Рішення № 97001642, 17.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року №641/8959/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про виключення даних з державного реєстру та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерство юстиції України, в якому просить суд:

- виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, внесені згідно постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 року по справі №641/5991/18;

- зобов`язати Міністерство юстиції України внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за вчинення корупційного правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Позивачем виконане адміністративне стягнення шляхом сплати штрафу у повному обсязі. У зв`язку із виконанням стягнення та не вчинення іншого правопорушення протягом року, позивач є особою, яка на момент внесення відомостей до реєстру, з урахуванням положень ст. 39 КУпАП був таким, що не піддавався адміністративному стягненню, а отже відомості щодо нього внесені до реєстру безпідставно та повинні бути виключені з нього.

Ухвалою від 17.03.2021 у справі відкрито спрощене провадження в порядку, визначеному ст. 257, 262 КАС України та надано відповідачеві строк для подання відзиву на адміністративний позов.

Відповідач подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечував, просить відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що повноваження по внесенню або вилученню відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення віднесено до функцій Національного агенства з питань запобігання корупції, а не Міністерства юстиції України.

Також відповідач вказав, що підстави для виключення позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відсутні.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі №641/5991/18 від 03.12.2018 було визнано ОСОБА_1 винним скоєнні адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 172-6 КУпАП і призначено штраф у розмірі 3400,00 грн.

Інформація про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі вищезазначеної постанови була внесена до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

30.07.2019 позивачем проведено сплату адміністративного штрафу по справі №641/5991/18 у сумі 3400,00 грн.

Позивач вважає, що відомості стосовно нього підлягають виключенню з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення оскільки він вважається особою, яка не була піддана адміністративному стягненню, так як протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинив нового адміністративного правопорушення.

Отже, зобов`язання Міністерства юстиції України виключити інформацію про позивача із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII) відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

Відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.

До початку ведення Національним агентством Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, на Міністерство юстиції України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171, було покладено повноваження щодо продовження забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та надання інформації з нього згідно з Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим цією постановою.

01.02.2019 Міністерством юстиції та Національним агентством відповідно до спільного наказу від 16.01.2019 №140/5/4/19 «Про передачу нематеріального активу - бази даних» підписано Акт приймання-передачі нематеріального активу - бази даних «Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення».

01.02.2019 Національним агентством також прийнято рішення №367 про введення 04.02.2019 у постійну (промислову) експлуатацію інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення», адміністратором якої є Національне агентство.

З 04.02.2019 Національним агентством започатковано ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 11 Закону №1700-VII до повноважень Національного агентства 3 питань запобігання корупції належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

На теперішній час порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі-Реєстр), та надання відомостей з нього, регулюється Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 №166, зареєстрованим Міністерством юстиції України 21.03.2018 №345/31797 (далі-Положення).

Пунктом 2 Розділу І Положення встановлено, що реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Реєстр ведеться з метою: забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення; забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком; аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов`язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільш корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики; аналізу відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Пунктом 4 Положення передбачено, що держатель та Адміністратор Реєстру - Національне агентство.

Національне агентство розробляє нормативно-правову базу дія функціонування Реєстру, затверджує методичні рекомендації щодо його ведення, здійснює безпосередній контроль за створенням нормативно-правової бази для функціонування Реєстру та дотриманням вимог цього Положення, забезпечує програмно-технічне супроводження Програмного забезпечення Реєстру, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містяться у Реєстрі, навчання реєстраторів щодо наповнення та користування Реєстром, а також виконує інші функції, передбачені цим Положенням.

Відповідно до пункту 7 Положення реєстратором Реєстру є самостійний структурний підрозділ апарату Національного агентства, що вносить або вилучає відомості про: фізичних осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень; юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Суд зазначає, що посилання позивача на Положення про Єдиний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 №39/5, є безпідставними оскільки, відповідно до статей 11, 59 Закону України «Про запобігання корупції" та у зв`язку з початком ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, вказане положення втратило чинність і на теперішній час не застосовується.

Отже, повноваження по внесенню або вилученню відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення віднесено до функцій Національного агентства з питань запобігання корупції, а не Міністерства юстиції України.

Слід зазначити, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку внаслідок поведінки відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно, дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Разом з тим, Міністерство юстиції України не є належним відповідачем у справі та права позивача не порушувало, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд.13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про виключення даних з державного реєстру та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов