Рішення № 97001660, 17.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. № 520/804/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника позивача - Тарасенко В.Ю.,

представника відповідача - Міронова А.А.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням уточнень - визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області, щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2020 р., штрафних санкцій та пені, нарахованих на цю суму недоїмки та зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області списати заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2020 р., на загальну суму 35588,74 грн., штрафні санкції та пеню, нараховані на цю суму недоїмки.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску є протиправною та суперечить 5 розділу I Закону України від 13.05.2020 №592 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» він має право на списання сум недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Від представника відповідача – Єфремова А., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, в судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Позивач, ОСОБА_1 , була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 17.10.2002р. по 21.09.2020 р.

21.09.2020 р. реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця була припинена.

10.12.2020 р. через електронний кабінет платника позивач подала заяву з проханням провести перевірку та списати їй несплачені суми недоїмки нараховані як ФОП та платника ЄСВ, за період з 01.01.2017р. по 01.10.2020р., а також списати штраф та пені нараховані на ці суми недоїмки, в зв`язку з прийняттям та опублікуванням 09 грудня 2020 року Закону України №1072-ІХ від 04.12.2020р., який вступив с силу з 10.12.2020року.

Як зазначив позивач, 18.01.2021 вона отримала на руки відповідь відповідача щодо про списання заборгованості зі сплати єдиного внеску від 11.01.2021р. №71/6/20-40-04-29-23, згідно з якою позивачу було відмовлено у списанні несплаченої суми недоїмки нарахованої їй, як ФОП та платнику ЄСВ, за період з 01.01.2017 р., а також в списанні штрафу та пені, у повному обсязі.

Як вбачається з вищезазначеної відповіді відповідача від 11.01.2021 р.- в період з 01.01.2012 по 31.03.2018р. позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку,1 група), а з 01.04.2018 р. по 21.09.2020 р. - в якості платника на загальній системі оподаткування, що підтверджується рішенням про анулювання реєстрації єдиного податку №8 від 30.03.2018 року (а.с.131).

Підставою для відмови позивачу у задоволенні заяви від 10.12.2020 р. було те, що у частину періоду, починаючи з 01.01.2012 р. по 31.03.2018 р. - позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування і згідно з положеннями п. 9-15 Закону України №1072-ІХ від 04.12.2020 не має право на списання заборгованості по ЄСВ, пені та штрафів, нарахованих, як фізичній особі-підприємцю, яка обрала спрощену систему оподаткування.

А щодо заборгованості за період до 01.01.2017 року, відповідач зазначив, що вона взагалі не підлягає списанню згідно з положеннями Закону України №1072-ІХ від 04.12.2020р.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI(далі-Закон №2464-VI).

13.05.2020 Верховною радою України прийнято закон України №592-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” (далі Закон№592-ІХ).

З пояснювальної записки до проекту Закону №592-ІХ слідує, що його прийняття було обумовлено, зокрема, тим, що встановлення обов`язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об`єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.

На підставі Прикінцевих положень Закону №592-ІХ цей закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 5 розділу І цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Днем опублікування Закону №592-ІХ є 02.06.2020, а тому з 03.06.2020 набрав чинності пункт 5 розділу І Закону №592-ІХ, відповідно до положень якого розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464-VI доповнено пунктом 9-15.

Відповідно до пункту 9-15 розділу VIІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464-VI підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників”, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано доходів (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників”:

а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу-звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього закону за період з 1 січня2017року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників”. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників”. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Отже , відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника несплачені на день набрання чинності Законом №592-ІХ з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платником єдиного внеску, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом №592-ІХ, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано доходів (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592-ІХ платниками у пункті 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI( крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку , за результатом якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено , що :

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників”;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася неоплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовується.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню”.

Окрім цього, Міністерство фінансів України листом від 26.08.2020 №11220-16-62/26150 надало роз`яснення щодо порядку застосування дії пункту 9-15 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, в якому вказало, що обов`язковою умовою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року є виконання вимог, встановлених пунктом 9-15 Закону№2464, зокрема подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року заяви про списання заборгованості, подання заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності або заяви до податкового органу про зняття з обліку, та подання звітності з єдиного внеску. Враховуючи вищенаведене, дія пункту 9-15 Закону №2464 поширюється на фізичних осіб-підприємців, які перебували в стані припинення до набрання чинності пунктом 5 розділу І Закону України від 13.05.2020 №592.

З 3 червня 2020 року діють окремі положення Закону “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” від 13 травня 2020 року №592-ІХ щодо списання суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску з числа фізичних осіб підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року до набрання чинності Законом №592 – 01.01.2021, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано доходів (прибуток) від їх діяльності що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Закон України №1072-ІХ від 04.12.2020 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2” вносить зміни до пункту 9-15 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464, цей закон набув чинності 10.12.2020 року.

Цими змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені на виконання вимог Закону №592, внесеними Законом №786 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців” від 14.07.2020року (набрав чинності 08.08.2020 року).

Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом №2464-VI, несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізичним особам-підприємцям (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:

- такими платниками у відповідних місяцях періоду з 1січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримано доходів (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб, якщо до 1 березня 2021 року подано необхідні документи, а саме:

а) для фізичних осіб підприємців ( крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):

заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця (якщо така заява не подавалася раніше);

заяву про списання заборгованості та звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалась раніше або була подана з помилками).

Цю норму слід розуміти таким чином, що подана фізичною особою звітність має обов`язково відображати данні за період з 1 січня 2017 року до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 1 грудня 2020 року.

Фізичній особі не потрібно звітувати за період після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону №2464-VI на підставі даних, одержаних контролюючим органом від Державного реєстратора.

б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують доход від цієї діяльності);

заяву про списання заборгованості;

заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску ( якщо така заява не подавалась раніше) та

звітність відповідно до вимог ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалась раніше, або була подана з помилками). Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 1 грудня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.01.2017 року по 31.03.2018 рік перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (1 група), з 01.04.2018 року по 21.09.2020 рік перебувала на загальній системі оподаткування.

21.09.2020 р. реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця була припинена.

Загальний розмір заборгованості ФОП ОСОБА_1 по сплаті єдиного внеску, згідно відзиву відповідача складає, 60470,02 грн.: за 2017 рік – 8448,00, за 1 кв.2018 – 2457,18, за 2-4 кв. 2018 – 7371,54 грн., за 2019 рік – 11016,72 грн., за січень, лютий, червень 2020 – 31177,18 грн. (а. с. 78).

Натомість, у зв`язку з набранням 03.06.2020 року чинності пунктом 5 розділу І Закону №592-ІХ, яким розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2462-VI доповнено пунктом 9-15, позивач 10.12.2020 року з метою списання суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування звернувся до контролюючого органу із заявою про списання боргу.

Разом з тим, суд, враховуючи звернення позивача до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та припинення статусу фізичної особи-підприємця 21.09.2020 року, доходить висновку, що Закон №592-ІХ поширюється на нього, оскільки подання заяви про припинення підприємницької діяльності було здійснено після набрання чинності пунктом 5 розділу І цього Закону, тобто після 03.06.2020 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у списанні сум недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування саме з 01.04.2018 року, коли позивач перейшов на загальну систему оподаткування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підставою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску є факт відсутності отриманого фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування доходу у період з 01.01.2017 року, своєчасне звернення до контролюючого органу з відповідною заявою, подання заяви державному реєстратору про припинення діяльності та подання звітності з єдиного внеску.

У період з 01.04.2018 року по 21.09.2020 рік позивач перебував на загальній системі оподаткування, 21.09.2020 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням.

Позивачем подана податкова декларація про майновий стаж і доходи за період 2017-2020 року, у яких зазначено про відсутність доходу (а. с. 13-19).

Також позивачем подана звітність з ЄСВ за 2017,2018,2019 роки (а. с. 20-27), при цьому позивач своєчасно звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області з вимогою про списання заборгованості, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем доходів за період з 01.01.2017 року по 21.09.2020 року.

У пояснювальній записці до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (щодо усунення дискримінації за колом платників)” зазначено про те, що встановлення обов`язку сплати ЄСВ без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання даного виду відносин та є не послідовним у контексті самого Закону, який визначає об`єктом нарахування ЄСВ саме отриманий дохід. Також зазначене положення суперечить Закону України “Про пенсійне забезпечення” щодо кола осіб, які мають право на державну трудову пенсію.

Отже метою прийняття Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (щодо усунення дискримінації за колом платників)” було усунення дискримінаційного підходу щодо визначення коло платників єдиного соціального внеску при відсутності отриманого доходу від підприємницької діяльності.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач з 01.04.2018 року по 21.09.2020 рік перебувала на загальній системі оподаткування, що є однією з умов списання ЄСВ, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області, щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 р. по 01.04.2018 рік та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області списати заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 р. по 01.04.2018 рік - задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що 21.09.2020 р. реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця була припинена, та під час розгляду справи сторонами не надано належних доказів щодо нарахованих сум з ЄСВ позивачу за спірний період з 01.04.2018 по 21.09.2020, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області, щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 01.04.2018 р. по 21.09.2020 р., штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму недоїмки та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області списати заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 01.04.2018 р. по 21.09.2020 р., штрафні санкції та пеню, нараховані на суму недоїмки.

Водночас, суд зазначає, що в рамках даної справи суд позбавлений можливості визначити суму заборгованості зі сплати ЄСВ, яка підлягає списанню, оскільки сторони в судовому засіданні не дійшли згоди щодо останньої, а самостійне визначення судом такої заборгованості буде перебиранням на себе функцій контролюючого органу.

Суд зазначає, що у абзаці третьому пунктом 9-15 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” вказано вичерпний перелік підстав для відмови списати суму недоїмки, водночас спірна відмова прийнята з підстав, які не передбачені наведеною нормою.

З дня внесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області, щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 01.04.2018 р. по 21.09.2020 р., штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму недоїмки.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області списати заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 01.04.2018 р. по 21.09.2020 р., штрафні санкції та пеню, нараховані на суму недоїмки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 18.05.2021 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.