Ухвала суду № 97001711, 18.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

18 травня 2021 року Справа № 520/4497/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Волошина Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про залишення позову без руху по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про стягнення невиплаченого грошового забезпечення та заборгованості з індексації, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 в розмірі 6037,50 грн (шість тисяч тридцять сім гривень 50 коп.);

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017 в розмірі 3179,13 грн (три тисячі сто сімдесят дев`ять гривень 13 коп.);

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Ухвалою суду від 23.05.2021 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

13.05.2021 до суду надійшло клопотання Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що предметом спору є стягнення збитків у вигляді не отриманої частини щомісячного грошового утримання під час проходження позивачем служби у поліції (доплат позивачу за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 01.11.2017 та середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в день звільнення з поліції). А отже спір, який виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається виплата не отриманої частини заробітної плати, щомісячного грошового утримання, а також стягнення компенсації у зв`язку з несвоєчасною виплатою. Відповідач вважає, що позивачем не було дотримано встановленого законодавцем строку для звернення до суду.

Суд дослідивши подане клопотання та матеріали справи дійшов до наступного висновку.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з цим, Конституційним Судом України у рішенні від 15.10.2013, № 8-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до приписів статті 1 якого індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до положень Закону України "Про оплату праці" та Кодексу законів про працю України заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо є частиною заробітної плати та мають бути виплачені у день звільнення працівника, а тому звернення до суду з вимогами про зобов`язання її виплатити не обмежується будь-яким строком.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04 травня 2018 року по справі №808/858/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач у клопотанні посилається на висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 11.02.2021 по справі №240/532/20 та від 18.03.2021 по справі №820/3313/17, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

З приводу цього суд зазначає, що ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника командира роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Харківській області 18.06.2018. При цьому, на думку позивача, остаточний розрахунок з ним не проведено, тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованості з індексації та невиплаченого грошового забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час.

Отже, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.02.2021 по справі №240/532/20 та від 18.03.2021 по справі №820/3313/17 до цих правовідносин не застосовуються, оскільки прийняті за інших підстав та мотивів.

Щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2018 по справі №757/70264/17-ц, суд їх не приймає до уваги, оскільки у згаданій справі предметом позову є інші вимоги, а саме стягнення недоотриманої заробітної плати та щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Підсумовуючи все вищевикладене та враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості з виплати індексації та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час, які на думку позивача не були нараховані та виплачені, суд дійшов висновку, що звернення до суду з даними вимогами не обмежується будь-яким строком, а відтак позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Таким чином, клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без руху необґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про залишення позовної заяви без руху - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Волошин