Рішення № 97001639, 18.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 травня 2021 року № 520/658/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Харківського міського центру зайнятості (вул. Шевченко, буд. 137 -а,м. Харків, 61013, 36224721) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Харківського міського центру зайнятості, викладене у наказі № НТ210104 від 04.01.2021 р.;

- зобов`язати Харківський міський центр зайнятості поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 виплату допомоги по безробіттю починаючи з 01.01,2021р;

- стягнути на користь позивача з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 908 гривень. 00 кой. (дев`ятсот вісім гривень 00 кой.)

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Наказом № НТ210104 від 04.01.2021 року Харківського міського центра зайнятості позивачу скорочено допомогу по безробіттю до 270 календарних днів та припинено виплати грошової допомоги по безробіттю на підставі п.12. ч.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (закінчення строку їх виплати). Позивач вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з останнього місця роботи 31.03.2020 за угодою сторін.

06.04.2020 року на підставі заяви про надання статусу безробітного від 01.04.2020 року, наказом № НТ200406 від 06.04.2020 позивачу надано статус безробітного. Виплата допомоги по безробіттю призначено з 06.04.2020 року на 720 календарних днів як застрахованій особі перед пенсійного віку з урахуванням страхового стажу понад 10 років.

Як зазначив відповідач у відзиві, 28.12.2020р. Харківським міським центром зайнятості рішення щодо призначення допомоги по безробіттю позивачу на 720 календарних днів скасовано та прийняте нове рішення № НТ201228 від 28.12.2020 про призначення йому допомоги по безробіттю на 270 календарних днів з 06.04.2020 по 31.12.2020, на підставі ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 п. 3-2 розділу VIII Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки ОСОБА_1 звільнений з останнього місця роботи у період карантину, 31.03.2020 за угодою сторін, та тривалість виплати з урахуванням змін внесених в п.3-2 не може перевищувати 270 календарних днів.

Наказом № НТ210104 від 04.01.2021 року Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 01.01.2021 у зв`язку із закінченням строку виплат.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість фактичних та юридичних мотивів, покладених відповідачем в основу спірного рішення, суд зазначає наступне наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

За змістом ч.ч 1,3,4 ст. 22 Закону право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Так, судом встанволено, що ОСОБА_1 , на час звернення до відповідача є особою передпенсійного віку, з 06.04.2020 р. набув статусу безробітного, допомога по безробіттю йому призначена на 720 календарних днів з 06.04.2020 р. по 04.04.2022 р.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 р.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 Розділ VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" доповнено пунктом 3-2 такого змісту:

"3-2. Установити, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України:

допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;

виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв`язок, електронні засоби тощо)".

Вказані зміни набули чинності 02.04.2020р.

Законом України № 553-IX від 13.04.2020, який набув чинності 18.04.2020р. "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у пункті 3-2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із змінами, внесеними Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX): абзац перший викладено в такій редакції:

"3-2. Установити, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - в період карантину)";

доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п`ятої статті 31 цього Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів".

Так, суд зазначає, що позивач набула статус безробітного 06.04.2020 р., тобто в період карантину, проте, установлена пунктом 3-2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" норма щодо загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю, яка не може перевищувати 270 календарних днів, не підлягає застосуванню до позивача з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 у справі № 1-16/2001 зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (п. 4 Рішення).

В даному випадку п. 3-2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" доповнено абзацом четвертим згідно із Законом України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який набрав чинності 18.04.2020р.

Тобто, вказані зміни прийняті та набрали чинність після того, як позивачу, на підставі наказу № НТ200406 від 06.04.2020р., встановлено статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю тривалістю 720 календарних днів, отже внесені зміни є такими, що погіршують становище позивача, а відтак не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, відповідач протиправно скоротив тривалість виплати допомоги по безробіттю позивачу з 720 календарних днів до 270.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи наказ № НТ 201228 від 28.12.2020р. та як наслідок наказ № НТ 210104 від 04.01.2021р., в частині що стосується виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , не врахував всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), в зв`язку з чим вони є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Водночас, частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати накази Харківського міського центру зайнятості № НТ 201228 від 28.12.2020р., наказ № НТ 210104 від 04.01.2021р., в частині що стосується ОСОБА_1 та зобов`язати Харківський міський центр зайнятості поновити виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 призначену з 06.04.2020 року на 720 календарних днів, з 01.01.2021р.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Харківського міського центру зайнятості (вул. Шевченко, буд. 137 -а,м. Харків, 61013, 36224721) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Харківського міського центру зайнятості № НТ 201228 від 28.12.2020р., № НТ 210104 від 04.01.2021р., в частині що стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язати Харківський міський центр зайнятості поновити виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , призначену з 06.04.2020 року на 720 календарних днів, з 01.01.2021р.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського міського центру зайнятості (вул. Шевченко, буд. 137 -а,м. Харків, 61013, 36224721) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.