Рішення № 97001430, 19.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2021 року м. Рівне №460/4391/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) 12.06.2020 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області (далі відповідач) у якому просить:

- визнати дії Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на письмову заяву від 07.02.2020 року у встановлений законом строк та не нарахування та невиплату на користь ОСОБА_1 , належних соціальних виплат (коштів) згідно п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячну виплату мінімальної заробітної плати сім`ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом; згідно ст. 31 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу сім`ям, що мають дітей віком від 7 до 16 років (учні до 18 років), які проживали на території радіоактивного забруднення у подвійному розмірі; згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу на оздоровляння дітям- інвалідам у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з квітня місяця 2001 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , - незаконним і протиправним.

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 згідно пю8 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячну виплату мінімальної заробітної плати сім`ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом; згідно ст. 31 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу сім`ям, що мають дітей віком від 7 до 16 років (учні до 18 років), які проживали на території радіоактивного забруднення у подвійному розмірі; згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу на оздоровлення дітям-інвалідам у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з квітня місяця 2001 року до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відзив відповідачем не подано, а відтак у відповідності до вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Водночас, суд зазначає, що на адресу суду будь-яких клопотань про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Ухвалою суду провадження в даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №510/1286/16-а. В зв`язку з тим, що відпали підстави для зупинення провадження в справі, а вищевказане судове рішення набрало законної сили, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду провадження в справі було поновлено.

Ухвалою суду в частині позовних вимог щодо: не нарахування та невиплати на користь: ОСОБА_1 , належних соціальних виплат (коштів) згідно п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячну виплату мінімальної заробітної плати сім`ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом; згідно ст. 31 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу сім`ям, що мають дітей віком від 7 до 16 років (учні до 18 років), які проживали на території радіоактивного забруднення у подвійному розмірі; згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу на оздоровляння дітям - інвалідам у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з квітня місяця 2001 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , - незаконним і протиправним; зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 згідно п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячну виплату мінімальної заробітної плати сім`ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом; згідно ст.31 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу сім`ям, що мають дітей віком від 7 до 16 років (учні до 18 років), які проживали на території радіоактивного забруднення у подвійному розмірі; згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу на оздоровлення дітям-інвалідам у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з квітня місяця 2001 року до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 позовну заяву залишено без розгляду.

Отже предметом розгляду в даній справі є визнання дій Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на письмову заяву від 07.02.2020 року у встановлений законом строк.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.10.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою у якій просила провести перерахунок раніше проведених виплат, відповідно до розмірів, визначених нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та повідомити які види соціальних виплат були нараховані та виплачені, а також час (дату) призначення та закінчення таких виплат. Про надіслання відповідачу вказаної заяви свідчить також фіскальний чек долучений позивачем до позову.

Судом встановлено, що відповідач не надав відповідь на заяву позивача від 07.02.2020, відзив по справі не подав, і не заперечив проти позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року /далі - Закон №393/96-ВР (у відповідній редакції).

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За визначеннями, наведеними у статті 3 Закону №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Статтею 5 вказаного Закону встановлені вимоги до звернення, а частинами першою та третьою статті 7 цього Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Оскільки звернення позивача від 07.02.2020 року відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про звернення громадян", то в силу положень статті 7 цього Закону мало бути розглянуто у встановленому законом порядку.

Так, питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею статті 15 Закону №393/96-ВР.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Частиною третьою статті 15 Закону №393/96-ВР передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Частиною 4 статті 15 Закону №393/96-ВР визначено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, у тому числі, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Зміст наведених положень Закону №393/96-ВР дає підстави для висновку, що органи, до яких направлені звернення, зобов`язані об`єктивно і вчасно їх розглядати, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їхнє виконання, повідомляти осіб про наслідки розгляду заяв.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заяву позивачем було надіслано відповідачу 07.02.2020, проте відповідь на нього позивач не отримала станом на 12.06.2020 - дату звернення до суду, відповідачем вказаного не заперечено.

Аналізуючи норми Закону №393/96-ВР, зокрема положення статті 15, суд дійшов висновку, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника.

З огляду на зміст указаного зобов`язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

Суд зазначає, що в спірних правовідносинах обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2019 року (справа №826/11164/16).

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів надання відповіді позивачу на його звернення

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, тобто порушено право позивача на своєчасний розгляд його звернення суб`єктом владних повноважень та отримання відповіді в порядку визначеному законом.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, для ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача розглянути та надати відповідь на заяву позивача від 07.02.2020 з врахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян".

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул.Демократична, 46, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34502, код ЄДРПОУ 03195398) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 від 07.02.2020 року та зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 від 07.02.2020 року, з врахуванням вимог Закону України «Про звернення громадян»

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 19 травня 2021 року

Суддя Д.Є. Махаринець