підприємстві "Обласний центр онкології", під час якого у ОСОБА_1 виявлено рак передміхурової залози 4 стадії. При черговому огляді обласної МСЕК №4, позивачу 05 липня 2019 року підтверджено діагноз рак передміхурової залози 4 стадії. Згіднодовідки до акту медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №993929 від 23 червня 2020 року позивачу встановлено II групу інвалідності з 01 серпня 2020 року, відповідно до якої причина інвалідності: захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, "травма, пов`язана із захистом Батьківщини", строк - з 17 серпня 2015 року по 18 грудня 2017 року, дата чергового перегляду 05липня 2022 року. В червні 2020 року позивач листом звернувся до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної Державної адміністрації Обласного центру медико-соціальної експертизи стосовно своєї незгоди з рішенням МСЕК. 22 липня 2020 року позивач отримав від відповідача відповідь, в якій зазначено, що у зв`язку із незгодою ОСОБА_1 з рішенням МСЕК останнього направлено на заочну консультацію до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України м. Дніпро. 04 вересня 2020 року позивачу був надісланий Консультативний висновок позаштатної загальноінститутської медико - експертної комісії ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України", відповідно до якої підстав для підвищення групи інвалідності немає. Позивач із зазначеним не погодився та звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03 березня 2021 року 24 грудня 2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, рішення суду виготовлено в перший робочий день судді Спірідонова М.О.

Відповідач надав до суду відзив на позов у якому вказав, що при огляді та прийнятті рішення Обласною МСТС №4, 05 липня 2019 року Обласною медико-соціальною експертною комісією №4 КЗОЗ "Обласного центру медико-соціальної експертиз" здоров`я у зв`язку з захворюванням на рак, позивач визнаний особою з інвалідністю II групи, захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, строком до 2022 року. Рішення прийнято законне та обґрунтоване на підставі, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561, Постанови КМУ №1317 від 03.12.2009 "Питання про медико-соціальну експертизу" та "положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності". Доказів, які б спростували обставини визначені в рішенні Обласної МСЕК №4 від 05.07.2019 та у висновку Державної установи "Українського науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" м. Дніпро за №265, від 04.09.2020. Просив у позові відмовити.

Позивач не погодившись з відзивом на позов, подав до суду відповідь на відзив, у якому підтримав вимоги та доводи заявленого позову.

Відповідачем подано письмові заперечення, в яких останній зазначив, що посилання позивача на норму закону, що ОСОБА_1 необхідно встановити 1А групу інвалідності, оскільки його захворювання підпадає до п.3.1.2 п. 3 Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 №561, яким визначено, що "Злоякісні новоутворення, у тому числі лімфоїдної, кровотворної і споріднених з ними тканин (з метастазами і рецидивами; тяжкий змагальний стан з вираженими проявами інтоксикації, кахексії і розпадом пухлини)". Проте, даний перелік не відповідає за патологією захворювання, які є в наявності у ОСОБА_1 згідно його виписок історії хвороб, консультативних висновків, обстежень МРТ в жодних не зазначено тяжкий загальний стан з вираженими проявами інтоксикації, кахексії і розпадом пухлини, тобто це значення розуміє під собою тяжкий загальний стан де людина прикута до ліжка, інтоксикація організму, яка приводить до повної кахексії, це різке схуднення організму, після чого йде жорсткий розпад пухлин. Тому, в представлених медичних документах ОСОБА_1 на огляд МСЕК перераховані прояви не підтверджені. На підставі цих фактів, 05 липня 2019 року Обласною медико-соціальною експертною комісією №4 КЗОЗ "Обласного центру медико-соціальної експертиз" по погіршенню стану здоров`я, у зв`язку з захворюванням на рак, позивача визнано особою з інвалідністю II групи, захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщин, строком до 2022 року. Дане рішення підтверджено і Державною установою "Українського науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" м. Дніпро за №265, від 04 вересня 2020 року. А отже, на думку відповідача за представленими документами, даних для підвищення групи інвалідності немає. Просив у позові відмовити.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 від 01 серпня 202 року.

Як вставлено з позовної заяви позивач в період з 17.08.2015 по 18.12.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Судом з позову та відзиву на нього встановлено, що 15 серпня 2017 року позивач був вперше оглянутий Обласною медико-соціальною експертною комісією №4 КЗОЗ "Обласного центру медико-соціальної експертиз" за станом здоров`я визнаний особою з інвалідністю III групи, захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини та встановлені 30% втрати професійної працездатності.

Згідно медичної картки стаціонарного хворого від 16 квітня 2018 року №9693 у позивача виявлено ракову пухлину передміхурової залози розміром 3 мм.

23 травня 2018 року позивачу видано свідоцтво про хворобу №478-п від 23.05.2018.

На підставі даного свідоцтва позивача звільнено за станом здоров`я з діючої служби 2 липня 2018 року наказом командира в/ч А0693 від 30 червня 2018 року з присвоєнням йому II групи інвалідності.

20 червня 2019 року в ході обстеження позивача в Комунальному некомерційному підприємстві "Обласний центр онкології", під час якого у ОСОБА_1 виявлено рак передміхурової залози 4 стадії.

При черговому огляді обласної МСЕК №4, позивачу 05 липня 2019 року підтверджено діагноз рак передміхурової залози 4 стадії.

Згіднодовідки до акту медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №993929 від 23 червня 2020 року позивачу встановлено II групу інвалідності з 01 серпня 2020 року, відповідно до якої причина інвалідності: захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, "травма, пов`язана із захистом Батьківщини", строк - з 17 серпня 2015 року по 18 грудня 2017 року, дата чергового перегляду 05липня 2022 року.

Позивач вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, якою затвердженою Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до приписів пункту 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;

обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

За правилами приписів пункту 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

29 червня 2020 року позивач листом звернувся до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної Державної адміністрації Обласного центру медико-соціальної експертизи стосовно своєї незгоди з рішенням МСЕК.

22 липня 2020 року позивач отримав від відповідача відповідь №01-13/698, в якій зазначено, що у зв`язку із незгодою ОСОБА_1 з рішенням МСЕК останнього направлено на заочну консультацію до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України м. Дніпро.

Відповідно до Консультативного висновку №265 від 04 вересня 2020 року позаштатної загальноінститутської медико - експертної комісії Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", судом встановлено, що за представленими документами, даних для підвищення групи інвалідності немає.

Приписами пункту 17 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 20 вищевказаного Положення, Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

У позові позивач в обґрунтування своєї позиції посилався на підпункт 3.1.2 пункту 3 Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 №561, яким визначено, що "Злоякісні новоутворення, у тому числі лімфоїдної, кровотворної і споріднених з ними тканин (з метастазами і рецидивами; тяжкий змагальний стан з вираженими проявами інтоксикації, кахексії і розпадом пухлини)".

Системно аналізуючи вищевказані норми права, враховуючи не відповідність хвороби за патологією захворювання визначеного у переліку Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 №561, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для вчинення департаментом охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, обласний центр медико - соціальної експертизи дій щодо встановлення ОСОБА_1 І групи інвалідності.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 пп НОМЕР_2 ) до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації Обласний центр медико-соціальної експертизи обл. медико-соціальна експертна комісія № 4 (вул. Літературна, буд. 6, 2-й поверх, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 03327753) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.